ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу
З циклу «Карпатські бранзолєти"
*****
Уподібнено Всесвіту
рублену хату
під горою гуцульською
біля жили:*
що найближче до Бога –
похило, хрестато,
а віддалене звично
втішає малим –
подишуром,**де можна
життя помістити,
перевіявши хутко
непотріб увесь.
А тарелі, сестриці планет, оповиті
на стіні загадковістю,
сиплять униз
промінці візерунків
на чорне і біле –
вибирають гуцули,
котре до снаги…
Але зоряний пил,
на обличчях осілий,
кольорам на душі
повертає борги.

*Джерело води;
*дерев’яний мисник.

А чарування «на любов»…

А чарування «на любов» уперше – спека.
До рук дівочих не горнись, любистку,
бо перекинешся на дим, на клекіт,
на бездоріжжя легеня гористе.

А чарування «на любов» удруге – злива.
Ховайся від горянки, аконісте,
щоб легінь – без отруйливого дива,
з яким хіба що на очах повісмо*…

А чарування «на любов» утретє – буря.
Лиш небові листву віддай, ялице…
Хай пильноокий шатан** не одурить,
а Бог зітхне і дневі усміхнеться.

*Пряжа;
**чорт.

*****
Весновище.* Весна ітиме вище
по вірних горах
і стече в путину.**
Завар думок,
настояних на тиші,
проллє пастух
у далеч лебедину.
І подивів, і зелені – чимало,
допоки схуднуть
сонце і меренді.***
Відей,****якщо майбутнє – не скорняла,*****
на гору щастя
пастухові вийти б,
а звідти, аж до лебедів сягнувши,
почути пісню їхню золотисту.
Солодка бринза******
засмакує дужче
і білою хмариною повисне.

*Весняний випас овець;
**дерев’яна посудина для молока;
***торби з харчами в дорогу;
****мабуть;
*****трава, на якій закінчили випасати овець;
******сир.

Петрикування*

Розигри** й мавки – колом,
що вужчає щомить,
до земляного столу,
понад яким – дими.

Ей, пастухи, смачного!
Святі Петро й Павло
доточать вам святого
в серцях та за столом.

Розигри й мавки – колом,
цупкішим од війни,
до земляного столу
з краями давнини.

Ей, пастухи, побачте –
над вами – предків дух.
Його частуйте – вдячних
не вчепиться недуг.

Розигри й мавки – колом,
навіюючи сни,
до земляного столу.
Бідосю, зупинись!

Ей, пастухи, - на ноги!
За кольби*** та ціпки,
бо коло те убоге,
де дим зайшов гіркий.

Розигри й мавки – з кола,
врізнобіч, до лісів –
од земляного столу
дари разючі всім.

Ей, пастухи, цілуйте
землицю, на котрій
у святості й покуті
пастуший рай дозрів.

*Святковий обід для пастухів у Карпатах;
**злі сили і звірі;
***довгі загнуті вверху палиці.

*****
Залицявсь, музико.
Білі личка…
Русі коси…
Та обрав собі
трішки світу
й дужо так гайдички,*
що звучанням – вище голубів,
тих, котрі запрошують до пари
і тобі гуцулку молоду,
але знову – о небесна каро –
втрапив у самотності вузду,
бо мольфарки – дримба і флоєрка*
од гори міцніш,
цупкіш води.
В душі їхні
ще в дитинстві зиркнув
і свою віддав їм назавжди.

*Музичний інструмент.


*****
Одинокою жінкою
зранку намріяно
увертюру вітрів
для фацелика* світлого,
знаменитого,
що розгортається віялом
по обидва боки голови
перед вітами,
за якими зелено
здіймаються велети
до небес,
а за ними
за мить
візерунчасто
жінка – променем ніжним,
фацелик – метеликом,
зігріваючи плин
висоти й неминучості.

*Традиційний головний убір заміжніх горянок-лемкинь.
2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 14685
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2024.10.13 19:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:32:26 ]
Мій коментар мав розміщуватись, як відповідь Яні, а вставився вкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:29:53 ]
дякую за заувагу.
ле це нічого не міняє.вірш не пишеться мішанкою діалектів, якщо це не пародія, стьоб чи специфічний контекст, який передбачає мішанку. і якщо автор хоче претендувати на літ.майстерність. а поза тим -- хоч суржиком, хоч фєнею). бо я оцінюю з точки зору посвґченого читача, а не маскульту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:32:34 ]
Галю, дякую! Щось мій комп не фіксує обширних коментарів, тому коротко: немає гуцула, котрий би не зрозумів мови бойка. Лемки в Карпатах теж більше говорять мовою, наближеною до інших етнографічних груп. Все -таки справді - один народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 00:56:38 ]
Яно, до 1947 року велика кількість лемків проживала в Карпатах, поки не була насильно переселена на інші території, зокрема і в Закарпаття. Але вдумайтеся у смисл вірша. Там мова йде про одиноку жінку, для якої лемківський фацелик асоціюється із сімейним щастям. А далі – метаморфози, які символізують… Ну, хай у кожного, хто прочитає, будуть свої асоціації. Мій карпатський цикл охоплює великий історичний період, тому в ньому мусять бути штрихи лемківського. Слова, які Ви вважаєте закарпатськими, виникли в Карпатах. В цьому можна переконатися, прочитавши «Етногенез та етнічну історію населення українських Карпат». Вірю авторитетним науковцям. А взагалі мовне питання у Карпатах дуже складне. Так, наприклад, в різних місцевостях Карпат господарів, які набирали до випасу отари, називали «супружники», «ватаги», «салашники», «газди». Вівчаря ще називали «бачею», «югасом», «самодивом», «завідцею», «кошарником», «полониньошем», «полонинником. Прикладів розмаїття карпатської лексики можна наводити тисячі. У карпатському циклі використовую тільки ті слова, які є більш поширеними і з допомогою яких можу передати художній задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 07:42:54 ]
Богдане,оцей чудесний цикл — направду родзинка у вашому творчому доробку. Читаю із насолодою, захоплююся та пізнаю. Наснаги вам на подальші звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:40:36 ]
Роксолано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-09 11:39:34 ]
Снився Богдан Манюк...
... що ми в якомусь гуртожитку – богдан купив до системи водонагрівання пристрій... такий – великий - кипятильник... встановив – ходить довольний... нараз щось як пахнУло світлом... тай пішов дим... богдан аж скривився і бідкається: то я включив... а воду ще не залили...
а я ж то знаю, що він не включав... а що то я – дуже хотів помитися під душем... але мовчу... та - зрештою – неможу дивитись на його муки – заспокійся богдан! то не ти – то я – піду зараз куплю новий нагрівач... тай поставимо... почав шубати по кишенях – а грошей - от тобі на - ні копійки... той нагрівач коштує – сімдесят, певне ще рублів – то діється – здається - за радянських часів... дивлюся – а богдан знайшов два старих – згорілих - нагрівачі і скручує їх докупи – засипає якийсь пісок... та з властивим для нього оптимізмом – сердшно - мене заспокоює – нічо-о-о славік - не переживай - зараз скручу і помиєшся... я бачу яка то катастрофічна ситуація... тай прошу його: не роби так – богдан, то ж електрика... і прокинувся... до чого би це?
05.09.2017 р.


1   2   3   Переглянути все