ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Туман
Густий туман і падолист.
Парк доокіл в напівреалі -
оманливо-химерний зміст
і таїна - а що там далі?

А далі – будень, листопад…
Шурхоче золото прив’яле
про тлінь здобутків і утрат,
і почуттєвих карнавалів…

Учора – сонце. Завтра – сніг?
А чи важливо? - дощ чи іній…
Зникає в плетиві доріг

і розчиняється в осінній
імлі її щасливий сміх
від несподіваних обіймів!

05-07.11.2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-16 11:38:48
Переглядів сторінки твору 7774
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-16 11:40:06 ]
Сьогодні зранку був туман. От мені і нагадався мій вірш про туман, щоправда ще осінній :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-02-16 21:53:13 ]
Так романтично! Аж запахло опалим листям, що шурхотить під ногами.
Чудовий, трохи сумний, сонет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 02:47:28 ]
...але ж іскорки щасливого сміху і тепло обіймів тут присутні:) тому не все так сумно!
Дякую за відгук, Нінеле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-17 08:36:49 ]
А доокіл – туман, туман,
Та, дяка Богу, хоч не злива...
Аж гульк, з туману – не мана:
Весна, обійми! Я щаслива!!!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:28:27 ]
Щось таке :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 22:42:28 ]
По-моєму. Просто, чисто і зрозуміло.
тлінь - було б змістовніше - тлін.
Напевне було:
і розчиняється в осінній
імлі його щасливий сміх



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:44:16 ]
Ой леле! І як то я те "є" загубила? точно! я ж декламую собі той вірш з тим "є". Механічна помилка. Дуже дякую, пане Ігоре, що виловили!

Стосовно тлін/тлінь - я з самого початку пробувала і так, і так. Чомусь мені на слух з м'яким знаком приємніше звучить. За словником я перевірила, що це синоніми, коли ще писала цей вірш восени. Так що дякую, ви відчули те місце, де я сама сумнівалася. Але наразі залишу "тлінЬ". Може колись і вирішу забрати ту літеру. буде видно. а чому Ви вважаєте "тлін" змістовнішим? адже вони є синонімами, чи не так? Чи я чогось не вловлюю?
А от "його" той сміх, чи "її", чи взагалі якийсь сторонній - то загадка, все покрив туман...:)) наразі мені приємно читається без тих двох складів.
Вірш недаремно трохи відлежувався. Бо я справді мала сумніви до цих, підмічених Вами місць. Але на даний час він мені імпонує у такому вигляді.
Дякую за враження і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 12:08:22 ]
Аргументую. По формі і вимогах до жанру - це не так блюз, як сонет, тому без неї або без нього аж ніяк не можна.:)
На відчуття слово тлінь - це не так синонім, як родовий відмінок множини іменника тління.;)
Будь-ласка. У нас завжди є взаєморозуміння.!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:05:07 ]
ОК. раз без "неї"чи "нього" ніяк - то хай буде "її сміх".
А от стосовно слова "тлінь" то, попереглядавши і Тлумачний словник і Словник синонімів, я не погоджуюся, що це тільки "родовий відмінок множини іменника тління".
тлінь – іменник жіночого роду http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
тлін – іменник чоловічого роду corp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8
Без м'якого знака було б три тверді приголосні підряд. А так - між ними є пом'якшення...
Дякую!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 23:35:01 ]
Який теплий осінній вірш! Дарма, що туман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 00:47:46 ]
Люблю туман. Він як інший вимір... Недарма є купа фільмів у такому ключі :))
Дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 12:02:50 ]
мережано, таємниче


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:06:53 ]
От поредагувала трохи, і таємничості трішки поменшало :)) Але туман - він таки таємниче явище :)) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Тисяк (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 12:47:36 ]
щастя, що минуло завжди має відтіночок меланхолії, особливо під погоду. Мені сподобалось ваше настроєве!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 14:08:47 ]
Кожен прочитує щось своє. Спасибі за відвідини і враження! заходьте ще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-20 17:15:58 ]
Се не просто туман...а таїна душі...слова...Так образно, мелодійно, натхненно! Лірична медитація!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-21 00:40:58 ]
Тішуся, що знайшли щось суголосне своїй емоційній тональності) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 05:10:35 ]
як гарно мовили пр туман...і скільки там побаченого відчутого і обійми...Гарно, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-26 10:30:22 ]
(Перепрошую, що не відразу відповідаю - декілька днів не заглядала сюди).
Дякую, Роксолянко, за провідчуття: так, дуже багато смислів хотіла вкласти у ту коротку форму. Ваш коментар обнадіює, що це вдалося :)