
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Муза смієтьс
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
ПЕРЕМЕНЫ
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПЕРЕМЕНЫ
«Сегодня день жалоб на Катю!» - торжественно произнесла Илона Владимировна, она же и непосредственный начальник Екатерины – младшего научного сотрудника. И все бы ничего, если бы по справедливости. А так Катьке «повезло», работает в одном из подразделений НИИ, где трудится супруг одной из замужних постоянных «жалобщиц». Поначалу Катерина даже обрадовалась, что здесь работают такие люди, как Станислав – умные, творческие, харизматичные.
Катька с удовольствием пекла печеньки и угощала Стасика, когда она пил чай, во время чаепития чирикали о природе, новинках кино и Китае. Станислав очень любил рассказывать о Китае, а Катька очень хотела путешествовать в будущем, потому собирала информацию о разных странах для развития и расширения кругозора.
И вот о этих разговорчиках бабоньки, на роток которых не накинешь платок, донесли жене Стасика.
И тогда Катя поняла, что такое мирно жить и воевать.
Ревнивая анаконда плела свои сети тщательно, и готова была в любой момент укусить, хотя при служебных обращениях всегда мягко стелила. Ласково обращаясь «Катюша», небось, материла мысленно, на чем свет стоит.
Но Катька все испытания судьбы выдерживала мужественно, пока это не стало порядочно надоедать.
Да и с директором НИИ ранее были отношения дружеские, так как пришли они работать в одно время, и общались между собой побольше.
Постепенно Анна Игоревна начала приглашать Катьку на чашку кофе с коньяком, это было необычно, пока кофе не закончился и не остался один коньяк. В принципе, тогда все стало ясно. И Катька поняла, что эта дружба ничем хорошим не закончится.
Она начала постепенно уходить от чаепитий с Анной, но потом взяли на работу Илону Владимировну, которая с удовольствием заменила предыдущую начальницу Кати и отведенную ранее роль ей начала выполнять она.
Кофе-брейки и перекуры, это была сильная коалиция, а если еще добавить анаконду, то на работе стало ой как невесело.
И все дело в том, что Катька уже выросла из этого всего. В одно прекрасное утро она пришла, написала заявление, забрала свой любимый спатифиллум и ушла, мысленно поблагодарв анаконду, и всех доброжелателей за то, что они помогли принять решение уйти с этого террариума на достойное новое место работы.
Катька с удовольствием пекла печеньки и угощала Стасика, когда она пил чай, во время чаепития чирикали о природе, новинках кино и Китае. Станислав очень любил рассказывать о Китае, а Катька очень хотела путешествовать в будущем, потому собирала информацию о разных странах для развития и расширения кругозора.
И вот о этих разговорчиках бабоньки, на роток которых не накинешь платок, донесли жене Стасика.
И тогда Катя поняла, что такое мирно жить и воевать.
Ревнивая анаконда плела свои сети тщательно, и готова была в любой момент укусить, хотя при служебных обращениях всегда мягко стелила. Ласково обращаясь «Катюша», небось, материла мысленно, на чем свет стоит.
Но Катька все испытания судьбы выдерживала мужественно, пока это не стало порядочно надоедать.
Да и с директором НИИ ранее были отношения дружеские, так как пришли они работать в одно время, и общались между собой побольше.
Постепенно Анна Игоревна начала приглашать Катьку на чашку кофе с коньяком, это было необычно, пока кофе не закончился и не остался один коньяк. В принципе, тогда все стало ясно. И Катька поняла, что эта дружба ничем хорошим не закончится.
Она начала постепенно уходить от чаепитий с Анной, но потом взяли на работу Илону Владимировну, которая с удовольствием заменила предыдущую начальницу Кати и отведенную ранее роль ей начала выполнять она.
Кофе-брейки и перекуры, это была сильная коалиция, а если еще добавить анаконду, то на работе стало ой как невесело.
И все дело в том, что Катька уже выросла из этого всего. В одно прекрасное утро она пришла, написала заявление, забрала свой любимый спатифиллум и ушла, мысленно поблагодарв анаконду, и всех доброжелателей за то, что они помогли принять решение уйти с этого террариума на достойное новое место работы.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Вірш моєї матусі присвячений Кобзареві (до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка)"
• Перейти на сторінку •
"НЕ ДНО"
• Перейти на сторінку •
"НЕ ДНО"
Про публікацію