
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Валерій Сьомін (1947) /
Проза
Дух і душа (продовження)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дух і душа (продовження)
***
Правда може бути жорстокою. А істина жорстокою не буває, бо правда – це інформація. А істина – це любов. Любов від Духа, а не від душі, стверджує Євангеліє. Любов - не якість, притаманна душі, а її життєво важлива потреба. Душа ж егоїстична за своєю земною природою. Людина любить справжньою Любов’ю лише тоді, коли її чиста духовна Сутність переважає над тілом, душею і розумом. Коли наша Сутність (тобто Любов) звільняється від плоті, лишаються двоє – Любов і душа. Любов піднімається в Небо у вічну Країну Любові, а душа, якщо вона за час життя у тілі не мала нічого спільного з Любов’ю, зостається у полоні тих духовних сутностей, котрі приваблювали її і яких вона обрала, як своїх вчителів або господарів. Любов не треба шукати, чекати, як не треба шукати або чекати натхнення чи благословіння. Любов живе всередині нас і вона є нашою справжньою Сутністю. Натхнення це ми, а благословіння це наше життя. Тільки побачити це можна тільки духовними очима, очима Любові, а зрозуміти – Серцем. Це нове Серце, що завдяки Поезії Любові, з прохідного двору для низьких і темних духів стало храмом небесним, царством Краси і Любові у плоті людській – стало Небом на землі.
22.03.2016
***
Любов земна, любов небесна і любов твоя. Формула води завжди однакова і незмінна, але до цієї формули приєднується дуже багато факторів, і через те у кожному джерелі своя вода, якої немає ніде більше. Те ж саме можна сказати і про Любов. У Любові єдина природа і, так би мовити, одна «формула». Але Любов проходить через чиюсь душу, через чийсь характер, чиєсь серце перед тим, як потекти з нього струмком у світ. За великим рахунком (а про Любов можна говорити тільки за великим рахунком), немає Любові земної і Небесної – любові людської і Любові ангельської, - а є лише одна велика Вселенська Любов. Навіть всі ангели люблять по різному: кожен любить так, як може любити тільки він один. «Любов від Духа» - говорить Біблія, отже у Любові єдине Небесне Джерело. Любов в ідеалі це чиста Жива Вода, але твоя любов, людино, це «Н2О» плюс ти, це Любов, до якої приєдналася твоя душа і яка проходить крізь твоє серце, це частка творчого божого єства, яку довірив тобі Господь, щоб вона збагатила тебе і збагатилася тобою. Ти несеш її у собі і вона тягне тебе за собою і несе на собі, як бурхлива ріка несе маленький човник у відкритий безкінечний і неосяжний Океан Вічного Життя. Любов завжди свята. Вона єдина не підкоряється жодному закону, бо закон писаний не для неї, а для тих, в кому немає Любові.
25.03.2016
***
Чим більше за плоттю – тим менше за духом. Чим більше і швидше людина рухається, тим менше встигає і більше запізнюється. Автомобілі, потяги, літаки лише допомагають людям спізнюватись, а комп’ютери – відгороджуватись одне від одного і від самих себе. «Науково-технічний прогрес», замінюючи собою духовні можливості людини, тільки допомагає їй втекти від себе, а значить від Бога, створюючи ілюзію пізнання істини і більш повноцінного життя. Але істина не є знання. Істина це Любов, яку ти знайшов у собі і відкрив її джерело.
27.03.2016
Сліпий вуличний скрипаль.
Правда може бути жорстокою. А істина жорстокою не буває, бо правда – це інформація. А істина – це любов. Любов від Духа, а не від душі, стверджує Євангеліє. Любов - не якість, притаманна душі, а її життєво важлива потреба. Душа ж егоїстична за своєю земною природою. Людина любить справжньою Любов’ю лише тоді, коли її чиста духовна Сутність переважає над тілом, душею і розумом. Коли наша Сутність (тобто Любов) звільняється від плоті, лишаються двоє – Любов і душа. Любов піднімається в Небо у вічну Країну Любові, а душа, якщо вона за час життя у тілі не мала нічого спільного з Любов’ю, зостається у полоні тих духовних сутностей, котрі приваблювали її і яких вона обрала, як своїх вчителів або господарів. Любов не треба шукати, чекати, як не треба шукати або чекати натхнення чи благословіння. Любов живе всередині нас і вона є нашою справжньою Сутністю. Натхнення це ми, а благословіння це наше життя. Тільки побачити це можна тільки духовними очима, очима Любові, а зрозуміти – Серцем. Це нове Серце, що завдяки Поезії Любові, з прохідного двору для низьких і темних духів стало храмом небесним, царством Краси і Любові у плоті людській – стало Небом на землі.
22.03.2016
***
Любов земна, любов небесна і любов твоя. Формула води завжди однакова і незмінна, але до цієї формули приєднується дуже багато факторів, і через те у кожному джерелі своя вода, якої немає ніде більше. Те ж саме можна сказати і про Любов. У Любові єдина природа і, так би мовити, одна «формула». Але Любов проходить через чиюсь душу, через чийсь характер, чиєсь серце перед тим, як потекти з нього струмком у світ. За великим рахунком (а про Любов можна говорити тільки за великим рахунком), немає Любові земної і Небесної – любові людської і Любові ангельської, - а є лише одна велика Вселенська Любов. Навіть всі ангели люблять по різному: кожен любить так, як може любити тільки він один. «Любов від Духа» - говорить Біблія, отже у Любові єдине Небесне Джерело. Любов в ідеалі це чиста Жива Вода, але твоя любов, людино, це «Н2О» плюс ти, це Любов, до якої приєдналася твоя душа і яка проходить крізь твоє серце, це частка творчого божого єства, яку довірив тобі Господь, щоб вона збагатила тебе і збагатилася тобою. Ти несеш її у собі і вона тягне тебе за собою і несе на собі, як бурхлива ріка несе маленький човник у відкритий безкінечний і неосяжний Океан Вічного Життя. Любов завжди свята. Вона єдина не підкоряється жодному закону, бо закон писаний не для неї, а для тих, в кому немає Любові.
25.03.2016
***
Чим більше за плоттю – тим менше за духом. Чим більше і швидше людина рухається, тим менше встигає і більше запізнюється. Автомобілі, потяги, літаки лише допомагають людям спізнюватись, а комп’ютери – відгороджуватись одне від одного і від самих себе. «Науково-технічний прогрес», замінюючи собою духовні можливості людини, тільки допомагає їй втекти від себе, а значить від Бога, створюючи ілюзію пізнання істини і більш повноцінного життя. Але істина не є знання. Істина це Любов, яку ти знайшов у собі і відкрив її джерело.
27.03.2016
Сліпий вуличний скрипаль.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію