ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Дитячі пацьорки-2
Образ твору Їжачок

З лісу вибіг їжачок –
Але ж він без голочок!
Потрудився хтось – без ліні:
Кожушок у нього з ріні*!

Біля брами на пеньочку
Він до сонця гріє очка,
На живого зовсім схожий –
Усміхається прохожим.



Павучок

Павучок не спав до ранку:
Виплітав собі фіранку,
Непомітну і тонку –
Видно тільки павуку.
Він завзятий – не лінюх:
Полюватиме на мух.

Бегемотик

Бегемотик де? – Отам.
Зветься він Гіпопо-там.
А коли не там, а тут –
Він тоді – Гіпопо-тут.

Черепаха

З черепахи дерли лаха,
Що вона така невдаха:
Поспішає, що є сили, –
А ні кроку не ступила.

Гірка

Гìрка, звісно, винувата:
Перекинула санчата.
Із очей – сльоза гіркá
у невдахи-хлопчака.
І малюк ридає гìрко:
– Ти чому нечемна, гìрко?!

Лютий, 2017

*галька, гравій





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2017-02-23 14:44:51
Переглядів сторінки твору 3711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 15:38:39 ]
Дякую за позитив! Тепер можна й до якоїсь праці з відчуттям світелка))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 15:55:15 ]
Лиш не перепрацьовуйтеся!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-02-23 16:08:35 ]
Пригадала декілька мультиків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 16:16:09 ]
Часом треба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2017-02-23 17:14:43 ]
Клас, Мирославе! Кінь мій ну (ні ніяк) не міг проскочити мимо такого!
Я влітку мешкаю в селі. А там живе під навісом їжачиха – ручна. Така файна і зовсім не боїться, коли береш її на руки. А ще випрошує чогось смачненького, прийшовши до ганку. При цьому починає хрокати-фиркати. Любить все : рибу без кісток , гарбуз запечений і, звісно, молочко. Якось спіймав її у спориші і кажу – Шо ти шастаєш у траві? Ти ж звідти і світа всенького не бачиш, бо низько! Взяв її на руки, посадив у капелюх і повіз на ровері на вигін. Вона висунула передні лапки з капелюха та мордочку і дивиться туди-сюди. На вигоні пасеться кобила ворона, яку я підгодовую часто. Як вони чудно обнюхували одне одного! Ця картина –незабутня! Ще показав її лелече гніздо на водонапірній вежі та й повернулися домів. Відпустив її у дворі.
Нинька певно вона спить. Я їй намостив сіна пахучого восени. Але, коли ми побачимось скоро, то сподіваюсь, що вона УСМІХНЕТЬСЯ мені. Спасибі за «пацьорки», які мене занурили у спомини – солодкі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 21:36:13 ]
Щиро дякую, друже, за такий коментар-новелу! Ти ж міг би, справді, оформити цей спогад у чудову мініатюру - описане цього заслуговує! Дерзай, тішуся твоїми відвідинами!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 18:05:48 ]
Таке перевтілення під силу Майстрові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 21:39:06 ]
Ви ж, пане Іване, чудово розумієте, що внуки (особливо дошкільного віку) не менші натхненники, ніж муза!:)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 19:14:52 ]
Мальовничі віршики для малят, Мирославе! Видно, що Ви любите дітлахів, бо з такою милою посмішкою, любов"ю, ніжністю написано. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 21:44:57 ]
А через них ми відчуваємо себе і потрібними, і бажаними, а відтак - щасливими від спілкування з ними. Ви, як жінка, звичайно,це краще розумієте ...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 20:19:32 ]
Так. Написано з любов'ю. Талановито. І з гумором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 21:49:39 ]
Всі описані персонажі (окрім, бегемотика і, мабуть, черепахи) проживають і в нашому з Вами краю. Якщо побачите - передавайте вітання!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-24 09:06:20 ]
Чудова дитяча поезія. Не така то й легка ця робота - писати вірш про бегемота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-25 00:57:40 ]
...і про їжачка, і черепаху -
ту,що від народження невдаха:))
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-02-24 21:06:37 ]
Колись, під час навчаня в інституті, я мав проблеми через короткий анекдот, який розповів багатьом студентам. Котиться колобок стежкою. Зустріла його лисиця, запитує про те, куди він біжить. У відповідь чує: не колобок я , а їжак з Чорнобиля. На моє щастя, радянська каральна система тоді потрохи здихала, то якось мені обійшлося. Добре, що тепер вільно дихається поетам і читачі (в даному випадку діти) можуть отримати такі чудові вірші про їжачка, павучка і черепаху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-25 01:03:27 ]
Мій "Їжачок" - це, так би мовити, персонаж з натури: перебуваючи тиждень в Шаяні (Закарпаття), побачив виліпленого їжачка перед брамою одного з приватних будинків і покликав його з собою в ПМ:))
Дякую!