ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.17 00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.

Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Тригірська (1970) / Вірші

 Кістка для Гекуби
Слизнула в сад повз тернії шипшини,
Злизнула сік з амберної донешти.
До (й після) тебе душі - по коліно.
Твоя ж сягнула серця. І, нарешті...

Моє намисто з карколомних зорей
Ряхтіло крізь рясний серпанок зваби.
В свідомості незаймано прозорій,
Що оболок тобі, мені – кульбаба.

Смішній шкуринці, нареченій тілом,
По собі залишав амур-р-р-ну втому.
Приємні дрібки не ліпились в ціле,
А крапка відкусила хвіст у коми.

Аж-аж хотів, щоб я ... тебе ... про любість...
Якби не ... так, повір, було б ще гірше.
Відбиток спогадів, мов кістка для Гекуби.
До речі, в тебе хрумкотливі ... вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2017-06-13 23:00:08
Переглядів сторінки твору 2499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.873 / 5.5  (3.945 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.508 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.695
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2017.07.05 17:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:36:08 ]
раз 10 перечитав - сподобалось. В Вікіпедію заходив 2 рази. Не все дійшло з початку. Але це ж напевно добре. Взагалі, як на мене дуже круто, коли поезія дає можливість читачеві самому розібратись, що до чого. Ваша творчість не схожа на іншу. І метафори ви знаходите дуже доречні! І мені цікаво, ви зараз пишете в темі "Іронічний неореалізм". Чому? Цей твір, як на мене, міг би бути романтизмом, який межує з символізмом - у ваших творах скрізь основне сказане, або в метафоричній формі, або з сарказмом. Схоже на: "Души прекрасные порывы, так вот Души - это глагол" :) В любому випадку чекатиму, на щось новеньке, в вашому виконанні. Єдине зауваження - трошки милозвучності у текст. Я сам хотів би навчитись доносить складні речі легко і в мене це не дуже виходить. У вас я впевнений це вийде. З повагою, Сергій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:46:25 ]
Дуже вдячна за розгорнутий відгук! Поєднати сарказм із милозвучністю - цікава задачка. Цей вірш народжений від вірша мого улюбленого автора (він є і на цьому сайті) Іцхака Скородинського "Про любість свою волала". Приємно, що Вас зацікавили мої аматорські витівки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Полу Профік (Л.П./Л.П.) [ 2017-06-15 19:49:24 ]
"І нарешті" - я не спец, щоб давати вам такі поради, тому ставтесь до моєї думки, як до думки читача. Мої крапки, зазвичай не те що хвости комам відкушують - вони взагалі розділові знаки з'їдають)) Всього найкращого! За цей вірш - поставив найвищу оцінку, хоча "Недолірично" поки що - намбер ван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:49:31 ]
Я тут рідко буваю і не дуже вмію користуватися. На Стихи.ру інтерфейс зручніше і там багато україномовних авторів. Чи є ви там? Я там фігурую під ніком "Ольгиня". Буду рада зустрічі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 20:01:48 ]
"хрумкотливi вiршi" i сподобались i усмiхнули
хочу бачити Вашi твори в анонсi


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Тригірська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-05 16:58:04 ]
Дякую, Ларисо! Посмішка - чудовий відгук. Я тут пунктиром. За зручність надаю перевагу Стихи.ру.