Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?
Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.
Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
21. Страх
(Із циклу „Відголос Давидових псалмів“, пс. 21)
Тремтиш? Тремти, великий царю!
Ти натворив немало бід…
Не личить нині государю
єлей вкушати на обід,
коли народ загруз у злиднях,
з кінцями зводить лиш кінці.
Диявол править цю обідню
збирають дань його женці.
До Бога тягнеш знову руки
і щедрий дар Йому несеш…
Прикрити щоб народні муки,
затіяв ти цей ниций треш.
Кого биками називаєш?
Не бачив ти ще бугаїв!
Від пересичення сконаєш
серед таких же глитаїв.
А тупіт буйволів вже чутно,
Лев за собою їх веде.
Тобі вже скоро стане скрутно
і апетит враз пропаде.
Твої багатства, що повсюди,
обернуться у сущий прах.
І стане Бог на боці люду!
Тебе ж підіпре лише страх.
23.01.2018
Псалом 21:
1. Для дириґента хору. На спів: «Ланя зорі досвітньої». Псалом Давидів.
2. Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!…
3. Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
4. Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах Ізраїлевих!
5. На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
6. До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
7. А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
8. Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
9. Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
10. Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
11. На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
12. Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
13. Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
14. на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
15. Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
16. Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
17. Бо пси оточили мене… обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…
18. Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
19. Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають…
20. А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
21. Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
22. Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
23. Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
24. Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
25. бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
26. Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
27. будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
28. Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
29. бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
30. Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
31. Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
32. Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
