ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Данчак Надія Мартинова (1948) /
Публіцистика
Невероятное , но очевидное
Надежда Мартынова /Данчак/
НЕВЕРОЯТНОЕ, НО ОЧЕВИДНОЕ
То, что в Мире много чудес мы знаем с детства. Нам рассказывали разные сказки, былины повести и т. п., Но в жизни, на «яву»,
встретить что-то невероятное, загадочное дается не многим. Жить без фантастики было бы не интересно, поэтому придумывают всякие фантастические , страшные, сказочные истории .Сейчас очень трудно отличить где фантастика, выдумка , а где очевидное-невероятное.
Я себя считаю адекватной и здравомыслящей женщиной. Выдумывать и приукрашивать ничего не буду, все как было расскажу и поделюсь своими мыслями.
Так как я «старый» человек, хотя не очень хочется стареть, но природа есть природой и мы сделать, ни чего не можем. Жизнь идет своим чередом и по законам ПРИРОДЫ. В январе 2016 года зима взяла свои бразды , было снежно, потом сильнейший гололед. Муж отводил внука в школу и упал, получил перелом бедра и лежал дома я была на кухне когда позвонил сын и сказал, что отдал мне ключи, положил их на комод Я посмотрела на комод , но ключей там не было. Я начала искать ключи, обсмотрела все вокруг комода , обсмотрела все комнаты, но ключей не находила, начала нервничать так как в связке были ключи не только от входной двери, но от почтового ящика .Я провела рукой по комоду, посмотрела под салфеткой на комоде, ключи как испарились .Позвонила сыну и расстроенным голосом сообщила результаты поиска ключей Еще раз посмотрела на комод и ахнула на салфетке лежали ключи, я минуту назад проводила по ней рукой, ключей там не было…
Лет 10, а может и больше со мной произошел очень непонятный случай, но здесь я не могу сказать, что это было на «Яву» ночью я спала и во сне почувствовала, что кто-то трогает меня пальцем, давя в спину, я проснулась от этого. В комнате никого не было, но была какая-то «тяжесть». Этот случай я отнесла на счет своих болей в спине.
Но более невероятное произошло со мной в 2013 году после смерти моей любимой сестрички.
***
РАССУЖДЕНИЯ О ЖИЗНИ
«Конец света» - ЖИЗНИ, это конец определенного этапа жизни индивидуума, человека. После смерти человека начинается другой этап «жизни», существования. Прошу у ГОСПОДА прощенья, но не могу не поделиться своими рассуждениями о ситуации, которая случилась. У меня горе, умерла моя любимая единственная сестричка Галочка от рака. Младшая сестричка, которой я была в детстве няней, по жизни советчицей, наставницей, помощницей была мне очень дорога, но коварная болезнь забирает дорогих, любимых, единственных. Ровно через месяц, как она ушла от нас, я отдыхала в парке, ко мне прилетела и села на правое плечо прекрасная бабочка, я начала плакать и разговаривать с бабочкой, как с сестрой. Бабочка сидела минуты 3-2, потом улетела, покружилась и снова села на правое плечо, как будто смотрела и слушала меня, потом снова взлетела, покружилась и села на левое плечо. Я говорила внуку, я сидела на лавочке с внуком –« смотри, это наша бабушка ГАЛОЧКА, в образе прекрасной бабочки».Внук внимательно слушал, притих мы были в каком- то оцепенении…
Перед этим событием, после похорон, муж моей сестрички также рассказывал, что к нему прилетала несколько раз красивая бабочка, сидела и « смотрела» на него. Вот и рассуждайте, что мы знаем об этой жизни и что там за гранью ее, но факт остается фактом. Я думаю, что прав Великий СОКРАТ : « Я знаю, что Я ничего не знаю».
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2013
Свидетельство о публикации №213091200690
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Невероятное , но очевидное
В МИРЕ много чудес
Невероятное, но очевидное
Надежда Мартынова /Данчак/
НЕВЕРОЯТНОЕ, НО ОЧЕВИДНОЕ
То, что в Мире много чудес мы знаем с детства. Нам рассказывали разные сказки, былины повести и т. п., Но в жизни, на «яву»,
встретить что-то невероятное, загадочное дается не многим. Жить без фантастики было бы не интересно, поэтому придумывают всякие фантастические , страшные, сказочные истории .Сейчас очень трудно отличить где фантастика, выдумка , а где очевидное-невероятное.
Я себя считаю адекватной и здравомыслящей женщиной. Выдумывать и приукрашивать ничего не буду, все как было расскажу и поделюсь своими мыслями.
Так как я «старый» человек, хотя не очень хочется стареть, но природа есть природой и мы сделать, ни чего не можем. Жизнь идет своим чередом и по законам ПРИРОДЫ. В январе 2016 года зима взяла свои бразды , было снежно, потом сильнейший гололед. Муж отводил внука в школу и упал, получил перелом бедра и лежал дома я была на кухне когда позвонил сын и сказал, что отдал мне ключи, положил их на комод Я посмотрела на комод , но ключей там не было. Я начала искать ключи, обсмотрела все вокруг комода , обсмотрела все комнаты, но ключей не находила, начала нервничать так как в связке были ключи не только от входной двери, но от почтового ящика .Я провела рукой по комоду, посмотрела под салфеткой на комоде, ключи как испарились .Позвонила сыну и расстроенным голосом сообщила результаты поиска ключей Еще раз посмотрела на комод и ахнула на салфетке лежали ключи, я минуту назад проводила по ней рукой, ключей там не было…
Лет 10, а может и больше со мной произошел очень непонятный случай, но здесь я не могу сказать, что это было на «Яву» ночью я спала и во сне почувствовала, что кто-то трогает меня пальцем, давя в спину, я проснулась от этого. В комнате никого не было, но была какая-то «тяжесть». Этот случай я отнесла на счет своих болей в спине.
Но более невероятное произошло со мной в 2013 году после смерти моей любимой сестрички.
***
РАССУЖДЕНИЯ О ЖИЗНИ
«Конец света» - ЖИЗНИ, это конец определенного этапа жизни индивидуума, человека. После смерти человека начинается другой этап «жизни», существования. Прошу у ГОСПОДА прощенья, но не могу не поделиться своими рассуждениями о ситуации, которая случилась. У меня горе, умерла моя любимая единственная сестричка Галочка от рака. Младшая сестричка, которой я была в детстве няней, по жизни советчицей, наставницей, помощницей была мне очень дорога, но коварная болезнь забирает дорогих, любимых, единственных. Ровно через месяц, как она ушла от нас, я отдыхала в парке, ко мне прилетела и села на правое плечо прекрасная бабочка, я начала плакать и разговаривать с бабочкой, как с сестрой. Бабочка сидела минуты 3-2, потом улетела, покружилась и снова села на правое плечо, как будто смотрела и слушала меня, потом снова взлетела, покружилась и села на левое плечо. Я говорила внуку, я сидела на лавочке с внуком –« смотри, это наша бабушка ГАЛОЧКА, в образе прекрасной бабочки».Внук внимательно слушал, притих мы были в каком- то оцепенении…
Перед этим событием, после похорон, муж моей сестрички также рассказывал, что к нему прилетала несколько раз красивая бабочка, сидела и « смотрела» на него. Вот и рассуждайте, что мы знаем об этой жизни и что там за гранью ее, но факт остается фактом. Я думаю, что прав Великий СОКРАТ : « Я знаю, что Я ничего не знаю».
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2013
Свидетельство о публикации №213091200690
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію