(Правий берег Нілу недалеко від Мемфіса -- "Хет - Ка - Пта". Велелюдна юрба єгиптян зібралася святкувати "ХЕБ-СЕД" *39, оте "30-ліття царювання" фараона Хуфу, що призначене на період "ахе́та" -- часу, коли розливається Ніл і оживає Природа.*40
Наближається процесія. Попереду несуть статую бога Нілу-Хапі. Ліворуч від неї нависає Стовп "Джед"*41 -- символ Дерева Життя. За ними поволі насувається заквітчана лотосами колісниця л і т н ь о г о уже фараона Хуфу у золотому вбранні, короні "Пшент",*42 зі скіпетром і каучуком у руках.
Далеко, серед піщаних краєвидів лівого берега Нілу, велично окреслюється контур огроми-піраміди.
Лунає обрядовий "гімн Хапі".)


БАГАТОГОЛОСНИЙ ХОР ЖИТЕЛІВ "ХЕТ-КА-ПТА":
"Слава тобі, Хапі - Ніле, що з тої землі виходиш,*43
а приходиш сюди, аби Та - Кеме́т*44 оживити.
Спонукаєш до цвіту майстерню освітлену Птаха,
риб володар, вожатий пернатих, о Хапі творящий,
що ячмінь сотворив ти, еммер дарував смертним людям,
що без тебе сумніють на видах і гинуть, пропащі.
Зеленій же, о Хапі, наповнюй пустелю водою,
Ти -- улюбленець Нуна,*45 веселій же благою ходою.
Хай тварини ситніють травою,а поле розродиться в зерня.
Зеленій же, о Ніле, о Хапі, хай повниться зерням оселя.
Як підніметься Не́прі,*46 прийми сонцеглавий сувій.
Зеленій же, о Ніле, о Хапі,
Зеленій! Зеленій! Зеленій!"*47

(Фараон сходить з колісниці. У супроводі жреців стає на краю побережжя. Верховний Жрець тримає у руках "сонцеглавий" сувій, урочисто розгортає його, зачитує).

ВЕРХОВНИЙ ЖРЕЦЬ ХРАМУ "ХЕТ-КА-ПТА":
"Хапі, отче богів і Дев'ятки*48 у хвилях,
при ході твоїй впевненій
на жертовниках більшає ноша,
вдвічі важчі стають вівтарі,
Уподібнися Ра, упокой нині Хаоса - Нуна,
благодаттю розлийся на Возлюбленій "Чорній Землі".


... Ось, його величність Хуфу, улюбленець Птаха,
Сокіл, що прослав крила і кігті, прихиляється
до тебе, о Хапі, і мислить, як Тот*49 велемудрий,
про ту радість, що ти учиняєш.
Не протився ти Раді великій, Дев'ятці могучій -
богам Еннеа́ди, підкорися велінню царя і володаря
Хуфу, що корона його Дві Землі "Та - Кемет" осіяла ...

Великий цар Хуфу, що титул "інсі́бйа" вживає,
тобі, Ніле - Хапі, велить Дві Землі оживити,
на праву і ліву обитель прудкі свої води розлити"*50

(народ "Та́ - Кеме́т" при цих словах падає ниць перед богом Нілу - Хапі, торкаючись обличчям землі, заховавши очі, аби не пошкодити священодійству. Фараон Хуфу, що то йому Верховний Жрець передав заповітний сувій, входить по коліна у Нільську воду, кладе згорток за течією і промовляє заклинання).

ХУФУ:
... Хапі, вийди з подвійних печер,
розлийся!
Ра - Ату́ме, вмочи своє Око, Нове і Старе,
умийся!

(вмивається "живою" водою Нілу)

(Народ переповнений радістю. Починається "біг фараона Хуфу по колу" -- традиційний на святі "Хеб - сед". Посередині місцини встановлений Стовп "Джед", фараон має обійти довкола нього, віддаючи таким чином почесті Ра - Атуму. У його руках гілочка верби - символ Дерева "Ішед"*51 -- "воскресіння" і омолодження. Оббігши довкола Стовпа, фараон "садить" вербичку поруч нього. Жреці під нею закопують маленьку статую "Хуфу" - фетиш*52 його "Ка". Вербичку і місце сховку поливають водою з Нілу.
Після виконаних обрядодій, Хуфу сідає знову у колісницю і їде зворотньою дорогою у царський палац. Тут сьогодні буде учта, гучна, весела, велелюдна. Будуть грати арфи і флейти, і ліри, і лютні покровительки музики Мерт,*53 в парі з улюбленими систрами богині веселощів Баст.*54 І, звичайно ж, сповнятимуть жриці обітниці шлюбного культу. Свято є свято!
Проте Хуфу не в настрої. Потаємні думки, наче львиноголові Сохмет, Тефнут і Хатхор,*55 терзають його).


ХУФУ (зійшовши з колісниці):
Покличте, Хеміуна!

ХЕМІУН (цілує "порох" біля стіп фараона):
Прийми вітання роду "Хет - Ка - Пта"
і побажання житниць многолітніх.

ХУФУ:
Спасибі, Хеміу́не, я втомився ...
Мене тривожать мислі невситимі,
неначе лоно юної Сохмет.
Ставай у колісницю, Будівничий,

мені перед очима -- піраміда,
допоки я сповняв обряд "Хеб - седу",
мій зір її невпинно обіймав.

До тебе маю прикрі зауваги!

ХЕМІУН (остовпіло):
... А як же учта!

ХУФУ:
Збудеться без мене ...
Наповнювать нутро своє, неначе
Таурт*56 приплідна -- радість невелика.

ХЕМІУН (покірно, споглядаючи настрій Хуфу):
Сьогодні вуха на моїй спині.*57
Чекаю зауваг, премудрий Хуфу.
Я тридцять років плити укладав,
аби твій "Горизонт" діткнув Дуату*58 ...

ХУФУ (нервуючи):
Царевичу, ти мав хвалу і плату,
мою довіру, лестощі у жриць,
і прохолодні Мемфіські палати ...

ХЕМІУН:
Твої уста, мов кігті у тигриць,
мене обрали, як святкову жертву,
у час, як Непрі, до верхів'я йде.

ХУФУ (погрозливо):
На тебе упаде його десниця!

ХЕМІУН (у пошуках захисту):
А я впаду у затінок Мафдет, *59
вона убила змія Джесерте́па *60
при сикоморах Нільських берегів.

ХУФУ (вражаючи жалом, наче "уреєм"):
Мій "Горизонт" занизько від богів!
Далеко буде "Ка" до Ра летіти!

ХЕМІУН (уражений падає і, молитовно піднявши долоні і стопи "до сонця", гойдаючись "наче барка на хвилях", промовляє):

"Тремти, отруто зміїна, тремти, відступися.
Піднімається Ра, на чолі в нього Око несхибне.
Воно мітко влучає в отруйне жало скорпіона,
Повертає отруту у зуб, що її випускає,
Порожденний Апо́пом,*61 підступний у намірах темних ...
Відсахнися, отруто, вже близько Мафде́т змієборча,
Що у неї є спритність Кота, а відвага Мангуста,*62

Що у неї є ніж відворотний супроти сичання,
На зміїнім загривку -- нещадний удар -- ...

(зойком "в небеса")

с п р а в е д л и в і с т ь ! 63

39 "хеб - сед" -- свято "30-ліття царювання" правлячого фараона. Мав на меті повернути постарілому фараону повноту життя. Святкується з часів Ранньодинастичної епохи І династії фараонів.

40 "ахет" -- час розливу Хапі - Нілу і оживлення природи. Тривав з липня по жовтень включно.

41 Стовп Джед" -- фетиш Озіріса, що символізував дерев'яну колону, де, за міфом, знаходилася скриня з тілом Озіріса. Сакральний космогонічний символ. Підняття стовпа "Джед" на землі означало "відродження" на небі "зоряного дерева", яким бачився єгиптянам Молочний Шлях. Фараону стовп "Джед" забезпечував здоров'я і
благополучне царювання.

42 корона "Пшент" -- Об'єднана корона "Обох Земель", себто корона Верхнього і Нижнього Єгипту, що увібрала в себе деталі двох окремих корон.Призначалася на урочисті випадки.


43 Хапі - Ніл, за міфологією, має дві іпостасі: Підземний і Земний.Отож,витікає Хапі-Ніл із Потойбічного Царства-Дуату. А бог Хапі мешкає в ущелині біля перших порогів "Великої Ріки".

44 "Та-Кемет" -- єгипетська назва своєї країни, дослівно "Чорна Земля",себто "поживна, плодюча, жива", -- на відміну від "мертвої", "Червоної Землі" пустелі. "Єгипет" -- слово грецьке.

45 Нун -- Первозданний Хаос-Океан, що існував на початку творення світу. У мемфіській космогонії з Хаоса - Нуна засобом "слова" Птаха був сотворений бог Атум - Хепрі. Образ Нуна -- це неприборкана стихія Нілу.

46 Непрі -- "Зерно", "Молода вода", себто розлив Нілу. У "Текстах Саркофагів" згадується як сім'я, що воскресає зеленим росточком,і божество, що сприяє воскресінню мертвих. Бог зерна і врожаю.Син богині Рененуте́т. Має дружину -- Непіт.

47 тут подано вільно адаптований "Гімн Хапі" періоду Середнього царства, збережений на кількох папірусах.

48 Велика Дев'ятка, -- Велика Еннеада -- Атум і 8 богів, що вийшли із нього теж засобом думки і слова: Шу, Тефнут, Геб, Нут, Озіріс, Сет, Ісіда, Нефтіда. Бог Птах вдихнув у них божественне "Ка".

49 Тот -- бог мудрості, пов'язаний з культом Сонця і його оточенням:священною птахою "ібісом" і культом павіанів. Вичислювач часу, писар Ра, посильний богів, покровитель знань і магії, що існують у світі земному і потойбічному.

50 фрагменти наведених адаптованих текстів висічені на стелах скель "Сіл-Сіле" поблизу перших порогів Нілу, де, за міфом, мешкає бог Хапі.

51 Дерево "Ішед" (або "Хатхор") -- образ Світового Дерева у єгипетській міфології. Його символ -- священна верба. Згідно з міфом, на гілках Дерева "Ішед", що виросло з Хаоса-Нуна, птах Бену звив гніздо.

52 бронзова (чи кам'яна) скульптурка фараона Хуфу вважалася носієм його "душі" Ка, себто була його "двійником". У Єгипті фетишизм (одухотворення предметів і природнього середовища) був глибоко міфологізованим.

53 Мерт -- богиня музики, покровителька урочистих гімнів богам. Зображалася танцівницею з ієрогліфом "золото" на голові.

54 Баст -- богиня любові, веселощів, музики, уособлення плодючості Ра, його Око, помічниця у битві з Апопом. Священна тварина - кішка. Вперше згадується при фараонах IV династії (Хуфу).

55 "львиноголові" Сохмет, Тефнут і Хатхор -- жіночі божества Древнього царства, об'єднані ознакою "левиноголових" символізують та уособлюють неприборкану стихію природи, її агресивної сили. Це символи війни та вражди. У походах -- це ознака доблесті супроти ворогів.

56 Таурт -- дослівно "Велика", богиня плодючості і дітородження. Священна
тварина -- вагітна самка гіпопотама.

57 "Вуха на моїй спині" -- єгипетське прислів'я. Ознака провини у середовищі учнів, яких мали відшмагати.


58 за уявленнями древнього єгиптянина, чим вища піраміда, тим ближчі "Ворота Дуату", Потойбічного Царства вічної благодаті. Саме цю мету "бути поближче до богів", переслідував Хуфу, щоразу віддаляючи межі свого "Горизонту".
...Але так і залишився незадоволений будівництвом.

59 Мафдет -- на початку Древнього царства -- сонячна богиня-змієборець.
"Тексти Пірамід" згадують Мафдет поряд з іменем Ра.

60 Джесертеп -- гігантський змій, ворог Сонця, уособлення сил зла і темряви.

61 Апоп -- у Древньому царстві -- гігантський змій, правічний ворог Сонця, з яким відбувається поєдинок рівно опівночі, у хвилях підземного Нілу, в Дуаті. Щоночі Сонце смертельно ранить Апопа, завдяки цьому народжується ранок, "воскресле" Сонце викочується на Горизонт.

62 Мангуст (іхневмон) -- як і кішка-змієборець, священна тварина Єгипту,що наділена природнім імунітетом супроти зміїної отрути. В одному з міфів Ра перемагає Апопа саме в образі мангуста.

63 тут використані адаптовані тексти "Книги Мертвих" та "Тексти Пірамід".

(З авторського циклу "Міфологія Стародавнього Сходу"/уклала Ірина Вовк. - Львів:Логос,2013)

http://irynavovk.blog.net.ua

Далі буде: ВІЗІЯ ІV. "ПІСНЯ СЕМИ ХАТХОР".

(Увійшло у двотомник "Сонцетони". Тон ІІ - Драматичний. - Львів:Сполом,2016)