ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Ми хочемо жити...
Ми хочемо жити у світі без милиць,
де рівно і прямо, де радість і сміх,
де Каїн – орач, а не братоубивець
і ще зеленіє не скоєний гріх.
Де тихо і сяйно, і гад підколодний
не жалить у п’яти вселенську любов,
не плаче безрідний, не просить голодний
і право на щастя – основа основ.

Ми хочемо жити у світі без болю,
де мирні народи і лиха нема,
де люди не гинуть за правду і долю
і хіт раритету – остання тюрма.
Де вольному воля, а страх потерпає,
і сила насилля в опалі давно.
Тапер задушевну мелодію грає –
в театрі Амура йде чуле кіно.

Та світ без пороків – парафія неба,
а нам до гармоній – парсеки епох.
Гадюча дорога – лякається кеба.
Вибоїни, слизько і куриво-смог…
І рідна країна – окрайок облуди,
і люди усякі, і миру катма.
Та іскра надії ще жевріє в грудях.
А може, то просто… минає зима…

18.02.2016





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-18 16:27:14
Переглядів сторінки твору 3888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.034 / 5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.860
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 17:30:15 ]
Дуже гарний вірш, Олександре! Мабуть, у всі епохи люди про щось подібне мріяли, але самі не дуже змінилися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-19 10:20:09 ]
Дякую, Олено. Ваша правда. Люди хочуть, щоб світ змінювався на краще, але без змін кожного це неможливо. Тому між бажаним і реальним - таки є різниця. Може щось станеться і щось зміниться у кожному...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-02-18 18:29:14 ]
Віддаю належне Вашим сподіванням на тлі безнастанного звиродніння людства і прямування його до самовбивства. Але... без ілюзій непросто жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-19 10:28:44 ]
Дякую,пане Іване. Люди завжди частково жили ілюзіями. Бо мають душу, розум, жагу гармонії... Життя заперечує одні ілюзії - виникають інші. Так, мабуть, легше сприймати невтішну реальність. А ті із нас, хто категорично заперечує нездійснення мрії і побажання, кепкує з них - це цинічні прагматики. Хіба нам потрібен цинічний світ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-18 21:55:20 ]
На цей раз гарненько вибудували причинно-наслідковий ланцюжок.
Якщо Ви не проти, то краще було б:
Тепер задушевну мелодію грає
в театрі Амура чуттєве кіно.

Порушена гармонія словосполучення. Парсек - це відстань, епоха - відрізок часу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-19 10:42:57 ]
Дякую, Ігоре, за коментар. Ваші зауваги: 1. У мене тапер грає мелодію, у вас - кіно. Логічніше перше. 2. У віршах гармонія не стільки у точності фізичних понять, як в їх асоціативному поєднанні. Є вираз: відстань у стільки-то світлових років. Це ж нікого не напрягає? Усі розуміють, за що йдеться. І це фізична величина. А поетичний образ? Якщо є таке авторське сприйняття нездійсненного або практично недосяжного, то чому ні? Епоха - це теж відстань, тільки часова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-02-19 12:20:30 ]
Хочемо... Та запізно... Бо пройдена "точка незвороту"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-20 12:54:14 ]
Дякую, Серго. Але точка неповернення до чого? До первородного раю? Це надто наївно думати про це... Люди йдуть вперед. Але яка ціль? Себе знищити в майбутньому чи стати тією вищою расою гуманоїдів, яка житиме без війн і руйнацій? Хотілося би друге. Це як повернення у рай добра і світла, на на більш високому цивілізаційному рівні. Несерйозно все це виглядає, коли навкруги одні антиподи. Але чому і далі так повинно бути? Все тече, все змінюється і все може бути... з часом, через епохи пошуків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-20 12:17:29 ]
Дуже правдиво. Але світ такий, який має бути, щоб не зникли наші прагнення і надії, які штовхають нас все далі і далі у пізнанні світу, у пізнанні себе і своїх можливостей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-02-20 13:04:48 ]
Дякую, Галино. Цікава ваша думка - світ є таким, яким має бути... Це що, "договорняк" Бога і Сатани? Випробуємо людей, щоб вони стали кращими..., або зовсім оскотинились... Проблема в тому, що пізнання ще не гарантує мораль і безпечність. Світ пізнається умами окремих геніїв, а їсти і кохатися хочуть всі, а найбільш хижі ще й владарювати. Колись мало знали, але люди вели війни. Тепер знають набагато більше і війни стали більш масштабнішими і кровожерними. Можлива найвища точка пізнання наших можливостей дійсно стане точкою незвороту до простого існування, не кажучи за гармонію життя. Може так? А як воно буде, ніхто не знає...