ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.09 22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.

Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.

Олег Герман
2025.11.09 17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,

С М
2025.11.09 16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись

Артур Курдіновський
2025.11.09 15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.

"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?

Євген Федчук
2025.11.09 12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.

Олександр Сушко
2025.11.09 11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.

Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі

Микола Дудар
2025.11.09 02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Домінік Арфіст / Вірші / А Я ВЖЕ МУЗИКА...

 святий Домініку...
Образ твору святий Домініку, небесний патроне мій, братику,
тепер зобов'язань на себе ніяких ніза́що не братиму…
я житиму у простоті і безслав’ї дитинної радості
(це та́кож гординя та вихід єдиний в моїй безпорадності)...
в парадності слів – там ні совісті і ні порядності
вирубують рими раби у своїй другорядності...
святий Домініку, я так і не впорався з розумом
тобою дарованим... тексти мої не для роздумів...
я слово дароване й роздане поза законами...
я не володію умовностями і канонами...
удвох по світах манівцями мандруємо з Музою...
я тихо живу – тільки плутаю Мову і Музику...



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-13 20:00:42
Переглядів сторінки твору 3056
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.01.17 21:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-13 23:01:34 ]
Цікаво, що Муза і музика етимологічно споріднені слова. Від двнгр. Μούσα походить музика.
І не менш цікавим є те, що німецькою композитор буде Tondichter, тобто поет звуку. Гарний вірш. Ліричний попри все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:10:14 ]
дяка о Марго...

в мене текст так і народжується - зі звуку...
це і є мінімальна одиниця поезії...
нота - власне...

і всі сенси вже потім - вони виростають зі звуків...
з мелодії...

(обіймаючи арфу :о)

... аби не музей :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-14 15:47:59 ]
Своєю відповіддю Ви мені нагадали одного настройщика ф-но. Він шановний музикант, грає на скрипці в філарм. оркестрі. І настроює роялі. Має абсолютний слух. Так от, у нас вдома є віденський рояль 19 ст. Я викликала цього пана, щоб глянув, що з ним робити.
Як він на це диво дивився, треба було бачити очі :о)
Погладив пюпітр рукою, ніби жінку, лагідно, повільно. Каже «Оце інструмент!»
Хоча рояль для сучасних виконавців не цінний.Ддля розваги тільки чи інтер’єра. Слонова кістка, стара механіка, одинарна репетиція тощо. Але сплило років 10, а я пам’ятаю його погляд і цей доторк.
Романтики Ви, друзі Евтерпи :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-15 00:47:53 ]
о так, мудра Марго...

не випадково Евтерпа - патронує музику і ліричну поезію...

синкретизм абсолютно природний...

* як я розумію той погляд Вашого пана настроювача... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 00:36:56 ]
З плутанини (чи плетива) мови і музики гарні пісні часом виходять.
А до "простоти дитинної радості" хіба вдасться вернутися? Та й чи такою вже простою вона була - всі ми від народження щось уже несемо в собі, щось зовсім непросте (у кожного - своє, але тим не менш).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 01:18:29 ]
з плутанини радше...

вже й не розбереш...

о... ми несемо те, що нам необхідно усвідомити...
тоді - полегшено зітхнувши...
усвідомлення - велика річ...

наші плани неспівставні з планами світу...
ми несемо в собі життя і смерть...
не як протиставлення -
як перетікання з одного в інше -
і ще невідомо - де ми справжні...

захотілося кави - не дивлячись на ніч -
неодмінно з молоком...
(пішов варити, переступаючи через давно поснулих дітей)...

дякую - Ви на такі роздуми штовхаєте...
довго не спатиму - відчуваю...

десь уже зароджується імпульс нового тексту...

о Грену...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 03:33:14 ]
найкласичніший вихід - просто збутися усього
& мандрувати вільно, без рефлексій
але це казати так легко, звісно

цікаво, що контекст св.Домініка
у музикальних сферах, хоча б
таки придавлюють якоїсь мірою
’домініканці’, ’брати у Домініку’,
але ж і ’domini canes’ (песик зі смолоскипом)

тобто, якби панорамка дещо ускладнена, До
енівей....


*радий за тебе там, тримайся, радій як тільки чому можна

будь!*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 12:19:53 ]
я вже просто позбувся - чого міг...
лишилося непозбутнє :о)

мандрую уві сні...

песики Господові - тепера у цирку служать...

свята простота...

о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 11:06:39 ]
очень и очень, спасибо!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-14 12:21:38 ]
дякую, дорога Марто...

так просто - помолитися захотілось...

гарного року Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-01-15 16:32:58 ]
Якщо ф-но - це жінка, то арфа- жінка роздягнена :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-01-17 12:35:27 ]
на оголених струнах грається по-особливому... :о)

о Марго...