Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Сьомін (1947) /
Проза
Дух і душа (продовження)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дух і душа (продовження)
***
Правда може бути жорстокою. А істина жорстокою не буває, бо правда – це інформація. А істина – це любов. Любов від Духа, а не від душі, стверджує Євангеліє. Любов - не якість, притаманна душі, а її життєво важлива потреба. Душа ж егоїстична за своєю земною природою. Людина любить справжньою Любов’ю лише тоді, коли її чиста духовна Сутність переважає над тілом, душею і розумом. Коли наша Сутність (тобто Любов) звільняється від плоті, лишаються двоє – Любов і душа. Любов піднімається в Небо у вічну Країну Любові, а душа, якщо вона за час життя у тілі не мала нічого спільного з Любов’ю, зостається у полоні тих духовних сутностей, котрі приваблювали її і яких вона обрала, як своїх вчителів або господарів. Любов не треба шукати, чекати, як не треба шукати або чекати натхнення чи благословіння. Любов живе всередині нас і вона є нашою справжньою Сутністю. Натхнення це ми, а благословіння це наше життя. Тільки побачити це можна тільки духовними очима, очима Любові, а зрозуміти – Серцем. Це нове Серце, що завдяки Поезії Любові, з прохідного двору для низьких і темних духів стало храмом небесним, царством Краси і Любові у плоті людській – стало Небом на землі.
22.03.2016
***
Любов земна, любов небесна і любов твоя. Формула води завжди однакова і незмінна, але до цієї формули приєднується дуже багато факторів, і через те у кожному джерелі своя вода, якої немає ніде більше. Те ж саме можна сказати і про Любов. У Любові єдина природа і, так би мовити, одна «формула». Але Любов проходить через чиюсь душу, через чийсь характер, чиєсь серце перед тим, як потекти з нього струмком у світ. За великим рахунком (а про Любов можна говорити тільки за великим рахунком), немає Любові земної і Небесної – любові людської і Любові ангельської, - а є лише одна велика Вселенська Любов. Навіть всі ангели люблять по різному: кожен любить так, як може любити тільки він один. «Любов від Духа» - говорить Біблія, отже у Любові єдине Небесне Джерело. Любов в ідеалі це чиста Жива Вода, але твоя любов, людино, це «Н2О» плюс ти, це Любов, до якої приєдналася твоя душа і яка проходить крізь твоє серце, це частка творчого божого єства, яку довірив тобі Господь, щоб вона збагатила тебе і збагатилася тобою. Ти несеш її у собі і вона тягне тебе за собою і несе на собі, як бурхлива ріка несе маленький човник у відкритий безкінечний і неосяжний Океан Вічного Життя. Любов завжди свята. Вона єдина не підкоряється жодному закону, бо закон писаний не для неї, а для тих, в кому немає Любові.
25.03.2016
***
Чим більше за плоттю – тим менше за духом. Чим більше і швидше людина рухається, тим менше встигає і більше запізнюється. Автомобілі, потяги, літаки лише допомагають людям спізнюватись, а комп’ютери – відгороджуватись одне від одного і від самих себе. «Науково-технічний прогрес», замінюючи собою духовні можливості людини, тільки допомагає їй втекти від себе, а значить від Бога, створюючи ілюзію пізнання істини і більш повноцінного життя. Але істина не є знання. Істина це Любов, яку ти знайшов у собі і відкрив її джерело.
27.03.2016
Сліпий вуличний скрипаль.
Правда може бути жорстокою. А істина жорстокою не буває, бо правда – це інформація. А істина – це любов. Любов від Духа, а не від душі, стверджує Євангеліє. Любов - не якість, притаманна душі, а її життєво важлива потреба. Душа ж егоїстична за своєю земною природою. Людина любить справжньою Любов’ю лише тоді, коли її чиста духовна Сутність переважає над тілом, душею і розумом. Коли наша Сутність (тобто Любов) звільняється від плоті, лишаються двоє – Любов і душа. Любов піднімається в Небо у вічну Країну Любові, а душа, якщо вона за час життя у тілі не мала нічого спільного з Любов’ю, зостається у полоні тих духовних сутностей, котрі приваблювали її і яких вона обрала, як своїх вчителів або господарів. Любов не треба шукати, чекати, як не треба шукати або чекати натхнення чи благословіння. Любов живе всередині нас і вона є нашою справжньою Сутністю. Натхнення це ми, а благословіння це наше життя. Тільки побачити це можна тільки духовними очима, очима Любові, а зрозуміти – Серцем. Це нове Серце, що завдяки Поезії Любові, з прохідного двору для низьких і темних духів стало храмом небесним, царством Краси і Любові у плоті людській – стало Небом на землі.
22.03.2016
***
Любов земна, любов небесна і любов твоя. Формула води завжди однакова і незмінна, але до цієї формули приєднується дуже багато факторів, і через те у кожному джерелі своя вода, якої немає ніде більше. Те ж саме можна сказати і про Любов. У Любові єдина природа і, так би мовити, одна «формула». Але Любов проходить через чиюсь душу, через чийсь характер, чиєсь серце перед тим, як потекти з нього струмком у світ. За великим рахунком (а про Любов можна говорити тільки за великим рахунком), немає Любові земної і Небесної – любові людської і Любові ангельської, - а є лише одна велика Вселенська Любов. Навіть всі ангели люблять по різному: кожен любить так, як може любити тільки він один. «Любов від Духа» - говорить Біблія, отже у Любові єдине Небесне Джерело. Любов в ідеалі це чиста Жива Вода, але твоя любов, людино, це «Н2О» плюс ти, це Любов, до якої приєдналася твоя душа і яка проходить крізь твоє серце, це частка творчого божого єства, яку довірив тобі Господь, щоб вона збагатила тебе і збагатилася тобою. Ти несеш її у собі і вона тягне тебе за собою і несе на собі, як бурхлива ріка несе маленький човник у відкритий безкінечний і неосяжний Океан Вічного Життя. Любов завжди свята. Вона єдина не підкоряється жодному закону, бо закон писаний не для неї, а для тих, в кому немає Любові.
25.03.2016
***
Чим більше за плоттю – тим менше за духом. Чим більше і швидше людина рухається, тим менше встигає і більше запізнюється. Автомобілі, потяги, літаки лише допомагають людям спізнюватись, а комп’ютери – відгороджуватись одне від одного і від самих себе. «Науково-технічний прогрес», замінюючи собою духовні можливості людини, тільки допомагає їй втекти від себе, а значить від Бога, створюючи ілюзію пізнання істини і більш повноцінного життя. Але істина не є знання. Істина це Любов, яку ти знайшов у собі і відкрив її джерело.
27.03.2016
Сліпий вуличний скрипаль.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
