ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Легеза / Проза

 «Где любят нас - лишь там очаг родимый»
«Любовь - это бесценный дар. Это единственная вещь, которую мы можем подарить и все же она у тебя остается». Л. Толстой.
Кохання... Хіба не здригається душа при згадці цього неймовірного почуття? Любов - неймовірне почуття, найбезкорисливіше, найніжніше, найпрекрасніше...
«Не будем говорить о любви, потому что мы до сих пор не знаем, что это такое». К.Г. Паустовский.
Скільки думок промайнуло у мене в голові, а все не збагну, як людина навчилася кохати, з яких вуст вперше вилетіли слова "люблю тебе"...Саме ця спокуса, перед якою не встоїть жоден, прирекла на неймовірне щастя і невимовний біль і запеклі страждання...
Любов у всіх її проявах благородна. Любові не варто заздрити, її не купиш, якщо вона справжня, так само не вб’єш, не вирвеш з серця...
Любов прекрасна, якою б вона не була, всі її прояви - любов до Бога, материнська любов, любов як пристрасть, потяг до кого-небудь, любов до Батьківщини - це все святе...
«Тот, кто желает увидеть живого Бога, пусть ищет его не на пустом небосводе собственного разума, но в человеческой любви». Ф.М. Достоевский.
Любов до Бога, тобто християнська чеснота, є наслідком діяння Духа любові у серці кожного з нас. Любов з’єднує людину з Богом, джерелом тієї ж любові. «Любов є добрий устрій душі, так що вона нічого з існуючого не любить більше, ніж пізнання Бога» - істина преподобного Максима Сповідника.
«Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зло, не радуется неправде, а сорадуется истине, все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит» (1 Кор. 13,4-7).
Мама, матуся, мамуся – найрідніша людина для кожного з нас, любов якої ні з чим не зрівняється. Це немов маяк, який стоятиме посеред моря, нехай самотній, нехай оббитий вітрами і дощами, але місія його свята. Нема ніжнішої любові, ніж материнська. Бо руки материнські – то любов, очі материнські – то любов, посмішка материнська – то любов. І як би ти не завинив, який страшний гріх би не скоїв, вона завжди з тобою, готова в будь-яку хвилину прилетіти на поміч, бо ти – її ангел, її любе дитя. І нехай усі злі духи злітаються, нехай усі ворони клюють її, а вона оберігатиме свою дитину. Матір душу дияволу продасть, лише аби щаслива була її дитина. Як писав Тургенєв, - Любовь сильнее смерти и страха смерти. Только ею, только любовью держится и движется жизнь.
«На свете нет зрелища прекраснее, чем лицо любимой, и нет музыки слаще, чем звук любимого голоса». Ж. Лабрюйер.
Усім відоме відчуття, коли немов «літаєш на крилах» від щастя, коли всім хочеться посміхатися, усьому світу розказати, як сильно ти кохаєш…! Це відчуття щирої відданості, коли готова на край світу піти, аби бути з ним. Ти завмираєш у його міцних обіймах, втрачаєш розум від його поцілунків, один його магічний погляд пронизує наскрізь, хочеться звільнитися від цих чарів, але чим більше опираєшся, тим більше тебе тягне до нього…
«Любовь - начало и конец нашего существования. Без любви нет жизни. Поэтому-то любовь есть то, перед чем преклоняется мудрый человек». Конфуций.
Любов є життя, це справді початок і кінець нашого існування. Саме любов дарує нове життя. Саме в любові зароджується нова невід’ємна частинка величезного Всесвіту. Нема тепліших відчуттів, ніж ті, що виникають, коли спостерігаєш, як двоє голублять маленьке дитя, таке бажане, таке кохане… Найбільший подарунок кохання – це дитина, плід невимовних почуттів, джерело невимовної радості і піклування.
Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вияв патріотизму, любові до рідної Вітчизни. Скільки талановитих поетів, письменників оспівували у своїй творчості рідну землю, безмежну любов до неї. Тисячі текстів стали мотивами невмирущих пісень, що сотні років звучать і будуть радувати доти, доки існуватиме ще у світі моральність і любов… Мільйони солдатів стікало кров’ю, вимовляючи з останніх сил ім’я своєї Вітчизни. На цьому закінчувалося їх життя, у боях за честь і славу Батьківщини. Ці вчинки героїчні…Саме любов до рідного краю надихала народ любити ще сильніше, боротися, помирати.
«Самое большое счастье в жизни – это увереность, что тебя любят» В. Гюго.
Справді, коли любиш, хочеться любити сильніше, хочеться жити далі…Хочеться тільки одне, щоб тебе любили…А коли ти відчуваєш, що не один у цьому світі, більше нічого тобі і не треба…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-09 23:51:09
Переглядів сторінки твору 1050
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.102 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.814 / 5.13)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.13 20:53
Автор у цю хвилину відсутній