ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Вечеря із совами в беззоряну ніч
Образ твору Ані зір, ані місяця.
Мутно хмарами світиться
Зимна ніч понад ставом.
Кривуляє лужиною,
Кличе в запуст ожиновий,
Зирить оком лукавим.

Підвечіркує з совами
І коня перековує,
Мостить сіно у сани.
Я б із нею поїхала –
Так за пагорбом віхола
Поперек шляху стане.

Запитає: чи вірю я,
Що повернеться з вирію
Наполохана осінь;
Чи іще пам’ятається
Про зневажене таїнство,
Чи болить мені й досі?

Не питай… З криги виламай
Все, написане вилами,
Переплав його в крицю…
Та візниця похопливо
Хворостиною цвьохнула –
Лиш пороша вихриться.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-10 12:21:54
Переглядів сторінки твору 6784
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.771 / 6  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.705 / 6  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 12:53:00 ]
Читалося - як пилося після довгої спраги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:24 ]
Та пийте на здоров'ячко, я ще наллю ))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:20:43 ]
Хоч і містично, але переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:54 ]
Це просто казочка. А казки завжди переконливі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:30:39 ]
Чудово! Прекрасні образи, гарна рима та ритм. Зачаровує!
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:55:30 ]
Дякую ))
Ще б критики хоч дрібку - скучно мені без неї, я ж так скоро, чого доброго, розлінуюся та буду спочивати на компліментах, як той кіт ледачий на теплій лежанці... миші тим часом вірші гризтимуть-псуватимуть, а я і вусом не поведу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:24:05 ]
Ні, це не про Вас.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 18:25:14 ]
містика замістя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:00:02 ]
Таке виходить, коли практично у середмісті починає віршувати жінка, що виросла в селі - тіло тут, а душа все ще там, у тих снігах та над тим ставком ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 23:51:54 ]
Будуть ночі беззоряні
І бажання поборені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:01:01 ]
У вічності знайдеться місце для всього ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:29:04 ]
Я тебе люблю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:03:26 ]
Отако стою та й не знаю, що й сказати ))
Хто б утішив, як не рідна кумася ;) І я тебе, кумонько, люблю, але попереджую: я тонкосльоза, щас почну плакати та від ізбитка чуйств цілуватися полізу, то ти вже звиняй ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 08:21:13 ]
Вітаю з віршем високої метафористики, справжнім творчим досягненням і певною мірою взірцем як для поетів, так і для віршоробів такого рівня як мій.
Але:
- "Зимна ніч понад ставом" - дст (збіг приголосних);
- "з совами" - зс (сибілянт);
- "Я б із нею" - ябізнею (немилозвучно, нмд);
- "Поперек шляху стане" - кшл (збіг приголосних);
- "З криги виламай" - зкр (збіг приголосних);
- "в крицю" - вкр (збіг приголосних);
- "Лиш" (стягнена форма прислівника "лише").
Звичайно, це все - дрібниці на тлі такого чудового віршового панно. Звичайно, їх можна уникнуть або виправить ("я б за нею", "на дорозі повстане" тощо).
Природно, мої ремарки є лише ними самими.
Ви цікавились критикою, а тут нема чого критикувать. Хіба що зважить на оці оці дрібнички.
Радію нашій зустрічі біля прекрасного вірша.
Щиро Ваш довічний читач Семен.
Р. S. Майже не віршую, а працюю над минулим творчим доробком. Оце вчора редагував вірш про закритий райком. Він ще може відкритись.
Вибачте, якщо мої дружні ремарки скидаються на критичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 10:49:27 ]
(Потираючи руки):
- Оце діло, а то все хвалять та хвалять... Ща ми з вашими ремарками розберемося ;)
1) Збіги приголосних не вважаються смертним гріхом доти, доки вимовляються легко. Всі вказані вами збіги - саме такі: язик ані вузлом не зав'язується, ані навіть у трубочку не згортається ))
Виняток - хіба що "з совами", але тут нічого не вдієш, бо таки з ними, тому інакше тут ніяк не скажеш. У прозових текстах при подібних збігах замість "з" пишуть "із" - якщо воно стоїть після приголосного, але тут "з" стоїть після "є", тобто "йе" - можна вважати, що після голосного.
2) Стягнені (усічені, врізані, надпиляні і навіть надкушені) форми слів гріхом теж не вважаються, оскільки збагачують і урізноманітнюють мову.
3) Що стосується "я б із нею", то тут "і" не пом'якшує попередній звук, а вимовляється твердо, всі слова чітко чутні і в щось незрозуміле не зливаються.
Коротше, в мене складається враження, що ви за мною просто скучили і хотіли побалакати ))
А райкоми навряд чи повідкривають, нащо тратитися дарма - і так усе, що треба, робиться, крутиться і дає прибутки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 11:14:37 ]
Побалакать.
Саме так.
Я теж прибічник урізноманітнення рідної мови.
Не дуже легко все вимовляється, але вже нехай.
Може, й справді літературна орофоепія буде таким анахронізмом, як і райкоми. Не сьогодні, то пізніше :)
До нових зустрічей, якщо вони корисні нашій спільній справі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 11:15:52 ]
Пардон, "орфоепія".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-01-12 21:34:43 ]
Грен! З Новорічними!)))