ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Тригірська (1970) / Вірші

 Кістка для Гекуби
Слизнула в сад повз тернії шипшини,
Злизнула сік з амберної донешти.
До (й після) тебе душі - по коліно.
Твоя ж сягнула серця. І, нарешті...

Моє намисто з карколомних зорей
Ряхтіло крізь рясний серпанок зваби.
В свідомості незаймано прозорій,
Що оболок тобі, мені – кульбаба.

Смішній шкуринці, нареченій тілом,
По собі залишав амур-р-р-ну втому.
Приємні дрібки не ліпились в ціле,
А крапка відкусила хвіст у коми.

Аж-аж хотів, щоб я ... тебе ... про любість...
Якби не ... так, повір, було б ще гірше.
Відбиток спогадів, мов кістка для Гекуби.
До речі, в тебе хрумкотливі ... вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-06-13 23:00:08
Переглядів сторінки твору 2233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (3.945 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.508 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.07.05 17:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:36:08 ]
раз 10 перечитав - сподобалось. В Вікіпедію заходив 2 рази. Не все дійшло з початку. Але це ж напевно добре. Взагалі, як на мене дуже круто, коли поезія дає можливість читачеві самому розібратись, що до чого. Ваша творчість не схожа на іншу. І метафори ви знаходите дуже доречні! І мені цікаво, ви зараз пишете в темі "Іронічний неореалізм". Чому? Цей твір, як на мене, міг би бути романтизмом, який межує з символізмом - у ваших творах скрізь основне сказане, або в метафоричній формі, або з сарказмом. Схоже на: "Души прекрасные порывы, так вот Души - это глагол" :) В любому випадку чекатиму, на щось новеньке, в вашому виконанні. Єдине зауваження - трошки милозвучності у текст. Я сам хотів би навчитись доносить складні речі легко і в мене це не дуже виходить. У вас я впевнений це вийде. З повагою, Сергій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:46:25 ]
Дуже вдячна за розгорнутий відгук! Поєднати сарказм із милозвучністю - цікава задачка. Цей вірш народжений від вірша мого улюбленого автора (він є і на цьому сайті) Іцхака Скородинського "Про любість свою волала". Приємно, що Вас зацікавили мої аматорські витівки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:49:24 ]
"І нарешті" - я не спец, щоб давати вам такі поради, тому ставтесь до моєї думки, як до думки читача. Мої крапки, зазвичай не те що хвости комам відкушують - вони взагалі розділові знаки з'їдають)) Всього найкращого! За цей вірш - поставив найвищу оцінку, хоча "Недолірично" поки що - намбер ван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:49:31 ]
Я тут рідко буваю і не дуже вмію користуватися. На Стихи.ру інтерфейс зручніше і там багато україномовних авторів. Чи є ви там? Я там фігурую під ніком "Ольгиня". Буду рада зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 20:01:48 ]
"хрумкотливi вiршi" i сподобались i усмiхнули
хочу бачити Вашi твори в анонсi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:58:04 ]
Дякую, Ларисо! Посмішка - чудовий відгук. Я тут пунктиром. За зручність надаю перевагу Стихи.ру.