ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Тригірська (1970) / Вірші

 Кістка для Гекуби
Слизнула в сад повз тернії шипшини,
Злизнула сік з амберної донешти.
До (й після) тебе душі - по коліно.
Твоя ж сягнула серця. І, нарешті...

Моє намисто з карколомних зорей
Ряхтіло крізь рясний серпанок зваби.
В свідомості незаймано прозорій,
Що оболок тобі, мені – кульбаба.

Смішній шкуринці, нареченій тілом,
По собі залишав амур-р-р-ну втому.
Приємні дрібки не ліпились в ціле,
А крапка відкусила хвіст у коми.

Аж-аж хотів, щоб я ... тебе ... про любість...
Якби не ... так, повір, було б ще гірше.
Відбиток спогадів, мов кістка для Гекуби.
До речі, в тебе хрумкотливі ... вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-06-13 23:00:08
Переглядів сторінки твору 1906
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (3.945 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.508 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.07.05 17:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:36:08 ]
раз 10 перечитав - сподобалось. В Вікіпедію заходив 2 рази. Не все дійшло з початку. Але це ж напевно добре. Взагалі, як на мене дуже круто, коли поезія дає можливість читачеві самому розібратись, що до чого. Ваша творчість не схожа на іншу. І метафори ви знаходите дуже доречні! І мені цікаво, ви зараз пишете в темі "Іронічний неореалізм". Чому? Цей твір, як на мене, міг би бути романтизмом, який межує з символізмом - у ваших творах скрізь основне сказане, або в метафоричній формі, або з сарказмом. Схоже на: "Души прекрасные порывы, так вот Души - это глагол" :) В любому випадку чекатиму, на щось новеньке, в вашому виконанні. Єдине зауваження - трошки милозвучності у текст. Я сам хотів би навчитись доносить складні речі легко і в мене це не дуже виходить. У вас я впевнений це вийде. З повагою, Сергій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:46:25 ]
Дуже вдячна за розгорнутий відгук! Поєднати сарказм із милозвучністю - цікава задачка. Цей вірш народжений від вірша мого улюбленого автора (він є і на цьому сайті) Іцхака Скородинського "Про любість свою волала". Приємно, що Вас зацікавили мої аматорські витівки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:49:24 ]
"І нарешті" - я не спец, щоб давати вам такі поради, тому ставтесь до моєї думки, як до думки читача. Мої крапки, зазвичай не те що хвости комам відкушують - вони взагалі розділові знаки з'їдають)) Всього найкращого! За цей вірш - поставив найвищу оцінку, хоча "Недолірично" поки що - намбер ван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:49:31 ]
Я тут рідко буваю і не дуже вмію користуватися. На Стихи.ру інтерфейс зручніше і там багато україномовних авторів. Чи є ви там? Я там фігурую під ніком "Ольгиня". Буду рада зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 20:01:48 ]
"хрумкотливi вiршi" i сподобались i усмiхнули
хочу бачити Вашi твори в анонсi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:58:04 ]
Дякую, Ларисо! Посмішка - чудовий відгук. Я тут пунктиром. За зручність надаю перевагу Стихи.ру.