ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Друзі мої хороші, справжні українці, ми , тобто я, Світлана Іванчеко і Євген Жирко довезли до наших воїнів, що на передовій усю вашу любов і турботу, бо інакше це назвати не можна. Кожен з Вас вклав у цю передачу частинка своєї душі і тим самим укріпив нашу віру у нашу спільну перемогу. Ще раз підкреслюю ми уже не годуємо армію, ми її підтримуємо своєю любов*ю і небайдужістю і трішки додаємо їм домашнього тепла такого необхідного у ці морозні зимові дні. Я дякую усім, хто перерахував кошти, для придбання необхідних продуктів і ліків: Таракановій Т.В., Невеселій Ларисі, Козаченко Дмитру, Ганні Вусик, Кирилу Нагорному, Старчеводу Юрію, Бордюг Катерині, Підголі Юліїї, Олійнику Василю, Казначеєву Георгію, Гуртовому Володимиру, Бойко Ользі, Іванченко Світлані, Бартош Ірині, Гопайца Віктору. Дякую педагогічному колективу, батькам і учням Слобожанської ЗОШ №2, які і цього разу допомогли дуже вагомо і своєчасною допомогою вирішили деякі важливі закупівлі. Дякую учням , батькам і педагогам КЗ Любимівської ЗОШ Дніпровського району, що долучилися до цієї поїздки. Плідною була наша зустріч у цій школі, яка вразила нас затишком, теплими посмішками і морем кімнатних розкішних квітів. Дякую ЗОШ № 135 м. Дніпро за передану для бійців домашню консервацію, засоби гігієни і приправи. Вразили з любов*ю зібрані пакуночки учнями ЗОШ №49 м. Дніпро. Передивлялися з жінками ці передачі і на серці теплішало від усього побаченого. Змінюємося ми усі, змінюється Україна і якби не намагалися вороги посіяти у наших душах зневіру і розбрат, нічого у них не вийде і це видно навіть з отих малюночків і передноворічних побажань, які писали і малювали воїнам дітки. А як нам допомогли лікарі Придніпровська - координатор групи Субота Тетяна, вони таких фантастичних пирогів напекли і консервації багато передали і м *ясо по-грузинські приготували і трав*яні лікувальні чаї і до свята різдв*яні свічки.Ковбасу, яку передали ці чудові люди ми розділили також на декілька підрозділів, Алла Бойко і Лариса Полтавченко передали багато найнеобхідніших ліків і смачні кекси і справжній домашній торт «Наполеон». Олександра Захарченко напекла таких пречудових миколайчиків, що таку красу навіть жаль з*Їсти. Наші воїни роздивлялися їх, як якесь диво. Марія Подобна насмажила добренних пиріжків з капустою, та так багато, що вистачило аж на чотири підрозділи і передала постільну білизну.. Подружжя Петренків – Михайло і Ніна передали багато консервації, постільну білизну, рушники, і цілу торбинку сушеної м*яти. Світлані Нагорній і ЇЇ сусідам дякуємо за різноманітні консерви і м*ясні, овочеві і грибні. Світлані Іванченко придбала сковорідку для добробуту, а Ірина Бартош передала наволочки і ліки для одного з підрозділів.Дякуємо Володимиру Гуртовому за передані 12 – 3-л. банок томатного соку і сухофрукти. Багато сухофруктів передав Віктор Гопайца. Міла Кравець передала два ящики смачної випічки. Дякуєм Людмилі Покусі за горіхи і варення і Людмилі Щербаковій за активну допомогу у підготовці цієї поїздки. Дякуємо Кузічевій Олені за переданий для бійців мобільний тел., теплі речі і продукти. Два дні підряд допомагав усе закуповувати, збирати і звозити усе до місця пакування і завантаження безвідмовний Віктор Кондратюк і бійці дуже йому дякували за передану для них каву. Наша сім*я долучилася цього разу не пирогами, бо не було коли пекти, а консервацією і постільною білизною. І дуже дякує Євгену Жирко, що довіз усе це добро( а його була повна машина) до пунктів призначення. Дорога з ним була надзвичайно комфортною і надійною. На зібрані кошти закупили більше ніж 60кг. ковбаси свіжої і смачної, чотири 5-ти кг. відра оселедців, Каву, беруші, різноманітні приправи. Дуже раділи наші захисники квашеній капусті і усій смакоті яку ми їм навезли і була приємною їх увага до нас. Вони нас напували і кавою і чаєм , а у одному з підрозділів сказали, що не випустять, доки їх свіженький гороховий суп не скуштуємо. Поки ми обідали, вони з гордістю демонстрували нам обновки у своєму обмундируванні – добротні берці і елементи зимового одягу . Обід потрібно було відпрацювати і Лана запропонувала заспівати для бійців. Співали: «Дуля Вам не Україна »-їх сміх і дружні аплодисменти були найбільшою нагородою. Вразило, як емоційно сприймав ці слова боєць з Лисичанська. У Мар*їнці були надвечір уже. Цього разу не було чути пострілів і на вулицях були поодинокі перехожі. Наші захисники і з Дніпро-1 і 18 добробату під*їхали у центр ми усе їм перезавантажили. Усі такі рідні і дорогі. Нехай їх Бог береже, а ми не забуваймо оточувати їх своєю увагою і підтримкою, бо разом ми непереможні. Слава нашим воїнам і усі тим, хто у ці складні часи їх підтримує. У перемозі світлих сил навіть тіні сумніву ні в кого не повинно бути.
18.12.2016р. Надія Таршин
18.12.2016р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію