(Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 20)

Як тільки, Отче, веселиться цар!
В його мольбах Ти знову не відмовив.
Вінець золотощирий, Божий дар,
отримав він за підле своє слово…

Просив собі він ласого життя
і довгих літ такого існування.
Здійснилося – настало майбуття
і справдились найліпші сподівання!

Хвала та велич линуть звідусіль,
і золото дощем спадає з неба…
Досягнута його завітна ціль,
але взиває знову він до Тебе:

„Десницею своєю ворогів
повергни, Отче, порази стрілою,
щоб, не дай Бог, повернення боргів
ніхто не зажадав з них за спиною.

Поглине хай усіх невірних ад,
простому люду шлях лише до пекла!“
Розвіявся вже обіцянок чад,
але свята надія ще не смеркла…

Дітей і внуків, і нащадків їх
чекає що до сьомого коліна?
Невже таким царям уже не гріх
простий народ тримати за скотину?!

22.01.2018

1. Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2. Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
3. Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
4. Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
5. Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
6. Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
7. бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
8. Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
9. Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
10. На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
11. Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
12. Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
13. бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
14. Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!