ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Тригірська (1970) / Вірші

 Кістка для Гекуби
Слизнула в сад повз тернії шипшини,
Злизнула сік з амберної донешти.
До (й після) тебе душі - по коліно.
Твоя ж сягнула серця. І, нарешті...

Моє намисто з карколомних зорей
Ряхтіло крізь рясний серпанок зваби.
В свідомості незаймано прозорій,
Що оболок тобі, мені – кульбаба.

Смішній шкуринці, нареченій тілом,
По собі залишав амур-р-р-ну втому.
Приємні дрібки не ліпились в ціле,
А крапка відкусила хвіст у коми.

Аж-аж хотів, щоб я ... тебе ... про любість...
Якби не ... так, повір, було б ще гірше.
Відбиток спогадів, мов кістка для Гекуби.
До речі, в тебе хрумкотливі ... вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-06-13 23:00:08
Переглядів сторінки твору 2310
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (3.945 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.508 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.07.05 17:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:36:08 ]
раз 10 перечитав - сподобалось. В Вікіпедію заходив 2 рази. Не все дійшло з початку. Але це ж напевно добре. Взагалі, як на мене дуже круто, коли поезія дає можливість читачеві самому розібратись, що до чого. Ваша творчість не схожа на іншу. І метафори ви знаходите дуже доречні! І мені цікаво, ви зараз пишете в темі "Іронічний неореалізм". Чому? Цей твір, як на мене, міг би бути романтизмом, який межує з символізмом - у ваших творах скрізь основне сказане, або в метафоричній формі, або з сарказмом. Схоже на: "Души прекрасные порывы, так вот Души - это глагол" :) В любому випадку чекатиму, на щось новеньке, в вашому виконанні. Єдине зауваження - трошки милозвучності у текст. Я сам хотів би навчитись доносить складні речі легко і в мене це не дуже виходить. У вас я впевнений це вийде. З повагою, Сергій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:46:25 ]
Дуже вдячна за розгорнутий відгук! Поєднати сарказм із милозвучністю - цікава задачка. Цей вірш народжений від вірша мого улюбленого автора (він є і на цьому сайті) Іцхака Скородинського "Про любість свою волала". Приємно, що Вас зацікавили мої аматорські витівки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:49:24 ]
"І нарешті" - я не спец, щоб давати вам такі поради, тому ставтесь до моєї думки, як до думки читача. Мої крапки, зазвичай не те що хвости комам відкушують - вони взагалі розділові знаки з'їдають)) Всього найкращого! За цей вірш - поставив найвищу оцінку, хоча "Недолірично" поки що - намбер ван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:49:31 ]
Я тут рідко буваю і не дуже вмію користуватися. На Стихи.ру інтерфейс зручніше і там багато україномовних авторів. Чи є ви там? Я там фігурую під ніком "Ольгиня". Буду рада зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 20:01:48 ]
"хрумкотливi вiршi" i сподобались i усмiхнули
хочу бачити Вашi твори в анонсi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:58:04 ]
Дякую, Ларисо! Посмішка - чудовий відгук. Я тут пунктиром. За зручність надаю перевагу Стихи.ру.