ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Туга
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 7)
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
* 147 *
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Поет кохання
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
* * *
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Четвер* згадай
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Лімерики наших блогерів
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
18/23
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Cлід вужа.
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Вовкулаки
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Проза / МлмжCЧ*Z

 Моряк із Марселя
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Джемма Хадид Девушка из Нагасаки Текст Вера Инбер


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-06-17 16:04:27
Переглядів сторінки твору 13374
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 10:27:36 ]
кста - там в тебе лг розглядає лице, коли припалює - що, загалом, в корені невірно, якраз навпаки, коли припалюєш, то своє лице освітлюєш, а не чуже. Ну і той побитий незнайомець - чого це він не те щоб знайоми, ні те, щобні, а так, з минулого життя - ящо в наступному абзаці він виявляється яких капостей лг наробив, і то таких, що йому не ліньки дорогий костюм мнути і кулаки в кров збивати (до речі, дивно, що він тим хлопцям щелепи поламав, а на руці навіть синця якого немає, хоч мав би кісточки в кров розбити, ну і зрозуміло, що бодай засапатись - тобто, якщо ти побив трьох чоловік, причому за одним біг - ну, не можеш ти виглядати так, ніби просто попісяв, причому за вітром, і перекурив, щоб фізіологічності уникнути в розмові)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:13:44 ]
це цікаве зауваження (щодо освітлення при припалюванні) - аж захотілось перевірити на практиці, найближчим часом так і зроблю - підійду до когось на темній вулиці і попрошу припалити - чи побачу я риси його обличчя
а от чи збиваються кулаки в кров при ударі в щелепу - треба буде запитати якогось забіяку, бо щось не хочетьсяя самому перевіряти )
а що ліргер задихався - так це у мене є
дякую, Андрію, що допомагаєш мені вже вкотре відшліфовувати текст - твоя допомога для мене просто неоціненна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-02-09 13:10:37 ]
дослідницьких робіт не проводив, але нарешті дійшли руки змінити зауважений тобою епізод - дякую, Андрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:33:05 ]
а, забув ще відповісти, як це - знайомий чи незнайомий, хтось з минулого життя - таке буває, що робить капості незнайомець - згадай хоча би моє попереднє оповідання, яке я спершу назвав "Незнайомець", а тоді перейменовував кілька разів - зараз воно називається "Диявол криється в дрібницях", тобто "The devil is in the details".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 23:57:50 ]
а, той жежик з вечірки? ну да, тоді да


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 08:15:07 ]
чесно кажучи, коли я писав "Моряка...", то і уявляв цей текст як продовження "Незнайомця" - може, колись їх і об'єднаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:59:30 ]
Кристіане, вже втретє читаю цей твір, відколи Ви його виставили, небайдужа до Вашої творчості)), і не подякувала ні разу. А, ще й коментами насолодилася. То дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:25:44 ]
Аж втретє? Мені це надзвичайно приємно чути, Ларисо. Я теж часто перечитую речі, які мені дуже подобаються - наприклад, Хемінгуея, Скотта Фіцджеральда, Маріо П'юзо, Ільфа і Петрова, Булгакова. Дякую й Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 21:54:40 ]
)) Коментарі розтягнуті в часі, тому щоразу перечитую, щоб краще вникнути в суть зауважень. Люблю дрібнички смакувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 23:51:22 ]
слушно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 00:01:29 ]
о, завше казав, що комент - найкраща промоція текст на ресурсі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 08:22:33 ]
так, погоджусь - отже, текст не залишив байдужим читача
як бачимо, навіть кількість переглядів завдяки цьому вища - щоправда, тоді не знати, що більше читають - текст чи коментарі )
тому я й не розумію авторів, в тому числі і на цьому ресурсі, які виставляють свої тексти і забороняють коментування для всіх (а не тільки для тих, кого вони відправили у чорні списки) - для чого тоді взагалі публікуватися на сайті? зразу на папір і в чергову збірку! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 12:51:18 ]
А що, мені сподобалося - і фабула, і стиль. Розумієш, що 99% вигадки, а хочеться вірити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:28:13 ]
Радий це чути, Олександре! Ну, не 99% - дещо з описаного я бачив, деякі герої мають прототипів у реальному житті - а все останнє так, вигадка. Головне, аби ця вигадка сподобалачь читачам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-03 10:57:45 ]
Оповідання отримало першу літературну критику, надруковану в № 81 міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу Zeitglas". Цитую.

"Чи є на світі справедливість? Трапляється. Про це свідчить оповідання "Моряк із Марселя"." (Микола Проценко "На українсько-німецькому пароплаві" (розділ "ІІІ.1.2. Справедливість") (ст.101 ))

"Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту?
В оповіданні "Моряк із Марселя" (ст.111-113) автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість тим правом скористатися.
Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися.
Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. " Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу.
Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
- Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс." (с.111). Про дальший перебіг бійки читач дізнається, прочитавши оповідання.
Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в тому оповіданні виразно." (Микола Проценко "На українсько-німецькому пароплаві" (розділ "ІІІ.1.2.2. Гнів праведний") (ст.102))).

""Моряк із Марселя": задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно." (Юрій Шеляженко "56 цвірінькань про конкурс короткої прози" (ст. 161)).

Далі Юрій Шеляженко відмічає особисті симпатії і в окремій номінації пише про те, що випив би зі мною, як автором оповідання "чорного чаю з бергамотом... при обговоренні життя." (Юрій Шеляженко "56 цвірінькань про конкурс короткої прози" (ст. 164)).

Я, зі свого боку, щиро дякую Миколі Проценку та Юрію Шеляженко за відгуки, а редакції журналу - за друк критичних статей, де згадано і моє оповідання.