ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Вечеря із совами в беззоряну ніч
Образ твору Ані зір, ані місяця.
Мутно хмарами світиться
Зимна ніч понад ставом.
Кривуляє лужиною,
Кличе в запуст ожиновий,
Зирить оком лукавим.

Підвечіркує з совами
І коня перековує,
Мостить сіно у сани.
Я б із нею поїхала –
Так за пагорбом віхола
Поперек шляху стане.

Запитає: чи вірю я,
Що повернеться з вирію
Наполохана осінь;
Чи іще пам’ятається
Про зневажене таїнство,
Чи болить мені й досі?

Не питай… З криги виламай
Все, написане вилами,
Переплав його в крицю…
Та візниця похопливо
Хворостиною цвьохнула –
Лиш пороша вихриться.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-10 12:21:54
Переглядів сторінки твору 6331
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.771 / 6  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.705 / 6  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 12:53:00 ]
Читалося - як пилося після довгої спраги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:24 ]
Та пийте на здоров'ячко, я ще наллю ))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:20:43 ]
Хоч і містично, але переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:54 ]
Це просто казочка. А казки завжди переконливі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:30:39 ]
Чудово! Прекрасні образи, гарна рима та ритм. Зачаровує!
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:55:30 ]
Дякую ))
Ще б критики хоч дрібку - скучно мені без неї, я ж так скоро, чого доброго, розлінуюся та буду спочивати на компліментах, як той кіт ледачий на теплій лежанці... миші тим часом вірші гризтимуть-псуватимуть, а я і вусом не поведу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:24:05 ]
Ні, це не про Вас.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 18:25:14 ]
містика замістя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:00:02 ]
Таке виходить, коли практично у середмісті починає віршувати жінка, що виросла в селі - тіло тут, а душа все ще там, у тих снігах та над тим ставком ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 23:51:54 ]
Будуть ночі беззоряні
І бажання поборені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:01:01 ]
У вічності знайдеться місце для всього ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:29:04 ]
Я тебе люблю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:03:26 ]
Отако стою та й не знаю, що й сказати ))
Хто б утішив, як не рідна кумася ;) І я тебе, кумонько, люблю, але попереджую: я тонкосльоза, щас почну плакати та від ізбитка чуйств цілуватися полізу, то ти вже звиняй ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 08:21:13 ]
Вітаю з віршем високої метафористики, справжнім творчим досягненням і певною мірою взірцем як для поетів, так і для віршоробів такого рівня як мій.
Але:
- "Зимна ніч понад ставом" - дст (збіг приголосних);
- "з совами" - зс (сибілянт);
- "Я б із нею" - ябізнею (немилозвучно, нмд);
- "Поперек шляху стане" - кшл (збіг приголосних);
- "З криги виламай" - зкр (збіг приголосних);
- "в крицю" - вкр (збіг приголосних);
- "Лиш" (стягнена форма прислівника "лише").
Звичайно, це все - дрібниці на тлі такого чудового віршового панно. Звичайно, їх можна уникнуть або виправить ("я б за нею", "на дорозі повстане" тощо).
Природно, мої ремарки є лише ними самими.
Ви цікавились критикою, а тут нема чого критикувать. Хіба що зважить на оці оці дрібнички.
Радію нашій зустрічі біля прекрасного вірша.
Щиро Ваш довічний читач Семен.
Р. S. Майже не віршую, а працюю над минулим творчим доробком. Оце вчора редагував вірш про закритий райком. Він ще може відкритись.
Вибачте, якщо мої дружні ремарки скидаються на критичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 10:49:27 ]
(Потираючи руки):
- Оце діло, а то все хвалять та хвалять... Ща ми з вашими ремарками розберемося ;)
1) Збіги приголосних не вважаються смертним гріхом доти, доки вимовляються легко. Всі вказані вами збіги - саме такі: язик ані вузлом не зав'язується, ані навіть у трубочку не згортається ))
Виняток - хіба що "з совами", але тут нічого не вдієш, бо таки з ними, тому інакше тут ніяк не скажеш. У прозових текстах при подібних збігах замість "з" пишуть "із" - якщо воно стоїть після приголосного, але тут "з" стоїть після "є", тобто "йе" - можна вважати, що після голосного.
2) Стягнені (усічені, врізані, надпиляні і навіть надкушені) форми слів гріхом теж не вважаються, оскільки збагачують і урізноманітнюють мову.
3) Що стосується "я б із нею", то тут "і" не пом'якшує попередній звук, а вимовляється твердо, всі слова чітко чутні і в щось незрозуміле не зливаються.
Коротше, в мене складається враження, що ви за мною просто скучили і хотіли побалакати ))
А райкоми навряд чи повідкривають, нащо тратитися дарма - і так усе, що треба, робиться, крутиться і дає прибутки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 11:14:37 ]
Побалакать.
Саме так.
Я теж прибічник урізноманітнення рідної мови.
Не дуже легко все вимовляється, але вже нехай.
Може, й справді літературна орофоепія буде таким анахронізмом, як і райкоми. Не сьогодні, то пізніше :)
До нових зустрічей, якщо вони корисні нашій спільній справі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-12 11:15:52 ]
Пардон, "орфоепія".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-01-12 21:34:43 ]
Грен! З Новорічними!)))