ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
***
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Прозріння
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Проза / МлмжCЧ*Z

 Моряк із Марселя
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Джемма Хадид Девушка из Нагасаки Текст Вера Инбер


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-06-17 16:04:27
Переглядів сторінки твору 12635
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 10:27:36 ]
кста - там в тебе лг розглядає лице, коли припалює - що, загалом, в корені невірно, якраз навпаки, коли припалюєш, то своє лице освітлюєш, а не чуже. Ну і той побитий незнайомець - чого це він не те щоб знайоми, ні те, щобні, а так, з минулого життя - ящо в наступному абзаці він виявляється яких капостей лг наробив, і то таких, що йому не ліньки дорогий костюм мнути і кулаки в кров збивати (до речі, дивно, що він тим хлопцям щелепи поламав, а на руці навіть синця якого немає, хоч мав би кісточки в кров розбити, ну і зрозуміло, що бодай засапатись - тобто, якщо ти побив трьох чоловік, причому за одним біг - ну, не можеш ти виглядати так, ніби просто попісяв, причому за вітром, і перекурив, щоб фізіологічності уникнути в розмові)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:13:44 ]
це цікаве зауваження (щодо освітлення при припалюванні) - аж захотілось перевірити на практиці, найближчим часом так і зроблю - підійду до когось на темній вулиці і попрошу припалити - чи побачу я риси його обличчя
а от чи збиваються кулаки в кров при ударі в щелепу - треба буде запитати якогось забіяку, бо щось не хочетьсяя самому перевіряти )
а що ліргер задихався - так це у мене є
дякую, Андрію, що допомагаєш мені вже вкотре відшліфовувати текст - твоя допомога для мене просто неоціненна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-02-09 13:10:37 ]
дослідницьких робіт не проводив, але нарешті дійшли руки змінити зауважений тобою епізод - дякую, Андрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:33:05 ]
а, забув ще відповісти, як це - знайомий чи незнайомий, хтось з минулого життя - таке буває, що робить капості незнайомець - згадай хоча би моє попереднє оповідання, яке я спершу назвав "Незнайомець", а тоді перейменовував кілька разів - зараз воно називається "Диявол криється в дрібницях", тобто "The devil is in the details".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 23:57:50 ]
а, той жежик з вечірки? ну да, тоді да


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 08:15:07 ]
чесно кажучи, коли я писав "Моряка...", то і уявляв цей текст як продовження "Незнайомця" - може, колись їх і об'єднаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:59:30 ]
Кристіане, вже втретє читаю цей твір, відколи Ви його виставили, небайдужа до Вашої творчості)), і не подякувала ні разу. А, ще й коментами насолодилася. То дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:25:44 ]
Аж втретє? Мені це надзвичайно приємно чути, Ларисо. Я теж часто перечитую речі, які мені дуже подобаються - наприклад, Хемінгуея, Скотта Фіцджеральда, Маріо П'юзо, Ільфа і Петрова, Булгакова. Дякую й Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 21:54:40 ]
)) Коментарі розтягнуті в часі, тому щоразу перечитую, щоб краще вникнути в суть зауважень. Люблю дрібнички смакувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 23:51:22 ]
слушно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 00:01:29 ]
о, завше казав, що комент - найкраща промоція текст на ресурсі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-12 08:22:33 ]
так, погоджусь - отже, текст не залишив байдужим читача
як бачимо, навіть кількість переглядів завдяки цьому вища - щоправда, тоді не знати, що більше читають - текст чи коментарі )
тому я й не розумію авторів, в тому числі і на цьому ресурсі, які виставляють свої тексти і забороняють коментування для всіх (а не тільки для тих, кого вони відправили у чорні списки) - для чого тоді взагалі публікуватися на сайті? зразу на папір і в чергову збірку! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 12:51:18 ]
А що, мені сподобалося - і фабула, і стиль. Розумієш, що 99% вигадки, а хочеться вірити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-12-11 20:28:13 ]
Радий це чути, Олександре! Ну, не 99% - дещо з описаного я бачив, деякі герої мають прототипів у реальному житті - а все останнє так, вигадка. Головне, аби ця вигадка сподобалачь читачам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-04-03 10:57:45 ]
Оповідання отримало першу літературну критику, надруковану в № 81 міжнародного літературно-мистецького журналу "Склянка Часу Zeitglas". Цитую.

"Чи є на світі справедливість? Трапляється. Про це свідчить оповідання "Моряк із Марселя"." (Микола Проценко "На українсько-німецькому пароплаві" (розділ "ІІІ.1.2. Справедливість") (ст.101 ))

"Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту?
В оповіданні "Моряк із Марселя" (ст.111-113) автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість тим правом скористатися.
Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися.
Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. " Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу.
Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
- Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс." (с.111). Про дальший перебіг бійки читач дізнається, прочитавши оповідання.
Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в тому оповіданні виразно." (Микола Проценко "На українсько-німецькому пароплаві" (розділ "ІІІ.1.2.2. Гнів праведний") (ст.102))).

""Моряк із Марселя": задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно." (Юрій Шеляженко "56 цвірінькань про конкурс короткої прози" (ст. 161)).

Далі Юрій Шеляженко відмічає особисті симпатії і в окремій номінації пише про те, що випив би зі мною, як автором оповідання "чорного чаю з бергамотом... при обговоренні життя." (Юрій Шеляженко "56 цвірінькань про конкурс короткої прози" (ст. 164)).

Я, зі свого боку, щиро дякую Миколі Проценку та Юрію Шеляженко за відгуки, а редакції журналу - за друк критичних статей, де згадано і моє оповідання.