ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.17 11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,

Мирон Шагало
2026.05.17 11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.

Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства

хома дідим
2026.05.17 10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби

Вячеслав Руденко
2026.05.17 08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,

Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -

Віктор Кучерук
2026.05.17 06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу
З циклу «Карпатські бранзолєти"
*****
Уподібнено Всесвіту
рублену хату
під горою гуцульською
біля жили:*
що найближче до Бога –
похило, хрестато,
а віддалене звично
втішає малим –
подишуром,**де можна
життя помістити,
перевіявши хутко
непотріб увесь.
А тарелі, сестриці планет, оповиті
на стіні загадковістю,
сиплять униз
промінці візерунків
на чорне і біле –
вибирають гуцули,
котре до снаги…
Але зоряний пил,
на обличчях осілий,
кольорам на душі
повертає борги.

*Джерело води;
*дерев’яний мисник.

А чарування «на любов»…

А чарування «на любов» уперше – спека.
До рук дівочих не горнись, любистку,
бо перекинешся на дим, на клекіт,
на бездоріжжя легеня гористе.

А чарування «на любов» удруге – злива.
Ховайся від горянки, аконісте,
щоб легінь – без отруйливого дива,
з яким хіба що на очах повісмо*…

А чарування «на любов» утретє – буря.
Лиш небові листву віддай, ялице…
Хай пильноокий шатан** не одурить,
а Бог зітхне і дневі усміхнеться.

*Пряжа;
**чорт.

*****
Весновище.* Весна ітиме вище
по вірних горах
і стече в путину.**
Завар думок,
настояних на тиші,
проллє пастух
у далеч лебедину.
І подивів, і зелені – чимало,
допоки схуднуть
сонце і меренді.***
Відей,****якщо майбутнє – не скорняла,*****
на гору щастя
пастухові вийти б,
а звідти, аж до лебедів сягнувши,
почути пісню їхню золотисту.
Солодка бринза******
засмакує дужче
і білою хмариною повисне.

*Весняний випас овець;
**дерев’яна посудина для молока;
***торби з харчами в дорогу;
****мабуть;
*****трава, на якій закінчили випасати овець;
******сир.

Петрикування*

Розигри** й мавки – колом,
що вужчає щомить,
до земляного столу,
понад яким – дими.

Ей, пастухи, смачного!
Святі Петро й Павло
доточать вам святого
в серцях та за столом.

Розигри й мавки – колом,
цупкішим од війни,
до земляного столу
з краями давнини.

Ей, пастухи, побачте –
над вами – предків дух.
Його частуйте – вдячних
не вчепиться недуг.

Розигри й мавки – колом,
навіюючи сни,
до земляного столу.
Бідосю, зупинись!

Ей, пастухи, - на ноги!
За кольби*** та ціпки,
бо коло те убоге,
де дим зайшов гіркий.

Розигри й мавки – з кола,
врізнобіч, до лісів –
од земляного столу
дари разючі всім.

Ей, пастухи, цілуйте
землицю, на котрій
у святості й покуті
пастуший рай дозрів.

*Святковий обід для пастухів у Карпатах;
**злі сили і звірі;
***довгі загнуті вверху палиці.

*****
Залицявсь, музико.
Білі личка…
Русі коси…
Та обрав собі
трішки світу
й дужо так гайдички,*
що звучанням – вище голубів,
тих, котрі запрошують до пари
і тобі гуцулку молоду,
але знову – о небесна каро –
втрапив у самотності вузду,
бо мольфарки – дримба і флоєрка*
од гори міцніш,
цупкіш води.
В душі їхні
ще в дитинстві зиркнув
і свою віддав їм назавжди.

*Музичний інструмент.


*****
Одинокою жінкою
зранку намріяно
увертюру вітрів
для фацелика* світлого,
знаменитого,
що розгортається віялом
по обидва боки голови
перед вітами,
за якими зелено
здіймаються велети
до небес,
а за ними
за мить
візерунчасто
жінка – променем ніжним,
фацелик – метеликом,
зігріваючи плин
висоти й неминучості.

*Традиційний головний убір заміжніх горянок-лемкинь.
2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 16505
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2026.05.16 08:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:32:26 ]
Мій коментар мав розміщуватись, як відповідь Яні, а вставився вкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:29:53 ]
дякую за заувагу.
ле це нічого не міняє.вірш не пишеться мішанкою діалектів, якщо це не пародія, стьоб чи специфічний контекст, який передбачає мішанку. і якщо автор хоче претендувати на літ.майстерність. а поза тим -- хоч суржиком, хоч фєнею). бо я оцінюю з точки зору посвґченого читача, а не маскульту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:32:34 ]
Галю, дякую! Щось мій комп не фіксує обширних коментарів, тому коротко: немає гуцула, котрий би не зрозумів мови бойка. Лемки в Карпатах теж більше говорять мовою, наближеною до інших етнографічних груп. Все -таки справді - один народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 00:56:38 ]
Яно, до 1947 року велика кількість лемків проживала в Карпатах, поки не була насильно переселена на інші території, зокрема і в Закарпаття. Але вдумайтеся у смисл вірша. Там мова йде про одиноку жінку, для якої лемківський фацелик асоціюється із сімейним щастям. А далі – метаморфози, які символізують… Ну, хай у кожного, хто прочитає, будуть свої асоціації. Мій карпатський цикл охоплює великий історичний період, тому в ньому мусять бути штрихи лемківського. Слова, які Ви вважаєте закарпатськими, виникли в Карпатах. В цьому можна переконатися, прочитавши «Етногенез та етнічну історію населення українських Карпат». Вірю авторитетним науковцям. А взагалі мовне питання у Карпатах дуже складне. Так, наприклад, в різних місцевостях Карпат господарів, які набирали до випасу отари, називали «супружники», «ватаги», «салашники», «газди». Вівчаря ще називали «бачею», «югасом», «самодивом», «завідцею», «кошарником», «полониньошем», «полонинником. Прикладів розмаїття карпатської лексики можна наводити тисячі. У карпатському циклі використовую тільки ті слова, які є більш поширеними і з допомогою яких можу передати художній задум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-05-25 07:42:54 ]
Богдане,оцей чудесний цикл — направду родзинка у вашому творчому доробку. Читаю із насолодою, захоплююся та пізнаю. Наснаги вам на подальші звершення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-25 23:40:36 ]
Роксолано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-09 11:39:34 ]
Снився Богдан Манюк...
... що ми в якомусь гуртожитку – богдан купив до системи водонагрівання пристрій... такий – великий - кипятильник... встановив – ходить довольний... нараз щось як пахнУло світлом... тай пішов дим... богдан аж скривився і бідкається: то я включив... а воду ще не залили...
а я ж то знаю, що він не включав... а що то я – дуже хотів помитися під душем... але мовчу... та - зрештою – неможу дивитись на його муки – заспокійся богдан! то не ти – то я – піду зараз куплю новий нагрівач... тай поставимо... почав шубати по кишенях – а грошей - от тобі на - ні копійки... той нагрівач коштує – сімдесят, певне ще рублів – то діється – здається - за радянських часів... дивлюся – а богдан знайшов два старих – згорілих - нагрівачі і скручує їх докупи – засипає якийсь пісок... та з властивим для нього оптимізмом – сердшно - мене заспокоює – нічо-о-о славік - не переживай - зараз скручу і помиєшся... я бачу яка то катастрофічна ситуація... тай прошу його: не роби так – богдан, то ж електрика... і прокинувся... до чого би це?
05.09.2017 р.


1   2   3   Переглянути все