ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди критики та аналітики):

Галина Щерба
2016.02.13

Василь Дерій
2016.01.31

Танюша Гаращенко
2015.02.22

Любов СЕРДУНИЧ
2014.03.11

Кушнір Микола Ікстлан
2013.03.22

Микола Істин
2013.02.17

Світлана Майя Залізняк
2009.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дерій (1959) / Огляди критики та аналітики

 Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм



Дерій Василь Антонович (нар. 26 червня 1959, Нагірянка) — український науковець, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу Тернопільського національного економічного університету, дійсний член Академії економічних наук України (2015), поет, літературознавець. Головний редактор збірника наукових праць «Економічний аналіз» (2014), заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету» (2015), член редколегії міжнародного збірника наукових праць «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації» (2013).
Народився 26 червня 1959 року в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив у 1977 році Копичинський технікум бухгалтерського обліку, у 1981 році економічний факультет Української сільськогосподарської академії, у 1990 році аспірантуру при Київському інституті народного господарства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства».
У 1982 році працював головним бухгалтером колгоспу «Золота нива» Заліщицького району Тернопільської області, у 1982–1986 роках — асистентом кафедри бухгалтерського обліку в сільському господарстві Тернопільського фінансово-економічного інституту, у 1986–1987 роках — провідним спеціалістом підвідділу обліку та звітності Тернопільського агропромислового комітету. У 1990–2003 роках працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільської академії народного господарства (з 1994 року). Працював у 2003–2009 роках на посаді доцента кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері, а у 2009–2010 роках — доцента кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2010–2012 роках навчався в докторантурі при Тернопільському національному економічному університеті. Докторська дисертація захищена у 2012 році на тему: «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». З грудня 2012 року працює на посаді виконувача обов'язків завідувача кафедри економічного аналізу і статистики Тернопільського національного економічного університету, а з вересня 2013 року — завідувач цієї ж кафедри. З вересня 2014 року — завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу, яка виникла внаслідок злиття кафедри економічного аналізу і статистики з кафедрою аудиту, ревізії та контролінгу.
Нагороди і відзнаки
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001 р.),
• Призер обласних літературно-мистецьких конкурсів «Голос серця» (1998 р., 2001 р., 2007 р.)
• Призер другого обласного конкурсу пам'яті поета і вченого-економіста Володимира Вихруща (2002 р.)
• Призер всеукраїнського професійного конкурсу бухгалтерів «Міс і містер Баланс-2002»

Літературні твори

• Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 р.).
• Автор поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001 р.).
• Автор пісенного збірника «Мамині турботи» (1997 р., 2003 р., спільно з українським кримським композитором Віталієм Лазаренком).
Друкувався в «Літературній Україні», журналах «Київ», «Тернопіль», «Борисфен», «Дзвіночок» тощо. На слова Василя Дерія написано майже 50 пісень (музика Віталія Лазаренка, Зеновії Присухіної, Василя Подуфалого, Миколи Болотного, Миколи Ведмедері, Лесі Олексюк, Миколи Шамлі, Софії Яремій). Деякі з них виконують професійний ансамбль «Дарничанка» (м. Київ), військовий ансамбль міста Тернополя, народний самодіяльний ансамбль «Горлиця» (Козівський район Тернопільської області), студенти, школярі, дошкільнята в багатьох куточках України. Серед цих пісень – пісні «Наш головний бухгалтер», «Добрий день, вкраїнська школо!», «Одягнімо, друже, вишиванки», «Ми – українські моряки», «Милий наш садочку», «Зима в Тернополі» та інші.
В періодичній пресі опублікував низку літературознавчих статей про творчість відомих письменників Богдана Бастюка, Іванни Блажкевич, Романа Вархола, Володимира Вихруща, Ірини Дем’янової, Василя Драбишинця, Петра Сороки, Василя Тракала та інших.

Інтерв'ю з Василем Дерієм

Бібліотекар: Чи пам’ятаєте Ви свою першу улюблену книгу?

Пан Василь: Я з 5-ти років був у бібліотеці, так як моя мама працювала сільським бібліотекарем. Першу улюблену книгу не запам'ятав, але я дуже любив читати українські казки.

Бібліотекар: Вибір книги для читання був Ваш особистий, чи може хтось допомагав Вам у цьому?

Пан Василь: Я, переважно, сам вибирав книги, а деколи радили вчителі, друзі, мама.

Бібліотекар: Чи був у Вас улюблений літературний герой. чому саме цей? Чи ставили Ви себе на його місце? Може, траплялося так, що Ви хотіли змінити щось у сюжеті книги?

Пан Василь: Мені подобались герої, які боролись з неправдою і захищали рідну землю від ворогів, зрадників.

Бібліотекар: З яким кольором веселки у Вас асоціюється книга? І чому?

Пан Василь: Я завжди надаю перевагу світлим кольорам, проте з віком розумію, що усі кольори в житті важливі. Зараз звертаю увагу на тони і напівтони.

Бібліотекар: Зараз Ви стали дорослим, чи дружите Ви з бібліотекою?

Пан Василь: Дружив, дружу та завжди дружититу з бібліотекою. Бібліотека належить до вічних цінностей людства.

Бібліотекар: Якщо у Вас з’являється вільний час, як Ви його використовуєте?

Пан Василь: Вільного часу немає, адже весь час життя поділений на відповідні сегменти: робота, відпочинок, фізкультура, прогулянки, зустрічі і т. д.

Бібліотекар: На Вашу думку, чи потрібна книга у житті людини?

Пан Василь: Без книги людина втрачає свій інтелект, а відповідно, і перспективу руху вперед.







http://odb.te.ua/3132




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-10-30 10:35:45
Переглядів сторінки твору 1637
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.21 20:29
Автор у цю хвилину відсутній