ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віра Володіна (1978) / Вірші

 У тобі замерзає небо...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-14 21:20:23
Переглядів сторінки твору 7687
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.11.09 13:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-14 23:15:28 ]
Гарно, але останній рядок зовсім вибивається з ритму. Може б підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 00:46:24 ]
дякую,(щоб морози мене не зїли) не дуже...треба подумати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 09:40:39 ]
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
Лиш тоді як мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже морози з’їли

???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:15:44 ]
Я спробувала показати собі і вам, яким я бачу цей вірш.
Фабула прекрасна, а виконання ще потребує праці.
Отже, я уникла повтору замерзає, нагоос кидАєш мені не вельми ловкий. бо таки має бути кИдаєш.
Я не претендую на похвалу, лише показую, яким може бути цей текст, як варіант.
рима мальва блукала приблизна, але була трави блукала, не краща.
А так зримо...

У тобі замерзає небо,
У мені остигає мальва...
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Ще не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане сірим світом...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...

ТвОїм читається наголос у вірші Віри, а треба твоЇм, але я це лишила поки що, мабуть, авторка сама вирішить, яким буде вірш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:23:44 ]
Хоч Ви і не претендуєте на похвалу, та я не втрималась - це справжній майстер-клас!!!
Мені дуже сподобалося. Ви оживили цей гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:29:28 ]
Я порадила Вірі ПМ сайт як чудову майстерню...
Рада, що Вам, Оксано, подобається і відредагований мною текс. І - головне: Віра, бо вона справді має хороший потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:44:00 ]
Так, у Віри величезний потенціал, я це помітила зразу.
Щодо "твоїм" - то у мене якось виходить з правильним наголосом, якщо зробити невелику паузу перед тим і вдихнути, там по ритму ця пауза якраз підходить і мені так навіть подобається, такий рвучкий ритм. Всі правки на розсуд Віри.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:30:08 ]
там - текст)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:37:37 ]
У тобі замерзає небо,
На землі занімілось мальві
не всміхнулось мені без тебе
в цьому світі, такім печальнім.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Що не вгоїться тихим щастям
у твоєму сакральному світі...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:39:31 ]
ось що вийшло, в усякому випадку я старалась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 09:46:42 ]
Як на мою думку, то початковий варіант все ж кращий, він дуже оригінальний і я б змінила лише кінець.
У тобі замерзає небо
У мені замерзають трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала
Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти даруєш останній промінь
Та мене вже вдягли у біле.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 09:52:26 ]
Оксано, якщо лишити, зберігається збіг- тьтр... і повтор замерзають.
А синонімів у рідній мові чимало).
З плином часу... авторка сама відшфліфує, покращить.
Адже поетам притаманно рости).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 10:11:31 ]
А ще там вгоЄне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-16 13:30:40 ]
буду шукати, досвіду мало, але є велике бажання,дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:13:34 ]
Віро, Ви можете відредагувати на свій вибір, основний текст, і якщо там не буде зайвих збігів і т.п., можна б поставити оцінку за вірш, щоб Ваші твори могли з'являтися на головній сторінці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 13:59:58 ]
А якщо залишити первиний варіант, тільки трішки шліфанувши? :

У тобі замерзає небо
У мені КРИЖАНІЮТЬ трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала

Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що ТВОЇМ не вгоЄне щастям (варто переставити, бо прочитується твОїм, і у слові "вгоєне" має бути Є, а не Ї, див.аналогічно до слова "загоЄний" http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8)
І ТВОЇМ не пізнане світом (аналогічно до попереднього рядка)

О, століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже НЕДОСВІТИ з’їли. (НЕДОСВІТ - синонім до слова "приморозки" див.:http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8 )
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 14:00:31 ]
...первинНий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:10:36 ]
КРИЖАНІЮ(ТЬ тр)ави - той самий збіг приголосних
на землі замерзають мальви - гарно, бо мальви і справді цвітуть довго

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:15:00 ]
або крижаніють - теж звучне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 16:12:11 ]
Ну ми ж не можемо зробити всю роботу за авторку :) Я підкинула синонімів до деяких слів, і підказку, де їх при потребі шукати. А авторка вже хай сама доводить своє творіння до того кінцевого варіанту, який їй до душі. :)