ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 14678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:32:26 ]
Мій коментар мав розміщуватись, як відповідь Яні, а вставився вкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:29:53 ]
дякую за заувагу.
ле це нічого не міняє.вірш не пишеться мішанкою діалектів, якщо це не пародія, стьоб чи специфічний контекст, який передбачає мішанку. і якщо автор хоче претендувати на літ.майстерність. а поза тим -- хоч суржиком, хоч фєнею). бо я оцінюю з точки зору посвґченого читача, а не маскульту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:32:34 ]
Галю, дякую! Щось мій комп не фіксує обширних коментарів, тому коротко: немає гуцула, котрий би не зрозумів мови бойка. Лемки в Карпатах теж більше говорять мовою, наближеною до інших етнографічних груп. Все -таки справді - один народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 00:56:38 ]
Яно, до 1947 року велика кількість лемків проживала в Карпатах, поки не була насильно переселена на інші території, зокрема і в Закарпаття. Але вдумайтеся у смисл вірша. Там мова йде про одиноку жінку, для якої лемківський фацелик асоціюється із сімейним щастям. А далі – метаморфози, які символізують… Ну, хай у кожного, хто прочитає, будуть свої асоціації. Мій карпатський цикл охоплює великий історичний період, тому в ньому мусять бути штрихи лемківського. Слова, які Ви вважаєте закарпатськими, виникли в Карпатах. В цьому можна переконатися, прочитавши «Етногенез та етнічну історію населення українських Карпат». Вірю авторитетним науковцям. А взагалі мовне питання у Карпатах дуже складне. Так, наприклад, в різних місцевостях Карпат господарів, які набирали до випасу отари, називали «супружники», «ватаги», «салашники», «газди». Вівчаря ще називали «бачею», «югасом», «самодивом», «завідцею», «кошарником», «полониньошем», «полонинником. Прикладів розмаїття карпатської лексики можна наводити тисячі. У карпатському циклі використовую тільки ті слова, які є більш поширеними і з допомогою яких можу передати художній задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 07:42:54 ]
Богдане,оцей чудесний цикл — направду родзинка у вашому творчому доробку. Читаю із насолодою, захоплююся та пізнаю. Наснаги вам на подальші звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:40:36 ]
Роксолано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-09 11:39:34 ]
Снився Богдан Манюк...
... що ми в якомусь гуртожитку – богдан купив до системи водонагрівання пристрій... такий – великий - кипятильник... встановив – ходить довольний... нараз щось як пахнУло світлом... тай пішов дим... богдан аж скривився і бідкається: то я включив... а воду ще не залили...
а я ж то знаю, що він не включав... а що то я – дуже хотів помитися під душем... але мовчу... та - зрештою – неможу дивитись на його муки – заспокійся богдан! то не ти – то я – піду зараз куплю новий нагрівач... тай поставимо... почав шубати по кишенях – а грошей - от тобі на - ні копійки... той нагрівач коштує – сімдесят, певне ще рублів – то діється – здається - за радянських часів... дивлюся – а богдан знайшов два старих – згорілих - нагрівачі і скручує їх докупи – засипає якийсь пісок... та з властивим для нього оптимізмом – сердшно - мене заспокоює – нічо-о-о славік - не переживай - зараз скручу і помиєшся... я бачу яка то катастрофічна ситуація... тай прошу його: не роби так – богдан, то ж електрика... і прокинувся... до чого би це?
05.09.2017 р.


1   2   3   Переглянути все