ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Вечеря із совами в беззоряну ніч
Образ твору Ані зір, ані місяця.
Мутно хмарами світиться
Зимна ніч понад ставом.
Кривуляє лужиною,
Кличе в запуст ожиновий,
Зирить оком лукавим.

Підвечіркує з совами
І коня перековує,
Мостить сіно у сани.
Я б із нею поїхала –
Так за пагорбом віхола
Поперек шляху стане.

Запитає: чи вірю я,
Що повернеться з вирію
Наполохана осінь;
Чи іще пам’ятається
Про зневажене таїнство,
Чи болить мені й досі?

Не питай… З криги виламай
Все, написане вилами,
Переплав його в крицю…
Та візниця похопливо
Хворостиною цвьохнула –
Лиш пороша вихриться.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-10 12:21:54
Переглядів сторінки твору 6654
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.771 / 6  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.705 / 6  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 12:53:00 ]
Читалося - як пилося після довгої спраги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:24 ]
Та пийте на здоров'ячко, я ще наллю ))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:20:43 ]
Хоч і містично, але переконливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:38:54 ]
Це просто казочка. А казки завжди переконливі ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-10 15:30:39 ]
Чудово! Прекрасні образи, гарна рима та ритм. Зачаровує!
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 18:55:30 ]
Дякую ))
Ще б критики хоч дрібку - скучно мені без неї, я ж так скоро, чого доброго, розлінуюся та буду спочивати на компліментах, як той кіт ледачий на теплій лежанці... миші тим часом вірші гризтимуть-псуватимуть, а я і вусом не поведу ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:24:05 ]
Ні, це не про Вас.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 18:25:14 ]
містика замістя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:00:02 ]
Таке виходить, коли практично у середмісті починає віршувати жінка, що виросла в селі - тіло тут, а душа все ще там, у тих снігах та над тим ставком ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-10 23:51:54 ]
Будуть ночі беззоряні
І бажання поборені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:01:01 ]
У вічності знайдеться місце для всього ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 11:29:04 ]
Я тебе люблю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-11 19:03:26 ]
Отако стою та й не знаю, що й сказати ))
Хто б утішив, як не рідна кумася ;) І я тебе, кумонько, люблю, але попереджую: я тонкосльоза, щас почну плакати та від ізбитка чуйств цілуватися полізу, то ти вже звиняй ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 08:21:13 ]
Вітаю з віршем високої метафористики, справжнім творчим досягненням і певною мірою взірцем як для поетів, так і для віршоробів такого рівня як мій.
Але:
- "Зимна ніч понад ставом" - дст (збіг приголосних);
- "з совами" - зс (сибілянт);
- "Я б із нею" - ябізнею (немилозвучно, нмд);
- "Поперек шляху стане" - кшл (збіг приголосних);
- "З криги виламай" - зкр (збіг приголосних);
- "в крицю" - вкр (збіг приголосних);
- "Лиш" (стягнена форма прислівника "лише").
Звичайно, це все - дрібниці на тлі такого чудового віршового панно. Звичайно, їх можна уникнуть або виправить ("я б за нею", "на дорозі повстане" тощо).
Природно, мої ремарки є лише ними самими.
Ви цікавились критикою, а тут нема чого критикувать. Хіба що зважить на оці оці дрібнички.
Радію нашій зустрічі біля прекрасного вірша.
Щиро Ваш довічний читач Семен.
Р. S. Майже не віршую, а працюю над минулим творчим доробком. Оце вчора редагував вірш про закритий райком. Він ще може відкритись.
Вибачте, якщо мої дружні ремарки скидаються на критичні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 10:49:27 ]
(Потираючи руки):
- Оце діло, а то все хвалять та хвалять... Ща ми з вашими ремарками розберемося ;)
1) Збіги приголосних не вважаються смертним гріхом доти, доки вимовляються легко. Всі вказані вами збіги - саме такі: язик ані вузлом не зав'язується, ані навіть у трубочку не згортається ))
Виняток - хіба що "з совами", але тут нічого не вдієш, бо таки з ними, тому інакше тут ніяк не скажеш. У прозових текстах при подібних збігах замість "з" пишуть "із" - якщо воно стоїть після приголосного, але тут "з" стоїть після "є", тобто "йе" - можна вважати, що після голосного.
2) Стягнені (усічені, врізані, надпиляні і навіть надкушені) форми слів гріхом теж не вважаються, оскільки збагачують і урізноманітнюють мову.
3) Що стосується "я б із нею", то тут "і" не пом'якшує попередній звук, а вимовляється твердо, всі слова чітко чутні і в щось незрозуміле не зливаються.
Коротше, в мене складається враження, що ви за мною просто скучили і хотіли побалакати ))
А райкоми навряд чи повідкривають, нащо тратитися дарма - і так усе, що треба, робиться, крутиться і дає прибутки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 11:14:37 ]
Побалакать.
Саме так.
Я теж прибічник урізноманітнення рідної мови.
Не дуже легко все вимовляється, але вже нехай.
Може, й справді літературна орофоепія буде таким анахронізмом, як і райкоми. Не сьогодні, то пізніше :)
До нових зустрічей, якщо вони корисні нашій спільній справі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 11:15:52 ]
Пардон, "орфоепія".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2017-01-12 21:34:43 ]
Грен! З Новорічними!)))