Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі
Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар
2025.12.19
17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,
2025.12.19
17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.
***
А мафіозі офісу(у френчі)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни.
Воно стосувалось новин.
Висновки за результатам
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент п’ять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент п’ять
Заперечний аргумент...
(спроба простої логічної схеми)
... виходячи з того, що всяке заперечення реальності, насправді, є формою ствердженням реальності... Як у тому анекдоті: хай хоч як немовля ваше верещить та головою крутить – ні!!! - Це значить так! - Хочу... їсти і ср…ти!
От і Кант* каже: “Але там, де межі нашого можливого пізнання є дуже щільними, а стимул до суджень великим, а ясність свідчень, котрі пропонуються тут – дуже обманливою і, отже, збитки від помилки – значні, - тож тут ми маємо негативність (заперечність) настанов, котра голо служить тому, щоб оберігати нас від помилок, і що вона-тут має більшу важливість, ніж деякі позитивні (ствердні) повчання, завдяки котрим наші знання могли б отримувати приріст”...
... тож, коли з десяти варіантів реального - дев’ять відкинуто, як заперечені, то це значить, що лиш один варіант для цієї частинки реального вірний?.. Насправді – вірні всі десять... для всієї реальності... Якщо ти помилився у виборі варіанту заперечення, то вся реальність, однак, залишається дійсною. (Наприклад: той варіант, котрий був заперечний для “природи часток” – виявився ствердним для “природи хвиль” – той – котрий був заперечний для “природи хвиль” – виявився ствердним для “природи часток... обидва ж, як заперечні один щодо іншого, вони виявилися ствердними для “природи світла”... а для будови усієї природи.. а до усієї реальності? - Якимсь “станом заплутаності”!).
* “Wo aber die Schranken unserer möglichen Erkenntnis sehr enge, der Anreiz zum Urteilen groß, der Schein, der sich darbietet, sehr betrüglich, und der Nachteil aus dem Irrtum erheblich ist, da hat das Negative der Unterweisung, welches bloß dazu dient, um uns vor Irrtümer zu verwahren, noch mehr Wichtigkeit, als manche positive Belehrung, dadurch unser Erkenntnis Zuwachs bekommen könnte. – Коли однак межа-бар’єр нашого можливого усвідомлення дуже щільний, стимул до рішення великий, ясність, собі пропонується, дуже обманливо, і недолік від помилки значний є, в такому разі маємо негативність настанов, які голо для того служать, через нас до помилкового до ховати, ще більша важливість, як деяких позитивних повчань, внаслідок-завдяки наших усвідомлень приріст одержувати могли”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, третій абзац.)
06.05.2017р.
(спроба простої логічної схеми)
... виходячи з того, що всяке заперечення реальності, насправді, є формою ствердженням реальності... Як у тому анекдоті: хай хоч як немовля ваше верещить та головою крутить – ні!!! - Це значить так! - Хочу... їсти і ср…ти!
От і Кант* каже: “Але там, де межі нашого можливого пізнання є дуже щільними, а стимул до суджень великим, а ясність свідчень, котрі пропонуються тут – дуже обманливою і, отже, збитки від помилки – значні, - тож тут ми маємо негативність (заперечність) настанов, котра голо служить тому, щоб оберігати нас від помилок, і що вона-тут має більшу важливість, ніж деякі позитивні (ствердні) повчання, завдяки котрим наші знання могли б отримувати приріст”...
... тож, коли з десяти варіантів реального - дев’ять відкинуто, як заперечені, то це значить, що лиш один варіант для цієї частинки реального вірний?.. Насправді – вірні всі десять... для всієї реальності... Якщо ти помилився у виборі варіанту заперечення, то вся реальність, однак, залишається дійсною. (Наприклад: той варіант, котрий був заперечний для “природи часток” – виявився ствердним для “природи хвиль” – той – котрий був заперечний для “природи хвиль” – виявився ствердним для “природи часток... обидва ж, як заперечні один щодо іншого, вони виявилися ствердними для “природи світла”... а для будови усієї природи.. а до усієї реальності? - Якимсь “станом заплутаності”!).
* “Wo aber die Schranken unserer möglichen Erkenntnis sehr enge, der Anreiz zum Urteilen groß, der Schein, der sich darbietet, sehr betrüglich, und der Nachteil aus dem Irrtum erheblich ist, da hat das Negative der Unterweisung, welches bloß dazu dient, um uns vor Irrtümer zu verwahren, noch mehr Wichtigkeit, als manche positive Belehrung, dadurch unser Erkenntnis Zuwachs bekommen könnte. – Коли однак межа-бар’єр нашого можливого усвідомлення дуже щільний, стимул до рішення великий, ясність, собі пропонується, дуже обманливо, і недолік від помилки значний є, в такому разі маємо негативність настанов, які голо для того служать, через нас до помилкового до ховати, ще більша важливість, як деяких позитивних повчань, внаслідок-завдяки наших усвідомлень приріст одержувати могли”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, третій абзац.)
06.05.2017р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
