Дозвольте завітать у вашу душу
і з вами розділить її самотність,
але іще одне сказати мушу –
мене бентежить ваша безтурботність!

Вона лиш зовні, у очах же – сум
та відблиски зорі, що майже згасла,
а на чолі – сліди похмурих дум,
як у волоссі темнім білі пасма…

Дозвольте розділити з вами вечір,
пройтись удвох до ближнього села,
легкий платок накинувши на плечі,
подарувати часточку тепла.

Дозвольте тишу поділити з вами,
ні поруху навколо, ані звуку,
гуляти поміж стиглими хлібами,
узявши вашу неймовірну руку.

Дозвольте розділити з вами ранок
в промінні сонця, що встає з-за моря,
і зустрічати кожен так світанок,
ділити навпіл радощі і горе...

Дозвольте вашу розділить дорогу,
вузьку, широку, трасу, путівець…
За нашу зустріч дякувати Богу,
за світлої надії промінець.

Дозвольте з вами розділити долю –
сьогодні, завтра і усе життя.
Поставити на пурпур власну волю
і виграти в рулетку майбуття!

18.12.2015