Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Едвіна Робінсона
Із Едвіна Робінсона
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Едвіна Робінсона
ДІТИ НОЧІ
Чиї не знали світла очі,
Для тих вже й морок -- звична річ:
Вони для долі -- Діти Ночі
Розвіяні урізнобіч.
Хтось сильний з них, а хтось -- слабкий,
Але для всіх них двері дому
Зачинені; чужбин гіркий
Полин діставсь їм в світі цьому.
І якби іншого життя
Не прагнули, скорившись долі,
Щоб смуток свій і забуття
Розсіять, вирвавшись з неволі, --
То краще б, перш ніж день покинуть,
На ніч довірившись керму,
В життя гіркій безодні згинуть,
Ніж плить у безвість і пітьму.
І якщо в світі є душа,
Що, хоч в стражданнях знемагає,
Але одним себе втіша,
Що інших не шука й не знає:
Ніж світла -- для сліпця лиш ока,
Спочинку -- ніж у вічнім сні,
Ніж бога -- небилиць пророка,
Ніж віри -- єресь де в ціні; --
Якщо в ній зла й добра нема,
А тільки хаос мерехтливий,
То божевільна вже сама
Вона, а Бог -- він справедливий.
Бо якщо Бог є, Він -- любов;
І хоч густа ще мли завіса,
Набридло вибирати знов
Із вір, що й з Бога роблять біса.
Одна є віра, лиш одна,
Що Божих помислів не міря;
В серцях хай зродиться вона --
В здоровий глузд здорова віра.
І вже не сіре та імлисте --
Рожеве шириться й росте;
Віщує дня сіяння чисте
Нам вись, що зорями цвіте.
Хай віра лиш -- страху не треба --
Дає надію повсякчас;
Пора повірить вже у себе,
Бо Всесвіт в кожному із нас.
З колін ми, Діти Ночі, встанем;
Завісу тьми зірвем з лиця
І Дня Дітьми нарешті станем.
Хай світ обійде звістка ця.
БУДИНОК НА ГОРБІ
Всі подалися пріч
І скніє дім в журбі.
Про що вести нам річ?
Лиш вітер навсібіч
Метається в злобі.
Всі подалися пріч
Й ніхто уже навстріч
Не вибіжить тобі.
Про що вести нам річ?
Чого ж ти ждеш обіч
Плакучої верби?
Всі подалися пріч,
Хоч смуток їх облич
Ще носим у собі.
Про що вести нам річ?
Тлін, запустіння, ніч
В будинку на горбі.
Всі подалися пріч.
Про що вести нам річ?
Чиї не знали світла очі,
Для тих вже й морок -- звична річ:
Вони для долі -- Діти Ночі
Розвіяні урізнобіч.
Хтось сильний з них, а хтось -- слабкий,
Але для всіх них двері дому
Зачинені; чужбин гіркий
Полин діставсь їм в світі цьому.
І якби іншого життя
Не прагнули, скорившись долі,
Щоб смуток свій і забуття
Розсіять, вирвавшись з неволі, --
То краще б, перш ніж день покинуть,
На ніч довірившись керму,
В життя гіркій безодні згинуть,
Ніж плить у безвість і пітьму.
І якщо в світі є душа,
Що, хоч в стражданнях знемагає,
Але одним себе втіша,
Що інших не шука й не знає:
Ніж світла -- для сліпця лиш ока,
Спочинку -- ніж у вічнім сні,
Ніж бога -- небилиць пророка,
Ніж віри -- єресь де в ціні; --
Якщо в ній зла й добра нема,
А тільки хаос мерехтливий,
То божевільна вже сама
Вона, а Бог -- він справедливий.
Бо якщо Бог є, Він -- любов;
І хоч густа ще мли завіса,
Набридло вибирати знов
Із вір, що й з Бога роблять біса.
Одна є віра, лиш одна,
Що Божих помислів не міря;
В серцях хай зродиться вона --
В здоровий глузд здорова віра.
І вже не сіре та імлисте --
Рожеве шириться й росте;
Віщує дня сіяння чисте
Нам вись, що зорями цвіте.
Хай віра лиш -- страху не треба --
Дає надію повсякчас;
Пора повірить вже у себе,
Бо Всесвіт в кожному із нас.
З колін ми, Діти Ночі, встанем;
Завісу тьми зірвем з лиця
І Дня Дітьми нарешті станем.
Хай світ обійде звістка ця.
БУДИНОК НА ГОРБІ
Всі подалися пріч
І скніє дім в журбі.
Про що вести нам річ?
Лиш вітер навсібіч
Метається в злобі.
Всі подалися пріч
Й ніхто уже навстріч
Не вибіжить тобі.
Про що вести нам річ?
Чого ж ти ждеш обіч
Плакучої верби?
Всі подалися пріч,
Хоч смуток їх облич
Ще носим у собі.
Про що вести нам річ?
Тлін, запустіння, ніч
В будинку на горбі.
Всі подалися пріч.
Про що вести нам річ?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
