ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Образ твору Наче сад занедбаний, цей гай –
Озеро закидане гілками.
У верхів`ях вітер сновига,
І шепоче зшерхлими вустами.

Промінь сонця поміж віт зачах,
Все навкруг од холоду німіє –
Буреломи товсті у кущах
Причаїлися, неначе змії.

Мов би жовтим полум`ям жива –
Вкрила береги яскравим пледом
Вицвіла високая трава,
Пофарбована немовби медом!

16.10.7524 р. (Від Трипілля) (2016)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-10-18 20:17:58
Переглядів сторінки твору 2539
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.275 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.275 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.07.14 22:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-10-19 01:57:55 ]
Я люблю такі "дикі" місця... На полюванні, просто гуляючи... А ще знаєте, що люблю? Рейки якихось старих залізниць, що, порослі всохлими травами, ведуть внікуди... Мабуть, треба буде виконати цю тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-19 20:08:51 ]
А я навпаки, Серго, намагаюсь вілкрити очі людству, що що первісне і дике життя набагато природніше, чесніше і справедливіше, ніж створене чи то пак спотворене людьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2016-10-19 19:26:35 ]
На жаль, усе меньше залишається таких "диких" чарівних місцинок...
добре, Ярославе. що Ви оспівуєте цю непоказну красу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-19 20:09:22 ]
Дякую за розуміння, дорога Нінеле!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-19 21:18:46 ]
"...Вицвіла, некошена трава,
Пофарбована торішнім медом!..." - так мені тут відтворюється, вибачте, пане Ярославе.
Твір дуже уявний, переносить в описану місцину...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-19 21:40:02 ]
Вибачте Ви мені, Галино, але ми ніби бачимо ріску в очах сусіда, не помічаючи колоди в своєму. ТорішніММедом - правка зі збігами і чого раптом торішнім? Якісь свої суб`єктивні асоціації. Торішній мед нагадує Вам вицвілу траву? Мед буває різного кольору. І торішній і нинішній, і акацієвий і гречаний...
Так, вірш уявний, тут згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-10-20 21:14:09 ]
Пане Ярославе, я не в претензій до Вашого вірша і не з пропозицією прийняти у свій вірш мої слова. Я Вам написала, що Ваш вірш залишив у мене такі уявні відчуття, майже реальні. ТОбто, Ваш вірш - не просто слова, він збуджує уяву читача і відтворює образи та ще й з ароматом!. Не завжди треба все сприймати за критику. Як Вам не подобається, коли Ваші вірші активують чужу уяву і Вам про це пишуть, я просто не буду Вам про таке писати. Вибачте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-10-20 22:12:05 ]
А-а-а, Ви в такому розумінні! Це - Ваші асоціації од прочитання вірша, а не пропозиції щодо поліпшення змісту! Тоді зовсім інша справа! Це дуже добре, і це найкраща оцінка твору, коли він збуджує уяву читача і викликає власні образи. Найгірше, коли вірш не викликає ніяких асоціацій.
Очевидно виникло непорозуміння, даруйте, шановна Галино, ми ще мало з Вами знайомі. Може, не треба було Вам вибачатися, бо нема за що, а просто сказати, що після прочитання вірша Вам уявилася ось така картина за асоціацією... І не було б того мимовільного негативу з мого боку. Так що за нагоди, якщо інший мій вірш зачепить, заходьте і коментуйте. Буду радий! І хай ці непорозуміння зникнуть!
З повагою




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-08-01 20:03:59 ]
"Буреломи товсті у кущах
Причаїлися, неначе змії." _ оце фантазія, неймовірні образи! Дякую, Ярославе, за насолоду читати твою поезію!