Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дерій (1959) /
Огляди критики та аналітики
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
Дерій Василь Антонович (нар. 26 червня 1959, Нагірянка) — український науковець, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу Тернопільського національного економічного університету, дійсний член Академії економічних наук України (2015), поет, літературознавець. Головний редактор збірника наукових праць «Економічний аналіз» (2014), заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету» (2015), член редколегії міжнародного збірника наукових праць «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації» (2013).
Народився 26 червня 1959 року в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив у 1977 році Копичинський технікум бухгалтерського обліку, у 1981 році економічний факультет Української сільськогосподарської академії, у 1990 році аспірантуру при Київському інституті народного господарства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства».
У 1982 році працював головним бухгалтером колгоспу «Золота нива» Заліщицького району Тернопільської області, у 1982–1986 роках — асистентом кафедри бухгалтерського обліку в сільському господарстві Тернопільського фінансово-економічного інституту, у 1986–1987 роках — провідним спеціалістом підвідділу обліку та звітності Тернопільського агропромислового комітету. У 1990–2003 роках працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільської академії народного господарства (з 1994 року). Працював у 2003–2009 роках на посаді доцента кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері, а у 2009–2010 роках — доцента кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2010–2012 роках навчався в докторантурі при Тернопільському національному економічному університеті. Докторська дисертація захищена у 2012 році на тему: «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». З грудня 2012 року працює на посаді виконувача обов'язків завідувача кафедри економічного аналізу і статистики Тернопільського національного економічного університету, а з вересня 2013 року — завідувач цієї ж кафедри. З вересня 2014 року — завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу, яка виникла внаслідок злиття кафедри економічного аналізу і статистики з кафедрою аудиту, ревізії та контролінгу.
Нагороди і відзнаки
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001 р.),
• Призер обласних літературно-мистецьких конкурсів «Голос серця» (1998 р., 2001 р., 2007 р.)
• Призер другого обласного конкурсу пам'яті поета і вченого-економіста Володимира Вихруща (2002 р.)
• Призер всеукраїнського професійного конкурсу бухгалтерів «Міс і містер Баланс-2002»
Літературні твори
• Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 р.).
• Автор поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001 р.).
• Автор пісенного збірника «Мамині турботи» (1997 р., 2003 р., спільно з українським кримським композитором Віталієм Лазаренком).
Друкувався в «Літературній Україні», журналах «Київ», «Тернопіль», «Борисфен», «Дзвіночок» тощо. На слова Василя Дерія написано майже 50 пісень (музика Віталія Лазаренка, Зеновії Присухіної, Василя Подуфалого, Миколи Болотного, Миколи Ведмедері, Лесі Олексюк, Миколи Шамлі, Софії Яремій). Деякі з них виконують професійний ансамбль «Дарничанка» (м. Київ), військовий ансамбль міста Тернополя, народний самодіяльний ансамбль «Горлиця» (Козівський район Тернопільської області), студенти, школярі, дошкільнята в багатьох куточках України. Серед цих пісень – пісні «Наш головний бухгалтер», «Добрий день, вкраїнська школо!», «Одягнімо, друже, вишиванки», «Ми – українські моряки», «Милий наш садочку», «Зима в Тернополі» та інші.
В періодичній пресі опублікував низку літературознавчих статей про творчість відомих письменників Богдана Бастюка, Іванни Блажкевич, Романа Вархола, Володимира Вихруща, Ірини Дем’янової, Василя Драбишинця, Петра Сороки, Василя Тракала та інших.
Інтерв'ю з Василем Дерієм
Бібліотекар: Чи пам’ятаєте Ви свою першу улюблену книгу?
Пан Василь: Я з 5-ти років був у бібліотеці, так як моя мама працювала сільським бібліотекарем. Першу улюблену книгу не запам'ятав, але я дуже любив читати українські казки.
Бібліотекар: Вибір книги для читання був Ваш особистий, чи може хтось допомагав Вам у цьому?
Пан Василь: Я, переважно, сам вибирав книги, а деколи радили вчителі, друзі, мама.
Бібліотекар: Чи був у Вас улюблений літературний герой. чому саме цей? Чи ставили Ви себе на його місце? Може, траплялося так, що Ви хотіли змінити щось у сюжеті книги?
Пан Василь: Мені подобались герої, які боролись з неправдою і захищали рідну землю від ворогів, зрадників.
Бібліотекар: З яким кольором веселки у Вас асоціюється книга? І чому?
Пан Василь: Я завжди надаю перевагу світлим кольорам, проте з віком розумію, що усі кольори в житті важливі. Зараз звертаю увагу на тони і напівтони.
Бібліотекар: Зараз Ви стали дорослим, чи дружите Ви з бібліотекою?
Пан Василь: Дружив, дружу та завжди дружититу з бібліотекою. Бібліотека належить до вічних цінностей людства.
Бібліотекар: Якщо у Вас з’являється вільний час, як Ви його використовуєте?
Пан Василь: Вільного часу немає, адже весь час життя поділений на відповідні сегменти: робота, відпочинок, фізкультура, прогулянки, зустрічі і т. д.
Бібліотекар: На Вашу думку, чи потрібна книга у житті людини?
