ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 З циклу

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-22 19:05:25
Переглядів сторінки твору 17676
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.993 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.017 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2026.11.12 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:05:40 ]
а ви мені не тикайте. бо поскаржуся адміну і вас забанять. і навіть смайлики не допоможуть.

і так. це ви єрмєтов. щось не так з фонетикою?)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:10:09 ]
вибачатись не буду.
суто до твоєго відома – я кажу Ви, лиш коли хочу образити а чи мені зовсім байдуже.
або коли моє прізвище перекручують – нагло чи втупо.
на що іще хотєлі пожалітись?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:40:24 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:43:36 ]
ну, хоч ти – не заплачеш?)
йой, Ви? ))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 10:45:04 ]
почала не я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-24 10:53:41 ]
я пояснив

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 22:18:48 ]
Яно, мову цього циклу діалектною назвати неможливо. Пишу літературною з частковим використанням архаїзмів і діалектів гуцулів Карпат, а інколи й лемків, і бойків, бо і ці етнографічні групи мають багато спільного з етнографічною групою гуцулів. Чи варто так писати? Гадаю, що так, бо то ніби дістаєш зі скрині якусь давно забуту, але дуже красиву річ і, захоплений нею, відчуваєш душевне піднесення. Головне – знайти для такого словесного діаманту гарну образну оправу. Наскільки мені це вдається, судіть самі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:50:53 ]
Богдане, то я єрмєтову відповіла. тепер Вам.
рохумію. але старайтеся не змішувати різнорідних діалектизмів. не забувайте, що люди, які належать до цих груп читають. Ви ж не хочете, об у вус підсміхатися?. твір має бути гармонійний в усьому. а коли автор чи авторка мішають горох з капустою, це як діалектичний суржик виходить. як би це пояснити наочно. це яки би російськомовний взявся львівським балаком писати. отак воно виглядає. звісно, російськомовні, білінгви або централо-південно-східняки цього не помічають, бо й багато слів автентичної української для них часто - родзинки та відкриття. але ж крім них є ще й ми, західняки).
словом, пишіть, як знаєте, але майте на увазі.
і я це писала не просто заради критиики як такої, а з бажання допомогти. і це майте на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 08:52:32 ]
а, ще додам: і не вірте єлею. краще здорова критика, ніж фальшиві або дилетантські ахи-охи.
у Вас є потенціал, то ж шліфуйте, шліфуйте.
з повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 13:34:05 ]
наведу ще один приклад: чи Вам сподобається народний стрій з шароварами, лейбиком і лемківською крисанеюю на оселедець?
у всякому разі полтавським його не назвете))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-05-23 21:59:59 ]
Соковито, Богдане! Мабуть, знову було тривале "відрядження"?:)
На мій погляд, полеміка щодо приналежності згадуваних слів не має змісту, адже це "Карпатські бранзолєти", а не гуцульські, бойківські чи лемківські.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:19:14 ]
Яно, дякую! У мене немає ні одного вірша, де були б змішані гуцульські діалекти з бойківськими чи лемківськими. Інша справа, що трапляються слова (найчастіше архаїзми), які характерні для кожної етнографічної групи. Інформацію беру з наукових посібників, зі статей Степана Павлюка, Романа Сілецького, Павла Федака, Галини Стельмащук, Таїси Гонтар, Євгенія Сявавко, Корнелія Кутельмаха та багатьох інших. Задум «Карпатських бранзолєтів» у мене виник, коли відвідав Карпати і прочитав «Народні казки Гуцульщини», де, між іншим, дуже багато гуцульських, бойківських і лемківських діалектів ( чи не кожне село в Карпатах має свої діалектні особливості), котрі укладено на останніх сторінках у «Словничок маловживаних слів». В якійсь мірі я пішов цим шляхом, але поставив собі за мету в образах передати винятковість карпатського, так стиснути час, щоб давнина торкалася сьогодення, щоб виокремити карпатські родзинки. Наблизити вірші цього циклу до однієї з карпатських говірок? Не бачу в цьому сенсу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 17:30:03 ]
але в тих словничках серед окремих слів нема мішанки. стиль збережено. теж читала казки. але серед літературної були вкраплені родзинки одного сорту.
так, села мають свої говірки. але в межах одного діалекту. закарпатець не вжиє суто гуцульського діалектизму а гуцул лемківського. інакше не було б поділу на наріччя, дфалекти, говірки.
повтор.:враження від вірша з мішанкою і з об'єднавчою назвою "гууцули" -- як від вищеописаного парубка в мішаному строї, якого ідентифіковано як козак





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2017-05-24 21:33:39 ]
"переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір."
я кажу лише про цей вірш. інших не читаа. так ось, самі ж кажете що лемківське слово. і водночас використовуєте слово гуцули а лемки ж -- не гуцули.
подивіться на карту.
гуцульські, втім спільні із закврпвтськими: бринза, відей-відайґ. флоєра,
закарпаття - гайдичка

решта не знаю,або лемківські або закарпатські. але точно не гуцульські


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:22:05 ]
Мирославе, дякую! Як завжди, добре мене розумієш.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 18:28:53 ]
Яно, покажіть мені конкретно на прикладі якогось мого вірша мішанку, бо я, чесне слово, переконаний, що використовую діалекти жителів Карпат, а не Закарпаття чи Прикарпаття. Лемківське у мене тільки в останньому вірші. Фацелик - суто лемківський головний убір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-23 23:12:43 ]
На мою думкку, дуже гарно, образно і неповторно! А діалектизми та архаїзми як особливі родзинки на тлі віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 15:14:13 ]
Богдане, якщо чесно, я народилась на Слобожанщині і нічого не розумію у карпатських діалектах. Вибачте, будь ласка, що взяла участь у дискусії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 16:26:59 ]
Олено, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2017-05-24 11:30:02 ]
Вітаю, Яно. Трішки роз"яснення щодо термінів "етнічна група" і "етнографічна група", бо то визначення різного порядку.
Етнічна група - від слова "етнос"=народ. Наприклад: українці в Польщі - це етнічна група, поляки в Україні - етнічна група.
Гуцули, лемки, бойки - це НЕ окремі народи - етноси. Це етнографічні групи українського етносу (народу). Тому до них не застосовується термін "етнічна група". а "етнографічна група".

Цикл віршів Богдана має назву "Карпатські бранзолети". Всі ці етнографічні групи українців (гуцули, бойки, лемки) населяють Карпати. Крім того, внаслідок депортацій, лемки (та інші етногр.групи -
надсянці, холмщаки і т.д.)розсіяні по всій Україні та по світу... Як на мене, ніякої мішанини тут немає.


1   2   3   Переглянути все