Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Дерій (1959) /
Огляди критики та аналітики
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
Книгоманія / Улюблена книга відомих тернополян / Інтерв'ю з Василем Дерієм
Дерій Василь Антонович (нар. 26 червня 1959, Нагірянка) — український науковець, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу Тернопільського національного економічного університету, дійсний член Академії економічних наук України (2015), поет, літературознавець. Головний редактор збірника наукових праць «Економічний аналіз» (2014), заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету» (2015), член редколегії міжнародного збірника наукових праць «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації» (2013).
Народився 26 червня 1959 року в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив у 1977 році Копичинський технікум бухгалтерського обліку, у 1981 році економічний факультет Української сільськогосподарської академії, у 1990 році аспірантуру при Київському інституті народного господарства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства».
У 1982 році працював головним бухгалтером колгоспу «Золота нива» Заліщицького району Тернопільської області, у 1982–1986 роках — асистентом кафедри бухгалтерського обліку в сільському господарстві Тернопільського фінансово-економічного інституту, у 1986–1987 роках — провідним спеціалістом підвідділу обліку та звітності Тернопільського агропромислового комітету. У 1990–2003 роках працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільської академії народного господарства (з 1994 року). Працював у 2003–2009 роках на посаді доцента кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері, а у 2009–2010 роках — доцента кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2010–2012 роках навчався в докторантурі при Тернопільському національному економічному університеті. Докторська дисертація захищена у 2012 році на тему: «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». З грудня 2012 року працює на посаді виконувача обов'язків завідувача кафедри економічного аналізу і статистики Тернопільського національного економічного університету, а з вересня 2013 року — завідувач цієї ж кафедри. З вересня 2014 року — завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу, яка виникла внаслідок злиття кафедри економічного аналізу і статистики з кафедрою аудиту, ревізії та контролінгу.
Нагороди і відзнаки
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001 р.),
• Призер обласних літературно-мистецьких конкурсів «Голос серця» (1998 р., 2001 р., 2007 р.)
• Призер другого обласного конкурсу пам'яті поета і вченого-економіста Володимира Вихруща (2002 р.)
• Призер всеукраїнського професійного конкурсу бухгалтерів «Міс і містер Баланс-2002»
Літературні твори
• Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 р.).
• Автор поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001 р.).
• Автор пісенного збірника «Мамині турботи» (1997 р., 2003 р., спільно з українським кримським композитором Віталієм Лазаренком).
Друкувався в «Літературній Україні», журналах «Київ», «Тернопіль», «Борисфен», «Дзвіночок» тощо. На слова Василя Дерія написано майже 50 пісень (музика Віталія Лазаренка, Зеновії Присухіної, Василя Подуфалого, Миколи Болотного, Миколи Ведмедері, Лесі Олексюк, Миколи Шамлі, Софії Яремій). Деякі з них виконують професійний ансамбль «Дарничанка» (м. Київ), військовий ансамбль міста Тернополя, народний самодіяльний ансамбль «Горлиця» (Козівський район Тернопільської області), студенти, школярі, дошкільнята в багатьох куточках України. Серед цих пісень – пісні «Наш головний бухгалтер», «Добрий день, вкраїнська школо!», «Одягнімо, друже, вишиванки», «Ми – українські моряки», «Милий наш садочку», «Зима в Тернополі» та інші.
В періодичній пресі опублікував низку літературознавчих статей про творчість відомих письменників Богдана Бастюка, Іванни Блажкевич, Романа Вархола, Володимира Вихруща, Ірини Дем’янової, Василя Драбишинця, Петра Сороки, Василя Тракала та інших.
Інтерв'ю з Василем Дерієм
Бібліотекар: Чи пам’ятаєте Ви свою першу улюблену книгу?
Пан Василь: Я з 5-ти років був у бібліотеці, так як моя мама працювала сільським бібліотекарем. Першу улюблену книгу не запам'ятав, але я дуже любив читати українські казки.
Бібліотекар: Вибір книги для читання був Ваш особистий, чи може хтось допомагав Вам у цьому?
Пан Василь: Я, переважно, сам вибирав книги, а деколи радили вчителі, друзі, мама.
Бібліотекар: Чи був у Вас улюблений літературний герой. чому саме цей? Чи ставили Ви себе на його місце? Може, траплялося так, що Ви хотіли змінити щось у сюжеті книги?
Пан Василь: Мені подобались герої, які боролись з неправдою і захищали рідну землю від ворогів, зрадників.
Бібліотекар: З яким кольором веселки у Вас асоціюється книга? І чому?
Пан Василь: Я завжди надаю перевагу світлим кольорам, проте з віком розумію, що усі кольори в житті важливі. Зараз звертаю увагу на тони і напівтони.
Бібліотекар: Зараз Ви стали дорослим, чи дружите Ви з бібліотекою?
Пан Василь: Дружив, дружу та завжди дружититу з бібліотекою. Бібліотека належить до вічних цінностей людства.
Бібліотекар: Якщо у Вас з’являється вільний час, як Ви його використовуєте?
Пан Василь: Вільного часу немає, адже весь час життя поділений на відповідні сегменти: робота, відпочинок, фізкультура, прогулянки, зустрічі і т. д.
Бібліотекар: На Вашу думку, чи потрібна книга у житті людини?
Пан Василь: Без книги людина втрачає свій інтелект, а відповідно, і перспективу руху вперед.
http://odb.te.ua/3132
Дерій Василь Антонович (нар. 26 червня 1959, Нагірянка) — український науковець, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу Тернопільського національного економічного університету, дійсний член Академії економічних наук України (2015), поет, літературознавець. Головний редактор збірника наукових праць «Економічний аналіз» (2014), заступник головного редактора наукового журналу «Вісник Тернопільського національного економічного університету» (2015), член редколегії міжнародного збірника наукових праць «Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації» (2013).
