Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейші на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Ти сюди послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Проза
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Друзі мої хороші, справжні українці, ми , тобто я, Світлана Іванчеко і Євген Жирко довезли до наших воїнів, що на передовій усю вашу любов і турботу, бо інакше це назвати не можна. Кожен з Вас вклав у цю передачу частинка своєї душі і тим самим укріпив нашу віру у нашу спільну перемогу. Ще раз підкреслюю ми уже не годуємо армію, ми її підтримуємо своєю любов*ю і небайдужістю і трішки додаємо їм домашнього тепла такого необхідного у ці морозні зимові дні. Я дякую усім, хто перерахував кошти, для придбання необхідних продуктів і ліків: Таракановій Т.В., Невеселій Ларисі, Козаченко Дмитру, Ганні Вусик, Кирилу Нагорному, Старчеводу Юрію, Бордюг Катерині, Підголі Юліїї, Олійнику Василю, Казначеєву Георгію, Гуртовому Володимиру, Бойко Ользі, Іванченко Світлані, Бартош Ірині, Гопайца Віктору. Дякую педагогічному колективу, батькам і учням Слобожанської ЗОШ №2, які і цього разу допомогли дуже вагомо і своєчасною допомогою вирішили деякі важливі закупівлі. Дякую учням , батькам і педагогам КЗ Любимівської ЗОШ Дніпровського району, що долучилися до цієї поїздки. Плідною була наша зустріч у цій школі, яка вразила нас затишком, теплими посмішками і морем кімнатних розкішних квітів. Дякую ЗОШ № 135 м. Дніпро за передану для бійців домашню консервацію, засоби гігієни і приправи. Вразили з любов*ю зібрані пакуночки учнями ЗОШ №49 м. Дніпро. Передивлялися з жінками ці передачі і на серці теплішало від усього побаченого. Змінюємося ми усі, змінюється Україна і якби не намагалися вороги посіяти у наших душах зневіру і розбрат, нічого у них не вийде і це видно навіть з отих малюночків і передноворічних побажань, які писали і малювали воїнам дітки. А як нам допомогли лікарі Придніпровська - координатор групи Субота Тетяна, вони таких фантастичних пирогів напекли і консервації багато передали і м *ясо по-грузинські приготували і трав*яні лікувальні чаї і до свята різдв*яні свічки.Ковбасу, яку передали ці чудові люди ми розділили також на декілька підрозділів, Алла Бойко і Лариса Полтавченко передали багато найнеобхідніших ліків і смачні кекси і справжній домашній торт «Наполеон». Олександра Захарченко напекла таких пречудових миколайчиків, що таку красу навіть жаль з*Їсти. Наші воїни роздивлялися їх, як якесь диво. Марія Подобна насмажила добренних пиріжків з капустою, та так багато, що вистачило аж на чотири підрозділи і передала постільну білизну.. Подружжя Петренків – Михайло і Ніна передали багато консервації, постільну білизну, рушники, і цілу торбинку сушеної м*яти. Світлані Нагорній і ЇЇ сусідам дякуємо за різноманітні консерви і м*ясні, овочеві і грибні. Світлані Іванченко придбала сковорідку для добробуту, а Ірина Бартош передала наволочки і ліки для одного з підрозділів.Дякуємо Володимиру Гуртовому за передані 12 – 3-л. банок томатного соку і сухофрукти. Багато сухофруктів передав Віктор Гопайца. Міла Кравець передала два ящики смачної випічки. Дякуєм Людмилі Покусі за горіхи і варення і Людмилі Щербаковій за активну допомогу у підготовці цієї поїздки. Дякуємо Кузічевій Олені за переданий для бійців мобільний тел., теплі речі і продукти. Два дні підряд допомагав усе закуповувати, збирати і звозити усе до місця пакування і завантаження безвідмовний Віктор Кондратюк і бійці дуже йому дякували за передану для них каву. Наша сім*я долучилася цього разу не пирогами, бо не було коли пекти, а консервацією і постільною білизною. І дуже дякує Євгену Жирко, що довіз усе це добро( а його була повна машина) до пунктів призначення. Дорога з ним була надзвичайно комфортною і надійною. На зібрані кошти закупили більше ніж 60кг. ковбаси свіжої і смачної, чотири 5-ти кг. відра оселедців, Каву, беруші, різноманітні приправи. Дуже раділи наші захисники квашеній капусті і усій смакоті яку ми їм навезли і була приємною їх увага до нас. Вони нас напували і кавою і чаєм , а у одному з підрозділів сказали, що не випустять, доки їх свіженький гороховий суп не скуштуємо. Поки ми обідали, вони з гордістю демонстрували нам обновки у своєму обмундируванні – добротні берці і елементи зимового одягу . Обід потрібно було відпрацювати і Лана запропонувала заспівати для бійців. Співали: «Дуля Вам не Україна »-їх сміх і дружні аплодисменти були найбільшою нагородою. Вразило, як емоційно сприймав ці слова боєць з Лисичанська. У Мар*їнці були надвечір уже. Цього разу не було чути пострілів і на вулицях були поодинокі перехожі. Наші захисники і з Дніпро-1 і 18 добробату під*їхали у центр ми усе їм перезавантажили. Усі такі рідні і дорогі. Нехай їх Бог береже, а ми не забуваймо оточувати їх своєю увагою і підтримкою, бо разом ми непереможні. Слава нашим воїнам і усі тим, хто у ці складні часи їх підтримує. У перемозі світлих сил навіть тіні сумніву ні в кого не повинно бути.
18.12.2016р. Надія Таршин
18.12.2016р. Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
