ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Балера (1974) / Вірші

 Троє маленьких поросят (переклад з Роалда Дала)
Поміж усіх малих звірят
Люблю найбільше поросят.
Вони розумні і меткі,
Проте не всі вони такі.
Мені зустрілось не одне,
На превеликий жаль, дурне.
Що би сказали ви, коли б
У лісі неквапливо йшли
Й узріли на шляху своїм:
В пацятка із соломи дім?
Дізнався вовк про новину
І навіть губи облизнув.
«Виходь, мале паця, надвір!»
«Ні, хижий вовче, ні! Куві!»
«Тоді знесу будинок твій!»
Малюк заплакав при вікні,
А вовк його будинок зніс,
Кричав: «Бекон і свіжина!
Якого щастя я зазнав!»
Він швидко з’їв паця смачне,
Лишивши хвостик на кінець.
А потім далі вовк побрів
І бачить на одній з доріг
Також свинячий дім, було
Його збудовано з гілок.
«Виходь, мале паця, надвір!»
«Ні, хижий вовче, ні! Куві!»
«Тоді знесу будинок твій!»
Будівля затряслась ота
І вовк ламати стіни став.
Паця вищати почало:
«Ти, вовче, мав уже їдло!
Чому б нам не забути зло?»
А вовк: «О, дурню вузьколобий!»
Гам! І паця в його утробі.
Поївши двох малих пацят,
Вовк не наївся до кінця.
Сказав: «Хай черево набите,
Люблю йому я догодити.»
І тихо повзучи, як миша,
Побачив дім, але міцніший.
Це був також маленький дім,
Паця ховалося в котрім.
Але пацятко номер три
Було розумним до пори,
Зробило цегляне житло,
А не із хмизу чи гілок.
Кричить: «Мене не зрушиш ти!»
А вовк щосили грюкотить.
«Знесу будинок, далебі!»
«Забракне, вовче, сил тобі.»
Гатив у стіни вовк і вив, –
Стояв будинок як новий.
Промовив: «Просто не знести,
Дійду інакше до мети.
Вночі прийду здійснити ціль
Із динамітом у руці.»
Паця скажено верещить,
Хапає телефон мерщій.
Зринали цифри в голові,
Червону Капелюшку він
Швидесенько набрав, як міг.
«Привіт, Пацюне, друже мій!»
«Міс Капелюшко, поможіть!
Без вас мені тепер не жить!»
«Я спробую допомогти.
Чому так налякався ти?»
«Тут вовк! Ви знали вже вовків,
Вони бездушні і жорсткі.»
«Мій милий, дороге паця!
До мене дійсно справа ця.
Я ж мию голову свою,
Як висохне, то вовка вб’ю.»
Минає невеликий час
І вовк дівчатко поміча, –
З очей палання вогняне
І жовте, ніби майонез,
Усмішка хижа, лють сліпа,
І слина з рота накрапа.
Дівча, як бачить це шалення,
Виймає пістолет з кишені.
Уміло вдарила вона
І вовк без пострілу сконав.
Паця з віконця визира:
«Міс, не забуду я добра!»
Паця, не вірити звикай
Із вищих прошарків жінкам.
У дівчини, як бачив хтось,
Не тільки з вовка два пальто.
У подорож на вихідні
Бере валізу зі свині.




Переклад вперше опубліковано на сторінці премії METAPHORA - http://www.metaphora.in.ua/?p=10975





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-06 13:52:35
Переглядів сторінки твору 2919
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.017 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.091 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.07.23 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-06 13:55:24 ]
Roald Dahl

