ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПОЧЕМУ НУЖНО ОТКАЗАТЬСЯ ОТ ОЦЕНОК В ШКОЛЕ



Сразу скажу: дело вовсе не в том, что я категорически против оценок, я просто действительно совсем-совсем не понимаю, как оценка в школе может явиться хоть каким-то образовательным инструментом. Штука в том, что весь мой опыт, да и опыт коллег, по моим наблюдениям, приводит к единственному выводу: оценка не просто вредна — она развращает личность, убивает любопытство, приводит к конфликтам и комплексам.

Начнем с простейших примеров. Скажем, за обедом человек хочет поскорее выпить компот. При этом он знает, что положительную оценку («ты хороший мальчик») он получит в случае, если съест суп. Как ему поступить? В рамках приобретенного условного рефлекса — реакция на положительную оценку — он принимается за суп. Получает подкрепление в виде похвалы (оценка). Как вам кажется, сколько раз ему нужно побывать в подобной модели, чтобы она закрепилась?
Нескольких будет достаточно, не правда ли? Что станет результатом? — Его неумение определить, чего он на самом деле хочет... Что взрослые лучше знают, как жить... Организм, черт возьми, подсказывает, что он хочет компот, а мир диктует, что нужно есть суп!
Как тут быть? Однако эта дилемма не вечна. Оценка — наркотик, ежедневное применение которого снимает все эти вопросы. И постепенно вытесняет истинные мотивации.

Слишком примитивно? Этот же механизм работает точно так же и в более сложных случаях.

Давайте про школу. Взгляните на пятибалльную оценочную систему: ничего странного не замечаете? Из пяти возможных вариантов три — отрицательные (причем один из них — единица — практически никогда не используется); остается хилая дифференциация между 4 и 5... Что мы хотим сказать с помощью этих сомнительных инструментов? Даже приблизительной объективности не получается.

Представьте, у человека в диктанте было 20 ошибок, потом он долго работал и в следующем сделал только 8. И что же? Опять двойка!
Между тем его успех намного больше, чем у отличника, который, исправив одну-единственную ошибку, перешел от четверки к пятерке.
Равно как и за сданный чистый лист он получит не ноль, что было бы хотя бы логичным, а все ту же двойку. Неужели вас это не смущает?
Как объяснить это детям? Разве такая система может стать хоть сколько-нибудь серьезной и честной обратной связью — поддерживающей, обучающей?..

Государственная контрольная в нашей школе. Второй класс. На картинке — гнездо и домик. Вопрос: объясните, что общего и в чем разница. Наш ученик отвечает: «Разница в том, что в гнезде живет птица, а в доме — человек, а общее то, что в гнезде живет птица, а в доме — человек». Ответ, на мой взгляд, на грани гениальности.
Прикажете поставить «пару», в соответствии со стандартом? Сказать что-нибудь типа «ты молодец, но мир этого не оценит?» Нет тут подходящих вариантов. Но есть вопрос: зачем оценка? Разве без нее мы не сможем понять, что человек знает, а чего не знает?

Могу предложить вам жестокую и опасную проверку: введите на недельку строгую оценочную систему в собственные женско-мужские отношения и увидите, с какой скоростью рухнет все. «Дорогой, сегодня за наш секс ставлю тебе 4 с минусом...» — «Дорогая, тебе троечка за сегодняшний вечер». Смешно, не правда ли? Вот и в отношениях с детьми — смешно.

Оценка приводит к тому, что человек учится соответствовать не самому себе, своим желаниям, мыслям, интересам, а учебнику, взглядам учителя, вообще взрослого. Он постепенно теряет умение взаимодействовать с миром, выбирать.

Был у меня когда-то такой случай. Меня пригласили в одну из школ провести с учениками 9-10-11 классов «День чтения» (есть, как оказалось, и такой день...). Мы с участниками нашли малоизвестную сказку Андерсена и организовали большую открытую конференцию, в процессе которой они в малых группах читали, свободно ходили по залу, обменивались мнениями, задавали друг другу вопросы, спорили.
Практически не было не вовлеченных в процесс. И тут ко мне подошли две учительницы этих детей. «Как здорово! Мы никогда их такими не видели! Можно мы поставим оценки?» Я, конечно, оторопел: «Зачем?» — «Просто мы действительно никогда прежде не слышали голоса некоторых из них, а сейчас они так активны! Это поможет нам поставить им в четверти хотя бы тройку...»

Ну и как вам? Все еще не достаточно доказательств? Талантливые, яркие, активные получат «хотя бы тройку». Легко, конечно, свалить все на учителей, сказав, что они просто не умеют организовать интересный урок. Я уверен, что это не так. Просто сами учителя оказываются заложниками оценочной системы и теряют постепенно собственную ориентацию, собственную способность к творчеству.

Человек учится, это так интересно! Зачем подменять его желание познавать мир желанием понравиться учителю, соответствовать некоему стандарту? Сколько потерянных поколений еще необходимо для того, чтобы понять, насколько это опасно? Сначала «подсадим» на оценку в качестве главного мотора, а потом носимся в поисках утраченной самости ребенка. «Он ничем не интересуется...»

Я снова и снова возвращаюсь к своему излюбленному вопросу: зачем? Если ответ — обратная связь, то намного проще дать ее на словах, объяснить, что к чему, найти вместе ошибки, предложить путь к их исправлению, пониманию.

Оценка — один из главных якорей учителей и родителей, не умеющих или не желающих сделать жизнь интересной как для себя, так и для другого.

Вот и даем мы на простой вопрос «зачем учиться?» взаимоисключающие ответы: учиться нужно для себя, но на оценку других. Как это? Сами подумайте!


По материалам статьи Димы Зицера.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-12-15 14:24:22
Переглядів сторінки твору 785
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.11.17 08:05
Автор у цю хвилину відсутній