Пан Василь: Без книги людина втрачає свій інтелект, а відповідно, і перспективу руху вперед.
http://odb.te.ua/3132
Дерій Василь Антонович (нар. 26 червня 1959, Нагірянка) — український науковець, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу Тернопільського національного економічного університету, дійсний член Академії економічних наук України (2015), поет, літературознавець. Головний редактор збірника наукових праць «Економічний аналіз» (2014), заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету» (2015), член редколегії міжнародного збірника наукових праць «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації» (2013).
Народився 26 червня 1959 року в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив у 1977 році Копичинський технікум бухгалтерського обліку, у 1981 році економічний факультет Української сільськогосподарської академії, у 1990 році аспірантуру при Київському інституті народного господарства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства».
У 1982 році працював головним бухгалтером колгоспу «Золота нива» Заліщицького району Тернопільської області, у 1982–1986 роках — асистентом кафедри бухгалтерського обліку в сільському господарстві Тернопільського фінансово-економічного інституту, у 1986–1987 роках — провідним спеціалістом підвідділу обліку та звітності Тернопільського агропромислового комітету. У 1990–2003 роках працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільської академії народного господарства (з 1994 року). Працював у 2003–2009 роках на посаді доцента кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері, а у 2009–2010 роках — доцента кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2010–2012 роках навчався в докторантурі при Тернопільському національному економічному університеті. Докторська дисертація захищена у 2012 році на тему: «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». З грудня 2012 року працює на посаді виконувача обов'язків завідувача кафедри економічного аналізу і статистики Тернопільського національного економічного університету, а з вересня 2013 року — завідувач цієї ж кафедри. З вересня 2014 року — завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу, яка виникла внаслідок злиття кафедри економічного аналізу і статистики з кафедрою аудиту, ревізії та контролінгу.
Нагороди і відзнаки
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001 р.),
• Призер обласних літературно-мистецьких конкурсів «Голос серця» (1998 р., 2001 р., 2007 р.)
• Призер другого обласного конкурсу пам'яті поета і вченого-економіста Володимира Вихруща (2002 р.)
• Призер всеукраїнського професійного конкурсу бухгалтерів «Міс і містер Баланс-2002»
Літературні твори
• Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 р.).
• Автор поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001 р.).
• Автор пісенного збірника «Мамині турботи» (1997 р., 2003 р., спільно з українським кримським композитором Віталієм Лазаренком).
Друкувався в «Літературній Україні», журналах «Київ», «Тернопіль», «Борисфен», «Дзвіночок» тощо. На слова Василя Дерія написано майже 50 пісень (музика Віталія Лазаренка, Зеновії Присухіної, Василя Подуфалого, Миколи Болотного, Миколи Ведмедері, Лесі Олексюк, Миколи Шамлі, Софії Яремій). Деякі з них виконують професійний ансамбль «Дарничанка» (м. Київ), військовий ансамбль міста Тернополя, народний самодіяльний ансамбль «Горлиця» (Козівський район Тернопільської області), студенти, школярі, дошкільнята в багатьох куточках України. Серед цих пісень – пісні «Наш головний бухгалтер», «Добрий день, вкраїнська школо!», «Одягнімо, друже, вишиванки», «Ми – українські моряки», «Милий наш садочку», «Зима в Тернополі» та інші.
В періодичній пресі опублікував низку літературознавчих статей про творчість відомих письменників Богдана Бастюка, Іванни Блажкевич, Романа Вархола, Володимира Вихруща, Ірини Дем’янової, Василя Драбишинця, Петра Сороки, Василя Тракала та інших.
Інтерв'ю з Василем Дерієм
Бібліотекар: Чи пам’ятаєте Ви свою першу улюблену книгу?
Пан Василь: Я з 5-ти років був у бібліотеці, так як моя мама працювала сільським бібліотекарем. Першу улюблену книгу не запам'ятав, але я дуже любив читати українські казки.
Бібліотекар: Вибір книги для читання був Ваш особистий, чи може хтось допомагав Вам у цьому?
Пан Василь: Я, переважно, сам вибирав книги, а деколи радили вчителі, друзі, мама.
Бібліотекар: Чи був у Вас улюблений літературний герой. чому саме цей? Чи ставили Ви себе на його місце? Може, траплялося так, що Ви хотіли змінити щось у сюжеті книги?
Пан Василь: Мені подобались герої, які боролись з неправдою і захищали рідну землю від ворогів, зрадників.
Бібліотекар: З яким кольором веселки у Вас асоціюється книга? І чому?
Пан Василь: Я завжди надаю перевагу світлим кольорам, проте з віком розумію, що усі кольори в житті важливі. Зараз звертаю увагу на тони і напівтони.
Бібліотекар: Зараз Ви стали дорослим, чи дружите Ви з бібліотекою?
Пан Василь: Дружив, дружу та завжди дружититу з бібліотекою. Бібліотека належить до вічних цінностей людства.
Бібліотекар: Якщо у Вас з’являється вільний час, як Ви його використовуєте?
Пан Василь: Вільного часу немає, адже весь час життя поділений на відповідні сегменти: робота, відпочинок, фізкультура, прогулянки, зустрічі і т. д.
Бібліотекар: На Вашу думку, чи потрібна книга у житті людини?
Пан Василь: Без книги людина втрачає свій інтелект, а відповідно, і перспективу руху вперед.
http://odb.te.ua/3132
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