THE THREE LITTLE PIGS

The animal I really dig
Above all others is the pig.
Pigs are noble. Pigs are clever,
Pigs are courteous. However,
Now and then, to break this rule,
One meets a pig who is a fool.
What, for example, would you say
If strolling through the woods one day,
Right there in front of you you saw
A pig who’d built his house of STRAW?
The Wolf who saw it licked his lips,
And said, ‘That pig has had his chips.’
‘Little pig, little pig, let me come in!’
‘No, no, by the hairs on my chinny-chin-chin!’ ‘
Then I’ll huff and I’ll puff and I’ll blow your house in!’
The little pig began to pray,
But Wolfie blew his house away.
He shouted, ‘Bacon, pork and ham!
‘Oh, what a lucky Wolf I am!’
And though he ate the pig quite fast,
He carefully kept the tail till last.
Wolf wandered on, a trifle bloated.
Surprise, surprise, for soon he noted
Another little house for pigs,
And this one had been built of TWIGS!
‘Little pig, little pig, let me come in!’
‘No, no, by the hairs of my chinny-chin-chin!’
‘Then I’ll huff and I’ll puff and I’ll blow your house in!’
The Wolf said, ‘Okay, here we go!’
He then began to blow and blow.
The little pig began to squeal.
He cried, ‘Oh Wolf, you’ve had one meal!
‘Why can’t we talk and make a deal?’
The Wolf replied, ‘Not on your nelly!’
And soon the pig was in his belly.
‘Two juicy little pigs!’ Wolf cried,
‘But still I am not satisfied!
‘I know full well my Tummy’s bulging,
‘But oh, how I adore indulging.’
So creeping quietly as a mouse,
The Wolf approached another house,
A house which also had inside
A little piggy trying to hide.
But this one, Piggy Number Three,
Was bright and brainy as could be.
No straw for him, no twigs or sticks.
This pig had built his house of BRICKS.
‘You’ll not get me!’ the Piggy cried.
‘I’ll blow you down!’ the Wolf replied.
‘You’ll need,’ Pig said, ‘a lot of puff,
‘And I don’t think you’ve got enough.’
Wolf huffed and puffed and blew and blew.
The house stayed up as good as new.
‘If I can’t blow it down,’ Wolf said,
‘I’ll have to blow it up instead.
‘I’ll come back in the dead of night
‘And blow it up with dynamite!’
Pig cried, ‘You brute! I might have known!’
Then, picking up the the telephone,
He dialled as quickly as he could
The number of Red Riding Hood.
‘Hello,’ she said. ‘Who’s speaking? Who?
‘Oh, hello Piggy, how d’you do?’
Pig cried, ‘I need your help, Miss Hood!
‘Oh help me, please! D’you think you could?’
‘I’ll try, of course,’ Miss Hood replied.
‘What’s on your mind?’ . . . ‘A Wolf!’ Pig cried.
‘I know you’ve dealt with wolves before,
‘And now I’ve got one at my door!’
‘My darling Pig,’ she said, ‘my sweet,
‘That’s something really up my street.
‘I’ve just begun to wash my hair.
‘But when it’s dry, I’ll be right there.’
A short while later, through the wood,
Came striding brave Miss Riding Hood.
The Wolf stood there, his eyes ablaze
And yellowish, like mayonnaise.
His teeth were sharp, his gums were raw,
And spit was dripping from his jaw.
Once more the maiden’s eyelid flickers.
She draws the pistol from her knickers.
Once more, she hits the vital spot,
And kills him with a single shot.
Pig, peeping through the window, stood
And yelled, ‘Well done, Miss Riding Hood!’
Ah, Piglet, you must never trust
Young ladies from the upper crust.
For now, Miss Riding Hood, one notes,
Not only has two wolfskin coats,
But when she goes from place to place,
She has a PIGSKIN TRAVELLING CASE.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2016-09-07 23:22:59 ]
валізa зі свині...- nedobre zvyczutj...Oleno, vsi Vaszi octanni perekladu stosyjutjsia ...pojidannia kohosj. Щo to oznaczaje?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 13:57:44 ]
Дякую за відгук, Сергію! Звичайно, в оригіналі - зі шкіри свині, але я, на жаль, поки що не знайшла іншого рішення, як умістити це в чотирьохстопний ямб. Мої останні переклади насправді не останні, ці твори я переклала у жовтні-листопаді для участі у перекладацькому конкурсі METAPHORA. Вибір творів для конкурсу для мене завжди був компромісом, бо я не дуже люблю перекладати авторів, що жили у ХХ ст. На мою думку, талант Роалда Дала полягає у тому, що він переніс на тло казково-лісової реальносчті найбільш неприємні риси, притаманні людській особистості, про які ми не любимо говорити і навіть згадувати. І у такому вимірі вони виглядають особливо шокуючими. А якби вони були змальовані у звичній для нас реалістичній манері, багато хто б на них і уваги не звернув. Хочу тут навести один приклад (уже писала про це на ФБ, але, думаю, не гріх повторитися). Якось я почула розмову своєї сусідки з її трирічним сином. Вона вказала пальцем на шматок свинини, що лежав на столі, і промовила: "Оце Пеппа, а коли ми поїдемо до бабусі і дідуся на Новий рік, вони заріжуть ДЖОРДЖА" (!) Ось приблизно такі людські риси і висміює Роалд Дал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 10:00:14 ]
про переклад мені важко судити (з англійською - туго)
Але в улюблених з дитинства казках шото я розчарувалася...) Якісь такі всі кровожерні. Поросят шкода )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 14:06:01 ]
Дякую, що відгукнулися, пані Любо! Поросят дійсно шкода, але у реальному житті, на жаль, не усі історії добре закінчуються. Нещодавно натрапила на дослідження психологів про те, що переважна більщість дітей відкрили би двері незнайомим людям, або пішли би за незнайомцем... Також за образами цих поросят мені ще й політика ввижається. Наприклад, поведінка другого поросяти - типова політика умиротворення агрессора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-09-08 14:14:57 ]
Також на тлі даної розмови хочу дати посилання на радіопередачу, що відбулась у лютому 2016 р. на Громадському радіо. У ній поміж інших тем аналізуються твори Роалда Дала і обговорюються інші цікаві питання стосовно дитячої літератури: https://hromadskeradio.org/.../rankova-hvylya-efir-za-28...