ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Будкевич (1918) / Проза

 «ДИВИТИСЯ НА СВІТ ТАК, НІБИ БАЧИШ ЙОГО ВПЕРШЕ…». – мотив з вірша К. ДЕВДЕРИ.
Образ твору ( Поетичні візії подолянки КАТЕРИНИ ДЕВДЕРИ і малярські видива закарпатця ВАСИЛЯ ВОВЧКА, або, про явище перетікання в малярстві і поезії).

Переднє слово перше.

«Тільки митці, ці, за влучним визначенням Івана Франка, духовні Крези, мають можливість для досягнення, нехай ілюзорної, але гармонії у житті. Створюючи фантомну реальність своїх творів, вони створюють «місце», певну «сферу» (у Гайдеггерівському розумінні), яку складає «гра місць», де може знайти собі притулок людський дух…». – отак красиво і слушно писала Галина Левченко у своїй психоаналітичній студії.

… Згадався мені Джек Керуак, як автор культового роману «На дорозі». Шкода, не дожив до свого 50 – ти річчя, алкоголь і ще дещо вкоротили віку цій небуденній постаті… Так ось, одна паризька дама, любителька прози, повідала світові про Керуака таке: « Він міг годинами говорити мені про свободу і велику мандрівку, яку нам належить здійснити, аби вирватись з цього запліснявілого світу. Він учив мене, що це – найголовніше: МАНДРУВАТИ, ЗАВЖДИ МАНДРУВАТИ…».

Переднє слово друге.

Цифра 4… Чотири сторони світу, чотири пори року, чотири кути хати. І як твердив Е. Шюре: «… 4 складники – елементи мікрокосму і макрокосму – ЗЕМЛЯ, ВОДА, ПОВІТРЯ І ВОГОНЬ».
Чому Геродот намагався описати тодішню Україну як географічний квадрат? Є тільки одна причина, в давнину вона була відома як КРАЇНА – КВАДРАТ у символічно – духовному сенсі, однак у добу Геродота це розуміння було втрачено, чи не тому вчений сприйняв стародавній «натяк» у прямому розумінні, як квадрат на певній території. Врешті, число 4 – це і є хрест, написаний без відривання олівця від паперу. Хрест, то дві перехрещені осі, котрі символізують поєднання небесного і земного…
Що ще пов’язане з цією знаковою цифрою? Колись сам Піфагор зазначав, - що головні основи містяться в чотирьох перших числах, бо, складаючи їх або перемножуючи їх між собою, можна найти і всі інші числа.

Ядро тексту.

Чотири малярські твори закарпатського пейзажиста Василя Вовчка і їхні відповідники поетичні від Катерини Девдери… Спорідненість, спільність бачення видимого, а чи тільки його? Переспів поглядів, живопис і віршоване слово… Думки закарбовані за допомогою пензля і фарб на полотні, або картоні, та думки викладені такою мовою, як її означив не поцінований донині А. Мейчен: « Десь існує зовсім інший світ, і його мова іменується ПОЕЗІЄЮ». Малярство цього живописця опоетизоване, а вірші Катерини образами творені, себто, це образотворча поезія: глибинна, правдива, відкрита для тих, хто здатен, - бачити, чути, без ноток фальшу. Вчитайтеся, не пожалкуєте. Познайомтеся з картинами Василя, на довкілля поглянете по – інакшому, світлих барв побільшає, а отже і добра.

Реальні подорожі полюбляє Василь Вовчок, гори Карпатії сходив вздовж і вшир. Відвідував неодноразово – Словаччину, Угорщину, згодом двічі Італію, аж так дістався до США… Мандри поетки з Вінничини ретроспективні, - в просторі і часі, лине спомином в щасливе дитинство. « Ми не маємо нічого кращого в житті, як літа дитини», - писала О. Кобилянська в листі до О. Маковея.

… Згадує: батька і матір, родинні цінності віддзеркалюються у її віршах. Веселощі і смуток, дівочі сподівання, мрії і хвилювання від пережитих моментів сумнівів. Архетипного характеру набувають образи Батька, Матері, Сонця, Води, а також кольори і відтінки. Життєствердна енергія вирує у її творах.
Мудрий езотерик Е. Шюре нагадує, що: « Любов і гармонія – ось основа душі Платона. Але яка це гармонія і яка це любов? Любов до вічної краси і гармонії, обіймаюча увесь всесвіт. Чим глибша і вища душа, тим більше їй потрібно часу, щоб пізнати себе. Перший ентузіазм Платона був викликаний мистецтвом… Знаходив ідеальну красу у всіх видах прекрасного, він вивчив послідовно живопис, музику і поезію. Остання відповідала більше за все його душевним потребам».

