ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Туман
Густий туман і падолист.
Парк доокіл в напівреалі -
оманливо-химерний зміст
і таїна - а що там далі?

А далі – будень, листопад…
Шурхоче золото прив’яле
про тлінь здобутків і утрат,
і почуттєвих карнавалів…

Учора – сонце. Завтра – сніг?
А чи важливо? - дощ чи іній…
Зникає в плетиві доріг

і розчиняється в осінній
імлі її щасливий сміх
від несподіваних обіймів!

05-07.11.2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-16 11:38:48
Переглядів сторінки твору 8285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-16 11:40:06 ]
Сьогодні зранку був туман. От мені і нагадався мій вірш про туман, щоправда ще осінній :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-02-16 21:53:13 ]
Так романтично! Аж запахло опалим листям, що шурхотить під ногами.
Чудовий, трохи сумний, сонет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 02:47:28 ]
...але ж іскорки щасливого сміху і тепло обіймів тут присутні:) тому не все так сумно!
Дякую за відгук, Нінеле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-17 08:36:49 ]
А доокіл – туман, туман,
Та, дяка Богу, хоч не злива...
Аж гульк, з туману – не мана:
Весна, обійми! Я щаслива!!!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:28:27 ]
Щось таке :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 22:42:28 ]
По-моєму. Просто, чисто і зрозуміло.
тлінь - було б змістовніше - тлін.
Напевне було:
і розчиняється в осінній
імлі його щасливий сміх



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:44:16 ]
Ой леле! І як то я те "є" загубила? точно! я ж декламую собі той вірш з тим "є". Механічна помилка. Дуже дякую, пане Ігоре, що виловили!

Стосовно тлін/тлінь - я з самого початку пробувала і так, і так. Чомусь мені на слух з м'яким знаком приємніше звучить. За словником я перевірила, що це синоніми, коли ще писала цей вірш восени. Так що дякую, ви відчули те місце, де я сама сумнівалася. Але наразі залишу "тлінЬ". Може колись і вирішу забрати ту літеру. буде видно. а чому Ви вважаєте "тлін" змістовнішим? адже вони є синонімами, чи не так? Чи я чогось не вловлюю?
А от "його" той сміх, чи "її", чи взагалі якийсь сторонній - то загадка, все покрив туман...:)) наразі мені приємно читається без тих двох складів.
Вірш недаремно трохи відлежувався. Бо я справді мала сумніви до цих, підмічених Вами місць. Але на даний час він мені імпонує у такому вигляді.
Дякую за враження і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 12:08:22 ]
Аргументую. По формі і вимогах до жанру - це не так блюз, як сонет, тому без неї або без нього аж ніяк не можна.:)
На відчуття слово тлінь - це не так синонім, як родовий відмінок множини іменника тління.;)
Будь-ласка. У нас завжди є взаєморозуміння.!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:05:07 ]
ОК. раз без "неї"чи "нього" ніяк - то хай буде "її сміх".
А от стосовно слова "тлінь" то, попереглядавши і Тлумачний словник і Словник синонімів, я не погоджуюся, що це тільки "родовий відмінок множини іменника тління".
тлінь – іменник жіночого роду http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
тлін – іменник чоловічого роду corp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
Без м'якого знака було б три тверді приголосні підряд. А так - між ними є пом'якшення...
Дякую!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 23:35:01 ]
Який теплий осінній вірш! Дарма, що туман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:47:46 ]
Люблю туман. Він як інший вимір... Недарма є купа фільмів у такому ключі :))
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 12:02:50 ]
мережано, таємниче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:06:53 ]
От поредагувала трохи, і таємничості трішки поменшало :)) Але туман - він таки таємниче явище :)) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Тисяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 12:47:36 ]
щастя, що минуло завжди має відтіночок меланхолії, особливо під погоду. Мені сподобалось ваше настроєве!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:08:47 ]
Кожен прочитує щось своє. Спасибі за відвідини і враження! заходьте ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-20 17:15:58 ]
Се не просто туман...а таїна душі...слова...Так образно, мелодійно, натхненно! Лірична медитація!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-21 00:40:58 ]
Тішуся, що знайшли щось суголосне своїй емоційній тональності) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 05:10:35 ]
як гарно мовили пр туман...і скільки там побаченого відчутого і обійми...Гарно, Галю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-26 10:30:22 ]
(Перепрошую, що не відразу відповідаю - декілька днів не заглядала сюди).
Дякую, Роксолянко, за провідчуття: так, дуже багато смислів хотіла вкласти у ту коротку форму. Ваш коментар обнадіює, що це вдалося :)