ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Тригірська (1970) / Вірші

 Кістка для Гекуби
Слизнула в сад повз тернії шипшини,
Злизнула сік з амберної донешти.
До (й після) тебе душі - по коліно.
Твоя ж сягнула серця. І, нарешті...

Моє намисто з карколомних зорей
Ряхтіло крізь рясний серпанок зваби.
В свідомості незаймано прозорій,
Що оболок тобі, мені – кульбаба.

Смішній шкуринці, нареченій тілом,
По собі залишав амур-р-р-ну втому.
Приємні дрібки не ліпились в ціле,
А крапка відкусила хвіст у коми.

Аж-аж хотів, щоб я ... тебе ... про любість...
Якби не ... так, повір, було б ще гірше.
Відбиток спогадів, мов кістка для Гекуби.
До речі, в тебе хрумкотливі ... вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-06-13 23:00:08
Переглядів сторінки твору 2743
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (3.945 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.508 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.07.05 17:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:36:08 ]
раз 10 перечитав - сподобалось. В Вікіпедію заходив 2 рази. Не все дійшло з початку. Але це ж напевно добре. Взагалі, як на мене дуже круто, коли поезія дає можливість читачеві самому розібратись, що до чого. Ваша творчість не схожа на іншу. І метафори ви знаходите дуже доречні! І мені цікаво, ви зараз пишете в темі "Іронічний неореалізм". Чому? Цей твір, як на мене, міг би бути романтизмом, який межує з символізмом - у ваших творах скрізь основне сказане, або в метафоричній формі, або з сарказмом. Схоже на: "Души прекрасные порывы, так вот Души - это глагол" :) В любому випадку чекатиму, на щось новеньке, в вашому виконанні. Єдине зауваження - трошки милозвучності у текст. Я сам хотів би навчитись доносить складні речі легко і в мене це не дуже виходить. У вас я впевнений це вийде. З повагою, Сергій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:46:25 ]
Дуже вдячна за розгорнутий відгук! Поєднати сарказм із милозвучністю - цікава задачка. Цей вірш народжений від вірша мого улюбленого автора (він є і на цьому сайті) Іцхака Скородинського "Про любість свою волала". Приємно, що Вас зацікавили мої аматорські витівки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:49:24 ]
"І нарешті" - я не спец, щоб давати вам такі поради, тому ставтесь до моєї думки, як до думки читача. Мої крапки, зазвичай не те що хвости комам відкушують - вони взагалі розділові знаки з'їдають)) Всього найкращого! За цей вірш - поставив найвищу оцінку, хоча "Недолірично" поки що - намбер ван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:49:31 ]
Я тут рідко буваю і не дуже вмію користуватися. На Стихи.ру інтерфейс зручніше і там багато україномовних авторів. Чи є ви там? Я там фігурую під ніком "Ольгиня". Буду рада зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 20:01:48 ]
"хрумкотливi вiршi" i сподобались i усмiхнули
хочу бачити Вашi твори в анонсi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:58:04 ]
Дякую, Ларисо! Посмішка - чудовий відгук. Я тут пунктиром. За зручність надаю перевагу Стихи.ру.