ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 Троє маленьких поросят (переклад з Роалда Дала)
Поміж усіх малих звірят
Люблю найбільше поросят.
Вони розумні і меткі,
Проте не всі вони такі.
Мені зустрілось не одне,
На превеликий жаль, дурне.
Що би сказали ви, коли б
У лісі неквапливо йшли
Й узріли на шляху своїм:
В пацятка із соломи дім?
Дізнався вовк про новину
І навіть губи облизнув.
«Виходь, мале паця, надвір!»
«Ні, хижий вовче, ні! Куві!»
«Тоді знесу будинок твій!»
Малюк заплакав при вікні,
А вовк його будинок зніс,
Кричав: «Бекон і свіжина!
Якого щастя я зазнав!»
Він швидко з’їв паця смачне,
Лишивши хвостик на кінець.
А потім далі вовк побрів
І бачить на одній з доріг
Також свинячий дім, було
Його збудовано з гілок.
«Виходь, мале паця, надвір!»
«Ні, хижий вовче, ні! Куві!»
«Тоді знесу будинок твій!»
Будівля затряслась ота
І вовк ламати стіни став.
Паця вищати почало:
«Ти, вовче, мав уже їдло!
Чому б нам не забути зло?»
А вовк: «О, дурню вузьколобий!»
Гам! І паця в його утробі.
Поївши двох малих пацят,
Вовк не наївся до кінця.
Сказав: «Хай черево набите,
Люблю йому я догодити.»
І тихо повзучи, як миша,
Побачив дім, але міцніший.
Це був також маленький дім,
Паця ховалося в котрім.
Але пацятко номер три
Було розумним до пори,
Зробило цегляне житло,
А не із хмизу чи гілок.
Кричить: «Мене не зрушиш ти!»
А вовк щосили грюкотить.
«Знесу будинок, далебі!»
«Забракне, вовче, сил тобі.»
Гатив у стіни вовк і вив, –
Стояв будинок як новий.
Промовив: «Просто не знести,
Дійду інакше до мети.
Вночі прийду здійснити ціль
Із динамітом у руці.»
Паця скажено верещить,
Хапає телефон мерщій.
Зринали цифри в голові,
Червону Капелюшку він
Швидесенько набрав, як міг.
«Привіт, Пацюне, друже мій!»
«Міс Капелюшко, поможіть!
Без вас мені тепер не жить!»
«Я спробую допомогти.
Чому так налякався ти?»
«Тут вовк! Ви знали вже вовків,
Вони бездушні і жорсткі.»
«Мій милий, дороге паця!
До мене дійсно справа ця.
Я ж мию голову свою,
Як висохне, то вовка вб’ю.»
Минає невеликий час
І вовк дівчатко поміча, –
З очей палання вогняне
І жовте, ніби майонез,
Усмішка хижа, лють сліпа,
І слина з рота накрапа.
Дівча, як бачить це шалення,
Виймає пістолет з кишені.
Уміло вдарила вона
І вовк без пострілу сконав.
Паця з віконця визира:
«Міс, не забуду я добра!»
Паця, не вірити звикай
Із вищих прошарків жінкам.
У дівчини, як бачив хтось,
Не тільки з вовка два пальто.
У подорож на вихідні
Бере валізу зі свині.




Переклад вперше опубліковано на сторінці премії METAPHORA - http://www.metaphora.in.ua/?p=10975





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-06 13:52:35
Переглядів сторінки твору 2760
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-06 13:55:24 ]
Roald Dahl