Народився 26 червня 1959 року в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області. Закінчив у 1977 році Копичинський технікум бухгалтерського обліку, у 1981 році економічний факультет Української сільськогосподарської академії, у 1990 році аспірантуру при Київському інституті народного господарства. У 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Облік і аналіз виробництва та реалізації продукції скотарства».
У 1982 році працював головним бухгалтером колгоспу «Золота нива» Заліщицького району Тернопільської області, у 1982–1986 роках — асистентом кафедри бухгалтерського обліку в сільському господарстві Тернопільського фінансово-економічного інституту, у 1986–1987 роках — провідним спеціалістом підвідділу обліку та звітності Тернопільського агропромислового комітету. У 1990–2003 роках працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві Тернопільського інституту народного господарства, Тернопільської академії народного господарства (з 1994 року). Працював у 2003–2009 роках на посаді доцента кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері, а у 2009–2010 роках — доцента кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2010–2012 роках навчався в докторантурі при Тернопільському національному економічному університеті. Докторська дисертація захищена у 2012 році на тему: «Теоретико-методологічні засади обліку і контролю витрат та доходів підприємств». З грудня 2012 року працює на посаді виконувача обов'язків завідувача кафедри економічного аналізу і статистики Тернопільського національного економічного університету, а з вересня 2013 року — завідувач цієї ж кафедри. З вересня 2014 року — завідувач кафедри аудиту, ревізії та аналізу, яка виникла внаслідок злиття кафедри економічного аналізу і статистики з кафедрою аудиту, ревізії та контролінгу.
Нагороди і відзнаки
• Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Іванни Блажкевич (2001 р.),
• Призер обласних літературно-мистецьких конкурсів «Голос серця» (1998 р., 2001 р., 2007 р.)
• Призер другого обласного конкурсу пам'яті поета і вченого-економіста Володимира Вихруща (2002 р.)
• Призер всеукраїнського професійного конкурсу бухгалтерів «Міс і містер Баланс-2002»
Літературні твори
• Автор збірки віршів для дітей «Мій Букварику, Букводарику» (1996 р.).
• Автор поетичної збірки «Пора каштанового цвіту» (2001 р.).
• Автор пісенного збірника «Мамині турботи» (1997 р., 2003 р., спільно з українським кримським композитором Віталієм Лазаренком).
Друкувався в «Літературній Україні», журналах «Київ», «Тернопіль», «Борисфен», «Дзвіночок» тощо. На слова Василя Дерія написано майже 50 пісень (музика Віталія Лазаренка, Зеновії Присухіної, Василя Подуфалого, Миколи Болотного, Миколи Ведмедері, Лесі Олексюк, Миколи Шамлі, Софії Яремій). Деякі з них виконують професійний ансамбль «Дарничанка» (м. Київ), військовий ансамбль міста Тернополя, народний самодіяльний ансамбль «Горлиця» (Козівський район Тернопільської області), студенти, школярі, дошкільнята в багатьох куточках України. Серед цих пісень – пісні «Наш головний бухгалтер», «Добрий день, вкраїнська школо!», «Одягнімо, друже, вишиванки», «Ми – українські моряки», «Милий наш садочку», «Зима в Тернополі» та інші.
В періодичній пресі опублікував низку літературознавчих статей про творчість відомих письменників Богдана Бастюка, Іванни Блажкевич, Романа Вархола, Володимира Вихруща, Ірини Дем’янової, Василя Драбишинця, Петра Сороки, Василя Тракала та інших.
Інтерв'ю з Василем Дерієм
Бібліотекар: Чи пам’ятаєте Ви свою першу улюблену книгу?
Пан Василь: Я з 5-ти років був у бібліотеці, так як моя мама працювала сільським бібліотекарем. Першу улюблену книгу не запам'ятав, але я дуже любив читати українські казки.
Бібліотекар: Вибір книги для читання був Ваш особистий, чи може хтось допомагав Вам у цьому?
Пан Василь: Я, переважно, сам вибирав книги, а деколи радили вчителі, друзі, мама.
Бібліотекар: Чи був у Вас улюблений літературний герой. чому саме цей? Чи ставили Ви себе на його місце? Може, траплялося так, що Ви хотіли змінити щось у сюжеті книги?
Пан Василь: Мені подобались герої, які боролись з неправдою і захищали рідну землю від ворогів, зрадників.
Бібліотекар: З яким кольором веселки у Вас асоціюється книга? І чому?
Пан Василь: Я завжди надаю перевагу світлим кольорам, проте з віком розумію, що усі кольори в житті важливі. Зараз звертаю увагу на тони і напівтони.
Бібліотекар: Зараз Ви стали дорослим, чи дружите Ви з бібліотекою?
Пан Василь: Дружив, дружу та завжди дружититу з бібліотекою. Бібліотека належить до вічних цінностей людства.
Бібліотекар: Якщо у Вас з’являється вільний час, як Ви його використовуєте?
Пан Василь: Вільного часу немає, адже весь час життя поділений на відповідні сегменти: робота, відпочинок, фізкультура, прогулянки, зустрічі і т. д.
Бібліотекар: На Вашу думку, чи потрібна книга у житті людини?
Пан Василь: Без книги людина втрачає свій інтелект, а відповідно, і перспективу руху вперед.
http://odb.te.ua/3132
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
