ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Акварелі літа
Образ твору На світанні ранок в поступу тілеснім
Босими ногами по росі небесній.
Крадькома, тихенько... зачепивсь за сонях,
Вітерець грайливо випурхнув спросоння.
Горобцем зухвалим фиркнув понад тином
І ґаздою вправним у город полинув.
Зашуміло літо і медово, п’янко
Танцювало танго на моєму ґанку.
Про щось шепотіло та кудись манило.
Все було казкове і таке щасливе.
Акварелі літа промайнули швидко.
В пам'ять вкарбувались, трепетно поникли.
***
У холодну пору, у тріскучу днину
Спогадом духмяним розтопили зиму.
Вихлюпнулись звідти, гулькнули в долоні,
Фліртували трішки в творчому салоні.
Щиро так благали дати для них крила,
Стати слово-сонцем ...
І таки впросили.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-20 11:27:59
Переглядів сторінки твору 1890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-20 13:41:41 ]
Цікавий вірш, отже варто допомогти. Оплески ще будуть, а я без реверансів, одразу бика за роги.
Отже, не з просоння, а спросоння (пишеться разом). Після крадькома кома одскочила. Горобці не фиркають. Це скорше лошаки так полюбляють. Отже, краще написати "цьвінькнув". Щось, кудись - слова паразити,інформаціі нуль. Можна " Тихо шепотіло, у гайок манило", чи щось таке.Далі відсутня рима. Окрім того жахливий збіг "Акварелі літа" - лілі. Аби заримувати можна написати " Все було казково, розцвіла нагідка" чи щось таке. В память вкарбувались, трепетно поникли - збіг приголосних важкий - сьтр. Вибачте, батарея сідає, далі самі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 14:14:56 ]
Так, Фиркати лошаки люблять, цього у них не відбереш... але, якщо подивитися в український тлумачний словник, це під силу і собаці, і машині, і навіть Левкові. То чому вітерець це не може зробити ?

За слова "щось-кудись" не заперечує , але не нуль. Хоча б відтінок загадковості у них все таки є.

Лі-лі - ліліють, що в цім жахливого ?

Над рештою зауважень вже працюю. Правда "з просоння" такі варіанти також зустрічав.

Олександре, за допомогу, звісно ж, дякую. Бачите, можемо, якщо захочемо бути трішки акуратнішими в спілкуванні. А як щодо мого "але"... Щось ви уникли відповіді, а хотілося, щоб рух був зустрічним. Це ж небагато прошу, права ж ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2018-01-20 15:50:47 ]
Яскраві, соковиті кольори палітри Вашої літньої світані...Які теплі та барвисті спомини )...Відчула легкий подих ранкового вітру, шерех соняха!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 18:20:11 ]
Дякую, що завітали на цей вогник тепла та щасливий, що Вам сподобалось це літечко, дорога Ліліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 16:45:55 ]
як я зрозуміла, тут "фиркнув" не в сенсі звуку губами-дзьобом тд, а в сенсі швидкого руху. Тому - доречно.

ФИРКНУТИ 2, ну, неш, док., діал. Однокр. до фиркати2. Ледво Герш положив на нього [коня] руку, аж той зірвався на рівні ноги, фиркнув ногами (Іван Франко, VIII, 1952, 273).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-01-20 18:27:11 ]
Дякую Вам, Оксана, за цю підказку. Це вже серйозний аргумент, який, сподіваюсь, не стане заперечувати шановний Критик. Хоча є ще інший варіант - фуркнув, що означає пролітати, утворюючи крилами характерні звуки.

Дякую, пані Оксано, за візит і допомогу.