ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Зелене ( Магосвіт)
Зелене ворожіння - ой, зелене.
Хупаве вигортання першородива.
Ти пошепки заслуханий у мене -
крізь гілля витаємнюєшся подивом.

Диви...Дивуйсь! - я видихнула небо,
трависте кросно всипала роменами.
Уже моєї далі не надщербить
охвістя позимове днями темними.

Ходи за мною тінями тугими,
барвінками плетись у сині овиди -
не здоженеш, бо зупинявся в зимах...
Було тобі в снігах не воловодити.

Крадись тепер, як тать, при світлі вельї
визорюй, як зайду в заплави танучі -
зайду по пуп"янь, попливу по хмелі
і так піду...піду не обертаючись.

І дорікнеш мені, упавши в безтям -
готовий і до злету, і до страти.
Не можна ж так відунсько весни плести -
так солодко-злочинно розквітати.

ВЕЛЬЯ -
(іспан.) Свічка.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-01 23:16:21
Переглядів сторінки твору 5004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.241 / 5.9)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.28 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 01:00:34 ]
Пані Роксолано, я вперше на Ваших рядках. Це дійсно ворожіння, словом... вражена... пішла на Вашу сторінку та й там і залишилась, здається. Вдячна Вам за збереження слова, за уквітчання його своєю душею.
Дякую сайту за радість знайомства з такими авторами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 06:41:55 ]
назваєм, радію знайомству з Вами, Ларисо, - файно ж, що є такі інетні простори для спілкування :) вдячна за читацьку увагу та відчування. Вам - творчих злетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 13:13:12 ]
Неймовірно гарні образи, Роксолано! Особливо остання строфа вражає - насолоджуюсь кожним словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-02 15:21:56 ]
радію, що забігли на моє плетиво...дякую, Оленко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 15:42:28 ]
Клас! таке відунсько-жіноче і весняне-весняне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:26:07 ]
Дяка, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2016-04-02 18:55:44 ]
Дуже рада знайомству. Справді Ваше поетичне плетиво відьомське, нехай і далі зачаровує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:26:50 ]
:) спасиБі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 00:35:15 ]
о,те твоє відунське весноплетиво
і частування дивословотворами
витворює в уяві чудовидиво
й чарує душу янгольськими хорами.:))

З весною, Роксолано! Хай руняться нові засіви!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:27:31 ]
ого, який поетичний відгук - щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-04-03 01:18:05 ]
Fajno, sestrucko, napusala! Mene rizonylo tilku slovo " злочинно" v ostanniomy riadoczky...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:29:02 ]
дяка "братіку"!
Ну ні - я так зумнисно заколотила словами - таку гримучу суміш...так має бути :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-03 10:54:32 ]
«я для тебе в зеленому мареві трав
журну айстру сьогодні зірвав…»
Це у Сосюри. Чомусь пригадалося, як прочитав вірша…
Складається вражіння, що у цьому «Зеленому» є(!) вогняний відблиск. Відчувається у вірші: русально-мавське, веснянково-ягілкове і язичницько-купальське.
За світ, що змінюється!
За незмінно-мінливі очі!..
Дуже гарно, Роксоляно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:29:23 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-04-03 12:26:14 ]
Роксолано, прочитавши коментар Сергія, я замислилась. Може, краще "солодко-зловтішно"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-03 13:29:59 ]
пометикую :) дяка , Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-04-03 15:36:12 ]
Складається враження, що принаймні один(одна) із ЛГ з'являються десь із того потойбічного світу. Тоді прихований контекст на тлі цьогорічного навського язичницького великодня цілком пояснює останню строфу. Не знаю, як іншим читачам, а мені Ваші рядки включили підсвідомість у такому плані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:50:28 ]
о, Ігоре, недарма у ВАс складається враження потойбічности - такі інтонації часто просяться у мої рядки під час народження віршів :) Дякую за відчуте!