ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.07
12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
2024.05.07
09:38
Зорані очі
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
2024.05.07
07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
2024.05.07
06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
2024.05.07
01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
2024.05.06
14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирохович Андрій (1978) /
Проза
сто баксів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
сто баксів
Стрьомно воно якось. І ще цей чай постійний, з лимоном і медом – як привіт із дитинства, золотого, йоханийбабай, дєцтва. Але якщо вже було яке часомісце, куди б не хотів повертатись – то воно якраз у дитинство. Ну і ще в Місто – сюди направду не варто було приїздити, воно, Місто, не марно вражало його якимось таким, що озвучував як обивательство, зрозуміло, що в російській конотації, а не польській. Ноги в стегнах аж зводило, дихання збите. Так він хіба в школі бігав, стометрівку. Підійшов Н. в розхристаному чорному кашеміровому пальто і якомусь абрикосового кольору шарфику. Виглядає як клоун, їй богу. Радий зустрічі, одначе, і перебратись вже встиг, видно ничка неподалеку, мєсний, йобйогозаногу. «Вони не прийшли, Н., чому, блять, вони ж мали підійти». «Сцикуни і балаболи, єслічєсно. А так – ну, сам розумієш, в них же мирний протест. Зато гляди, ти он тут стоїш, чай п’єш, а ті чудіки, що тамочки про мирну акцію кричали, вже протоколи підписують, то єслі пальці цілі, канєшна. Но добре, що вони були, а то б ми на їх місці стояли. Ти, кстаті, мудак, що шарфа зняв, так що за дві години автобус, збирайся, ти звалюєш додому. Та й все одно вже нічого не буде, хулі тут мерзнути». «Обідно». «Фігня. Пішли краще переодінемо тебе, а то виглядаєш не конче, єслічєсно». Н. був молодший на два роки, але досвід у нього більший, на таких же два роки, що він терся по всяких організаціях маргінальних, і боротьба зі забудовниками, і сквоти, так що він, як правило, діло казав, гріх не послухати. Годину тому Н. врятував його, коли тренованим оком старого вуличного бійця побачив, що шеренга почала перестроюватись, вчепив за рукав і закричав просто у вухо «Валимо, бля, щас атакують». Рефлекторно побігши слідом не втримався і озирнувся, так і є, шеренга розійшлась на два крила і та фаланга, що стояла у прикритті автобусів, вже построєна клином мовчки побігла, збиваючи з ніг демонстрантів і не забуваючи декілька разів ударити кожного в межах досяжності. Першими під удар, як і очікувалось, потрапили ті чудіки, що репетували «міліція з народом» та журналісти. Вони разом і затримали клин на ті рятівні секунди, що гостро потребувались на відрив. І от зараз, на площі, вони стоять, як нічо не бувало, а Н. взагалі виглядає так, ніби тільки-но з якого кафе вийшов і не конче орієнтується, що власне відбувається. Підійшов якийсь чувак, в чорній куртці дерматиновій, з хусткою на шиї, так і не поймеш, чи то хустка стилізована під прапор, чи то дійсно прапор пов’язав. Явний неадекват, навіть без хустини видно, чудак якийсь мутноокий. Взяв у наметі чай, став поруч. «Класно ми їм дали, правда? Я бачив вас, ви просто герої. Ще не раз спробуємо, правда?». Блять, як все-таки стрьомно, дійсно, треба валити з Міста, добре, хоч ушкоджень нема, ну, хіба пальці збиті, але то таке, трохи крему і заживе швидко, та й не доказ, може я вдома ремонт роблю. Хоча, не доказ, доки кийок гумовий в задницю не запхають, а то після такого ректального аналізу на правдивість всі докази сам пред'явиш, лише б до терморектального не перейшли. Н. з веселим нерозумінням дивився на того типа «Даруйте, ми знайомі? Чи ви нас плутаєте з кимось?». Чувак взагалі розвеселився, як дурень на похоронах «Ну чого ти, брате, влада ж буде народна, просто хотів руку вам потиснути. Взагалі, в мене тут друзі, он намет наш, там трошки бухла припасено, зайдемо, розслабитесь, то-сьо, поговоримо, ми б вам і організації вашій помогти хотіли, фінансами чи що вам треба, ми симпатики». Н. розв’язно поплескав його по рукаву «Даруй, брате, ми просто клерки, працюємо тут поблизу, пепегладіолус, квіти постачаємо в офіси, а сюди так забрели, на зоопарк цей глянути, чаю попити».Чувак не здавався «Я вас точно бачив, ви герої. І біля того трактора, що браму валив, ви були, там в кабіні також герой, кстаті, не знаєте його, його ніби Сєрий звуть». Н. звеселів ще дужче, мені воно вже виглядало так, гейби вони ветерани ВОВ, які розповідають одне одному побрехеньки про свою визначну участь у Сталінградській битві. «Ти чого, мужик, ми там хвилин десять були, ну його по шиї получати, там вони ж странні всі. А біля трактора то взагалі просто сфоткатись хотіли».Чувак не заспокоювався «Ну, а може чули, як до того тракториста говорили, кликуха його як, ми б з корєшами помогли трохи, йому зараз втікати ж треба, мусара на хвості висять, нєбось, чи кегебісти». Нарешті допив чай, пора йти. Вже відкрив рот «Чу…». Ой бяха, Н. ненароком, незграбно так викидав бичка і ліктем вдарив мене просто в ніс, несильно, але кров потекла. «Блять, друже, вибач, я не бачив, курва, пішли, якої вати знайдемо. Даруй, чувак, ми ще повернемось, тоді й бухнемо».
«Що ти хотів сказати цьому мудаку?» «Ну, блять, думаю, хай відмахається, скажу чупакабра, хай шукає» «Добре, що збив тебе. Звідки знаєш, може тут дійсно є хто з поганялом таким, може він дійсно в курсі, або просто злиє всіх, кого знає, або підпише все, що завгодно. Не кажи нікому ніколи нічого, а то взагалі без носа лишишся. Давай, автобус чекає, вали звідси, братіку, перебиратись ніколи. Візьми, за успіх бухнеш і світер новий купиш».Засміявся хрипко "Якщо лишиться що. Давай, на звязку."
Вже коли виїхали на трасу, глянув – ну що ж, сто баксів це завше сто баксів, можна і бухнути, хулі дєлать.
«Що ти хотів сказати цьому мудаку?» «Ну, блять, думаю, хай відмахається, скажу чупакабра, хай шукає» «Добре, що збив тебе. Звідки знаєш, може тут дійсно є хто з поганялом таким, може він дійсно в курсі, або просто злиє всіх, кого знає, або підпише все, що завгодно. Не кажи нікому ніколи нічого, а то взагалі без носа лишишся. Давай, автобус чекає, вали звідси, братіку, перебиратись ніколи. Візьми, за успіх бухнеш і світер новий купиш».Засміявся хрипко "Якщо лишиться що. Давай, на звязку."
Вже коли виїхали на трасу, глянув – ну що ж, сто баксів це завше сто баксів, можна і бухнути, хулі дєлать.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"маленька ельза, з ніжністю, щирістю та рештою непотрібностей, на які шкода слів"
• Перейти на сторінку •
"друге народження"
• Перейти на сторінку •
"друге народження"
Про публікацію