ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / производная души

 дрозды-рябинники

Найкраще - де ні святості, ні злості

В.Ляшкевич

есть Бог и Буг. нет святости и злости…
с тобою это было ли, со мной? –

рябинники наведывались в гости,
повадившись на ягоды зимой.
стояли мы среди февральской стужи,
с надеждою и крошками в горсти.

что по зиме сердечной людям нужно? -
своё гнездо, как птице, обрести.
и солнца, разбивающего оземь
холодной боли душащий нарост.

и будет май, и ландыши, и просинь.
и дрозд-рябинник станет певчий дрозд.
и Богово конечно будет с Богом,
а Бугово – останется реке.

рябины уродилось нынче много,
и вот стихи горчат на языке…





Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-12 17:13:09
Переглядів сторінки твору 2864
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.15 13:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-12 17:47:52 ]
Де святість - там немає злості,
Де злість - там святості немає...
Де злості й святості нема - там і душа німа...((%

Буг и Бог - від Ігоря Павлюка...

Як завжди, у Вас, Тетяно, душевний вірш! Одначе важко звучить: "...и солнца, разбивающего оземь
холодной боли душащий нарост". Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-12 18:07:38 ]
На речных порогах камни-валуны
Бугу камни Богом неспроста даны
Голос высекают камни из реки
Полируют камни волны-языки

Так и человеку Богом дан заслон
Чтобы сердцем в голос распевался он
Сердце на преградах только и слыхать
Полирует сердце буквенная рать

это написано очень давно, так что и нигде нету его - еще не тянет по моим меркам)... нам с Игорем счастье выпало жить на Бугу и с Богом, да... оттого такая немота, наверное, общая)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-13 12:47:16 ]
Філософія життя... якій по-суті немає альтернативи, якщо любити людей, а не бажати їм зла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 22:42:14 ]
я не знаю когда я смогу отделить пейзаж от человека)... все взаимопроникающе)... спасибо, Богдан. надеюсь, музыка понравилась - она очень такая как эти полохливые птички)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 13:24:55 ]
Прекрасный стих с ничтожными замечаниями: 1. Знаки препинания есть, а строки с малой буквы - ? 2. "и дрозд-рябинник станет певчий дрозд" - склонение - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 22:38:39 ]
ну я люблю так писать) да это и не ново) мне заглавные буквы как нечто кричащее. я и в прозе жизни частенько ими нехтую) а тут вот выгодно выделяются таким образом два краеуголньных камня...
про 2. - даже подумать не могла что возникнуть может такой вопрос) со склонением то ясно, но тут можно и нужно и хочется - так)... а вот объяснить научно не могу. вы уж поверьте мне)... спасибо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-14 10:16:16 ]
Если нужно, можно и хочется..., то не надо объяснений. На том и мир стоит, не говоря о поэзии. Вдохновенных строк стиха!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 20:17:40 ]
"Стихи горчат на языке"...Несподівано й гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2017-02-13 22:33:01 ]
Як нам не пощастило – замело.
Та й досі ще тривають хуртовини.
А на душі – приємно і тепло.
В калач додала ягідки калини

навмисно: незвичайно та краса!
Але чомусь єднається погано
за смаком. Більшості не треба чудеса.
А змінюватись, мабуть, надто рано.

P.S. Хіба не так ми створюєм вірші?..
Той, хто останній, хороше сміється.
Попробує на смак – і до душі!
Мабуть, гірчинкой тою надихнеться.

:)... для вас - мой горький опыт)... люблю, калину-рябину-черемуху. наверное и птицы потому ко мне прилетают такие же) а вчера прилетел сокол, прямо перед окно.. шулика... это в городе то! а завтра Трифона - у него на руке, на иконах, сидит точно такой же)...
спасибо!..