03,05. 1944 року відбувся останній великий бій 5-титисячної Повстанської армії проти 30-тисячної армії енкеведистів, які оточили повстанців з усіх сторін у лісі біля с. Гурби Здолбунівського району Рівненської обл. Зазнавши великих втрат повстанці прорвали оточення і розосередились по навколишніх лісах. Сьогодні на місці цього великого бою збудований меморіал для вшанування героїв, які полягли у бою, виборюючи незалежність України. У цей день сюди приїжджають нащадки героїв і патріоти з різних куточків України, щоб схилити голову перед полеглими. По щасливому збігові обставин цього року і я попала на цю священну, политу кров*ю наших героїв, землю. Мабуть у цьому бою був і мій рідний дядько Володимир , мама розповідала про цей бій. Він не загинув тоді, а вийшов з оточення і потім за ним і за багатьма іншими воїнами УПА ще довго полювали енкеведисти по наших лісах, а вони боролися до кінця і досі невідомі їх могили. Відчуття переповнювали. Я щаслива, що моя земля, де я народилася і зросла, відроджує сторінки нашої справжньої героїчної історії.Знаковою є і та подія, що у цей день на цій святій українській землі отримували нагороди герої наших днів, за хоробрість, незламність, жертовність. Радію, що зустріла там багато неординарних особистостей, які багато роблять сьогодні для того, щоб відродити в Україні високий патріотичний дух.

травень 2016р.