ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віра Володіна (1978) / Вірші

 У тобі замерзає небо...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-14 21:20:23
Переглядів сторінки твору 7759
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.11.09 13:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-14 23:15:28 ]
Гарно, але останній рядок зовсім вибивається з ритму. Може б підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 00:46:24 ]
дякую,(щоб морози мене не зїли) не дуже...треба подумати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 09:40:39 ]
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
Лиш тоді як мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже морози з’їли

???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:15:44 ]
Я спробувала показати собі і вам, яким я бачу цей вірш.
Фабула прекрасна, а виконання ще потребує праці.
Отже, я уникла повтору замерзає, нагоос кидАєш мені не вельми ловкий. бо таки має бути кИдаєш.
Я не претендую на похвалу, лише показую, яким може бути цей текст, як варіант.
рима мальва блукала приблизна, але була трави блукала, не краща.
А так зримо...

У тобі замерзає небо,
У мені остигає мальва...
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Ще не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане сірим світом...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...

ТвОїм читається наголос у вірші Віри, а треба твоЇм, але я це лишила поки що, мабуть, авторка сама вирішить, яким буде вірш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:23:44 ]
Хоч Ви і не претендуєте на похвалу, та я не втрималась - це справжній майстер-клас!!!
Мені дуже сподобалося. Ви оживили цей гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:29:28 ]
Я порадила Вірі ПМ сайт як чудову майстерню...
Рада, що Вам, Оксано, подобається і відредагований мною текс. І - головне: Віра, бо вона справді має хороший потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:44:00 ]
Так, у Віри величезний потенціал, я це помітила зразу.
Щодо "твоїм" - то у мене якось виходить з правильним наголосом, якщо зробити невелику паузу перед тим і вдихнути, там по ритму ця пауза якраз підходить і мені так навіть подобається, такий рвучкий ритм. Всі правки на розсуд Віри.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:30:08 ]
там - текст)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:37:37 ]
У тобі замерзає небо,
На землі занімілось мальві
не всміхнулось мені без тебе
в цьому світі, такім печальнім.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Що не вгоїться тихим щастям
у твоєму сакральному світі...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:39:31 ]
ось що вийшло, в усякому випадку я старалась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 09:46:42 ]
Як на мою думку, то початковий варіант все ж кращий, він дуже оригінальний і я б змінила лише кінець.
У тобі замерзає небо
У мені замерзають трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала
Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти даруєш останній промінь
Та мене вже вдягли у біле.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 09:52:26 ]
Оксано, якщо лишити, зберігається збіг- тьтр... і повтор замерзають.
А синонімів у рідній мові чимало).
З плином часу... авторка сама відшфліфує, покращить.
Адже поетам притаманно рости).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 10:11:31 ]
А ще там вгоЄне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-16 13:30:40 ]
буду шукати, досвіду мало, але є велике бажання,дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:13:34 ]
Віро, Ви можете відредагувати на свій вибір, основний текст, і якщо там не буде зайвих збігів і т.п., можна б поставити оцінку за вірш, щоб Ваші твори могли з'являтися на головній сторінці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 13:59:58 ]
А якщо залишити первиний варіант, тільки трішки шліфанувши? :

У тобі замерзає небо
У мені КРИЖАНІЮТЬ трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала

Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що ТВОЇМ не вгоЄне щастям (варто переставити, бо прочитується твОїм, і у слові "вгоєне" має бути Є, а не Ї, див.аналогічно до слова "загоЄний" http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8)
І ТВОЇМ не пізнане світом (аналогічно до попереднього рядка)

О, століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже НЕДОСВІТИ з’їли. (НЕДОСВІТ - синонім до слова "приморозки" див.:http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8 )
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 14:00:31 ]
...первинНий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:10:36 ]
КРИЖАНІЮ(ТЬ тр)ави - той самий збіг приголосних
на землі замерзають мальви - гарно, бо мальви і справді цвітуть довго

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:15:00 ]
або крижаніють - теж звучне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 16:12:11 ]
Ну ми ж не можемо зробити всю роботу за авторку :) Я підкинула синонімів до деяких слів, і підказку, де їх при потребі шукати. А авторка вже хай сама доводить своє творіння до того кінцевого варіанту, який їй до душі. :)