ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 ***
Для зневірених душ небеса пророкують занепад.
Загубивши основу, стають безпорадними дні.
Занедбаєш контроль – і тебе обсідають халепи,
Ти звіряєшся злигодням, наче найближчий рідні.

Це не казка, не сон, а звичайний рокований епос,
Це – підкорення будням, не вартим такої ціни.
Все безжалісний час, окрім душ, незворотно розщепить
І змішає також у великім своїм казані.

Він ітиме невпинно самотнім сумним пілігримом,
Побудує бар'єри і спінені греблі порве,
Не покаже нікому обличчя таємне без гриму,

Та нестиме щодня і щомиті прозріння нове.
Не зламати його, не здолати, він, завжди незримий,
Наче фенікс, відродиться з попелу і оживе.

2016

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-07 10:18:33
Переглядів сторінки твору 3741
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-07 11:27:09 ]
побуДУє... І хто би що не казав про час, а він як Бог - у всіх проявах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 13:46:00 ]
Спасибі, Олександре! Мабуть, час - це одне з найгеніальніших творінь Бога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 11:32:27 ]
Загубивши основу, втрачають і контури дні.

Не зрозуміла, навіщо тут і...
Втрачають дні свої контури? Якщо таке значення, то і там зайве, і варто над рядком попрацювати.
Загубивши основу, стираються контури-дні...це для прикладу.
Полишаєш контроль...
занедбаєш контроль не ліпше?
Все безжалісний час, окрім душ, незворотно розщепить. Тут коми відсутні у тексті.
все-усе повтор.
На мою думку, варто ще текст шліфувати. І він засяє.

Побує бар'єри і спінені греблі порве
отут я спіткнулася.
АутодАфе правильний наголос.

Шановна Олено, сприйміть мій коментар як вияв щирого зацікавлення віршем.
З теплом - я.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 14:00:23 ]
Щиро дякую, пані Світлано, за інтерес до вірша, конструктивні зауваження та пропозиції! Вірш дійсно ще дуже свіжий і потребує шліфування. Дещо вже спробувала підправити. "Аутодафе" справді шкода. Поки що поставлю авторський наголос, а там, може, на холодну голову щось інше прийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 13:21:35 ]
... втрачатимуть контури дні. Дійсно: невеличкі правки і вірш буде класним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 14:09:32 ]
Спасибі, Богдане! Ваш варіант, мабуть, мені найбільше підходить, бо віршу потрібна якась часова узгодженість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 14:03:06 ]
Виправлення доречні. Вірш покращав.
Дякую за те, що прислухалися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-07 14:11:09 ]
Спасибі, пані Світлано, за Вашу думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 02:40:04 ]
У ВАших творах завше міцний каркас глибокосмисловости - це не пливке та аморфне плесо - це пережите підіймання сходами поезійної думки. ДЯкую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:22:56 ]
Дякую, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 07:11:23 ]
Не час минає - ми минаєм, як писала Ліна Костенко. Час ітиме, навіть якщо всі планети Всесвіту розсипляться в прах. Аутодафе - для минущих тільки істот і явищ. Цікаві філософські роздуми, Олено, але над логікою завершення їх я б подумав...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:33:47 ]
Спасибі, Ярославе! У вірші аутодафе часу мені бачиться як один із різновидів вбивання (марнування) часу людьми, як окремими особистостями, так і цілими поколіннями. Отже, вбивство окремих відрізків часу робить його назавжди втраченим для людей, але не може зашкодити часу взагалі, який іде тільки вперед...