Погляньмо на роботу митця – «Ранок у Карпатах»… Усе, що може охопити око прокидається, - гори заліснені, хатинки, хмарки жвавіше рухаються по небу, його величність Ранок вступив у свої права. Чарівні закутки Срібної Землі… Поетка відгукується таким мотивом:

«Інколи як повітря ковток
Як вода і хліб нащодень
Необхідно зібрати
Малий наплічник
Вирушити на південь
Або на захід…».

Краще все – таки на Захід, у Карпати. Можна піти в далекі гори, згадали рядки з відомої пісні? А можна:

«… і ми покинувши все
Піднімалися на дахи
Сходили до берегів
Забутих рік
Де зустрічалися й говорили
Про всі свої сумніви…».

( з «Епілогу»).

Чарівливий своєю неповторністю краєвид можемо споглядати на картині В. Вовчка «Літо на Ужку» ( село на Великоберезнянщині). Зелена галявина усіяна квітами, поза нею будиночок і господарська споруда, там мешкають люди, про яких Катерина повідала наступне:

«Є люди які все життя
Дивляться на світ
Так ніби бачать його вперше
Їм необхідно ходити босоніж
Гладити кору дерев
Годувати птахів з долонь
Іноді просто лежати в траві…».

( з вірша «Біллі Джексон»).

Зима, котра завітала в село Синевир видалася того року сніжною, та не дуже суворою, бо ж річечка не скута кригою. Дерева застигли в очікуванні весни, хижки місцевої людності принишкли, тиша навкруги, синевирська зима господарює…
Поезія промовляє:

«…бо люди з високих кам’яниць
Нас до себе не впустять
Бо наші погляди і слова
Потрібні не їм
Кому вони тоді потрібні?
Може деревам і річці
може вітру і горам?
Ми любили здалеку гори
Цей притулок свободи…».

( з «Епілогу»).

Асоціативні бачення викликає знайомство з картиною «Останні барви літа». В осінньому лісі царюють руді і помаранчеві кольори, мчить гірська річечка, а поза нею гордовито застиг кущ, він не хоче скидати своєї зеленуватої вдяганки. А поетеса міркує так:

« Підхоплені стихією ми не ми
Линемо вгору падаєм їй віддаємося
Хочемо щоб вона була і була
До наступної осені
До позаминулої весни
До снігу який випаде вночі несподівано».

( з вірша « Антонич»).

… і тоді зможемо уздріти – білий сніг на зеленому листі, з пісні давніш популярної…
Вірш «Нетрі»…, поетична розповідь про відлюдну частину парку, де в джерелі обливається студеною водою чоловік, впевнений, що перебуває на самоті ..
Чи не подібний потік – річечку змалював митець на полотні, поблизу села Осій на Іршавщині?... Віршовані слова говорять наступне:

«… я злякалася не його
А сили що не давала нам
Відірвати погляд
Піти…».

Від зимної води з уст того чоловіка зірвався вигук, і:

«.. дві сполохані олениці
Зірвалися і зникли в нетрях».

Катерина Девдера своїми поетичними одкровеннями здається перекреслює знамениту фразу Ж. Лакана: «Жінка не існує…».
У ставленні до еротизму найяскравіше проявляються характерні риси особистості жіночої. Характер може служити захисним панциром. В. Райх наголошував: « Характер Я вибудовується із різноманітних елементів навколишнього світу, із заборон, обмежень потягів, різноманітних ідентифікацій». Поетка відважно без вдаваної сором’язливості змальовує пікантну мініатюру з життя…

І на завершення...

Прислухаймося до слів видатної українки Олени Пчілки: « Люди, які мають в своїм життю й діяльності якусь міцну ідею, взагалі варті уваги і гідні пошани»…
Уривок з інтерв’ю видатного письменника Валерія Шевчука не менше вартий уваги: « Українцям, по – моєму, властиве таке специфічне художнє мислення – це, до речі, не лише містифікований погляд на світ, на природу, серед якої живе людина, це ще й образ самої людини, її уявлень, вірувань».


Андрій Будкевич – Буткевич, брендолог, дослідник мистецтва.










    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-06 14:04:49
Переглядів сторінки твору 779
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.10 19:18
Автор у цю хвилину відсутній