Автобіографічна довідка.
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00