THE THREE LITTLE PIGS

The animal I really dig
Above all others is the pig.
Pigs are noble. Pigs are clever,
Pigs are courteous. However,
Now and then, to break this rule,
One meets a pig who is a fool.
What, for example, would you say
If strolling through the woods one day,
Right there in front of you you saw
A pig who’d built his house of STRAW?
The Wolf who saw it licked his lips,
And said, ‘That pig has had his chips.’
‘Little pig, little pig, let me come in!’
‘No, no, by the hairs on my chinny-chin-chin!’ ‘
Then I’ll huff and I’ll puff and I’ll blow your house in!’
The little pig began to pray,
But Wolfie blew his house away.
He shouted, ‘Bacon, pork and ham!
‘Oh, what a lucky Wolf I am!’
And though he ate the pig quite fast,
He carefully kept the tail till last.
Wolf wandered on, a trifle bloated.
Surprise, surprise, for soon he noted
Another little house for pigs,
And this one had been built of TWIGS!
‘Little pig, little pig, let me come in!’
‘No, no, by the hairs of my chinny-chin-chin!’
‘Then I’ll huff and I’ll puff and I’ll blow your house in!’
The Wolf said, ‘Okay, here we go!’
He then began to blow and blow.
The little pig began to squeal.
He cried, ‘Oh Wolf, you’ve had one meal!
‘Why can’t we talk and make a deal?’
The Wolf replied, ‘Not on your nelly!’
And soon the pig was in his belly.
‘Two juicy little pigs!’ Wolf cried,
‘But still I am not satisfied!
‘I know full well my Tummy’s bulging,
‘But oh, how I adore indulging.’
So creeping quietly as a mouse,
The Wolf approached another house,
A house which also had inside
A little piggy trying to hide.
But this one, Piggy Number Three,
Was bright and brainy as could be.
No straw for him, no twigs or sticks.
This pig had built his house of BRICKS.
‘You’ll not get me!’ the Piggy cried.
‘I’ll blow you down!’ the Wolf replied.
‘You’ll need,’ Pig said, ‘a lot of puff,
‘And I don’t think you’ve got enough.’
Wolf huffed and puffed and blew and blew.
The house stayed up as good as new.
‘If I can’t blow it down,’ Wolf said,
‘I’ll have to blow it up instead.
‘I’ll come back in the dead of night
‘And blow it up with dynamite!’
Pig cried, ‘You brute! I might have known!’
Then, picking up the the telephone,
He dialled as quickly as he could
The number of Red Riding Hood.
‘Hello,’ she said. ‘Who’s speaking? Who?
‘Oh, hello Piggy, how d’you do?’
Pig cried, ‘I need your help, Miss Hood!
‘Oh help me, please! D’you think you could?’
‘I’ll try, of course,’ Miss Hood replied.
‘What’s on your mind?’ . . . ‘A Wolf!’ Pig cried.
‘I know you’ve dealt with wolves before,
‘And now I’ve got one at my door!’
‘My darling Pig,’ she said, ‘my sweet,
‘That’s something really up my street.
‘I’ve just begun to wash my hair.
‘But when it’s dry, I’ll be right there.’
A short while later, through the wood,
Came striding brave Miss Riding Hood.
The Wolf stood there, his eyes ablaze
And yellowish, like mayonnaise.
His teeth were sharp, his gums were raw,
And spit was dripping from his jaw.
Once more the maiden’s eyelid flickers.
She draws the pistol from her knickers.
Once more, she hits the vital spot,
And kills him with a single shot.
Pig, peeping through the window, stood
And yelled, ‘Well done, Miss Riding Hood!’
Ah, Piglet, you must never trust
Young ladies from the upper crust.
For now, Miss Riding Hood, one notes,
Not only has two wolfskin coats,
But when she goes from place to place,
She has a PIGSKIN TRAVELLING CASE.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 23:22:59 ]
валізa зі свині...- nedobre zvyczutj...Oleno, vsi Vaszi octanni perekladu stosyjutjsia ...pojidannia kohosj. Щo to oznaczaje?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 13:57:44 ]
Дякую за відгук, Сергію! Звичайно, в оригіналі - зі шкіри свині, але я, на жаль, поки що не знайшла іншого рішення, як умістити це в чотирьохстопний ямб. Мої останні переклади насправді не останні, ці твори я переклала у жовтні-листопаді для участі у перекладацькому конкурсі METAPHORA. Вибір творів для конкурсу для мене завжди був компромісом, бо я не дуже люблю перекладати авторів, що жили у ХХ ст. На мою думку, талант Роалда Дала полягає у тому, що він переніс на тло казково-лісової реальносчті найбільш неприємні риси, притаманні людській особистості, про які ми не любимо говорити і навіть згадувати. І у такому вимірі вони виглядають особливо шокуючими. А якби вони були змальовані у звичній для нас реалістичній манері, багато хто б на них і уваги не звернув. Хочу тут навести один приклад (уже писала про це на ФБ, але, думаю, не гріх повторитися). Якось я почула розмову своєї сусідки з її трирічним сином. Вона вказала пальцем на шматок свинини, що лежав на столі, і промовила: "Оце Пеппа, а коли ми поїдемо до бабусі і дідуся на Новий рік, вони заріжуть ДЖОРДЖА" (!) Ось приблизно такі людські риси і висміює Роалд Дал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 10:00:14 ]
про переклад мені важко судити (з англійською - туго)
Але в улюблених з дитинства казках шото я розчарувалася...) Якісь такі всі кровожерні. Поросят шкода )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 14:06:01 ]
Дякую, що відгукнулися, пані Любо! Поросят дійсно шкода, але у реальному житті, на жаль, не усі історії добре закінчуються. Нещодавно натрапила на дослідження психологів про те, що переважна більщість дітей відкрили би двері незнайомим людям, або пішли би за незнайомцем... Також за образами цих поросят мені ще й політика ввижається. Наприклад, поведінка другого поросяти - типова політика умиротворення агрессора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 14:14:57 ]
Також на тлі даної розмови хочу дати посилання на радіопередачу, що відбулась у лютому 2016 р. на Громадському радіо. У ній поміж інших тем аналізуються твори Роалда Дала і обговорюються інші цікаві питання стосовно дитячої літератури: https://hromadskeradio.org/.../rankova-hvylya-efir-za-28...