ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.02
12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.
2024.06.02
10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2024.06.02
05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.
2024.06.02
00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.
2024.06.02
00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?
Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?
Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...
2024.06.01
22:45
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.
У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.
У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,
2024.06.01
22:01
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .
У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .
У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с
2024.06.01
20:41
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?
2024.06.01
15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну
Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну
Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.
2024.06.01
09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.
БЕТ
Знову лунає сирени набат -
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.
БЕТ
Знову лунає сирени набат -
2024.06.01
05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.
2024.06.01
00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.
Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.
Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -
2024.06.01
00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в
2024.05.31
18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті
2024.05.31
10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.
Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.
Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,
2024.05.31
09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.
Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань
З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.
Найкраще не знати яким він насправді був.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань
З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.
Найкраще не знати яким він насправді був.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Автобіографічна довідка.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автобіографічна довідка.
Автобіографічна довідка.
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00
Народилась 8листопада 1953 року в м.Дніпропетровську,жили в приватному будинку з мамою Чалик Катериною Онисимівною,поряд з будинком дідуся та бабусі Чалик Онисима Сидоровича та Ірини Йосипівни.
Навчалась в СШ№103 з 1961по1971роки,приймала активну участь в роботі класу,вже в той час почала писати вірші та малювати,мала здібності до матиматики,приймала участь у шкільних та районних олімпіадах,в 1969році мені запропонували навчатися в СШ№36,проте я там навчалась лише декілька місяців і по начтоянню мами повернулася,знову в свою школу.Наш клас був дуже дружний,ці стосунки залишились по сьогоднішній день.
В останній рік навчання відвідувала підготовчі курси архітектурного факультету Будівельного інституту та журналістські курси при будинку Пресси.
При вступі до Будівельного інституту не добрала 1 бала,забрала документи,не зважаючи на пропозицію ректора,дочекатись початку навчання...може хто відсіється і мене зможуть прийняти на навчання.
Почала працювати в Другім міськпромторгу спочатку учнем продавця,потім продавцем магазину»Косметика» на вул.Барикадній,за старанну працю мене нагороджували,заносили на дошку пошани,а на слідуючий рік дали направлення- рекомендацію до вступу в Криворіжський філіал Донецького інституту торгівлі,в якому я навчалася заочно з 1972 по 1978 роки. Ще на автовокзалі,коли я їхала здавати документи, несподівано зустріла знайому Чорну Тамару Йосипівну,з якою ми дружимо по теперішний час.
Після вступу в інститут,через деякий час мені запропонували роботу інспектора відділу кадрів другого міськпромторгу.На цій роботі постійно відзначали моє старання,каліграфічний почерк та уважне ставлення до людей.
В житті нашої сім’ї пройшли зміни, маму познайомили з білорусом Хоміч Володимиром Олександровичом, с яким вони в 1963 році зареєстрували шлюб і мама народила доньку Валентину,мою теперішню молодшу сестру.
В моєму особистому житті пройшли зміни, я с початку зустрічалась, а 21 вересня 1974 року вступила до шлюбу з Швець Олександром Івановичем,який і до цього часу є моїм чоловіком,батьком наших дочок Ірини,1975р.н. та Надії,1982р.н., та дідусем наших онуків Людмили,1995р.н.,Марії,2006р.н.,Олександра,2007р.н. та самої маленької Аліси,2016р.н.
Не буду описувати всю свою трудову діяльнісь,так як ми значну частину(16 років) сімейного життя прожили і працювали в районах Крайньої Півночі – в п.Усть-Омчуг Тенькінського района Магаданської області.
Після повернення на Україну,в 1993році прийняли громадянство України,останні роки з 2001 по 2009роки я працювала в Управлінні праці та соціального захисту Ленінського району.
В 2017 році після лікування в лікарнях впродовж трьох місяців, мені була встановлена 1 група інвалідності(опорно-рухова система)...
Незважаючи на ці дуже ускладнючі обставини в моєму житті,проблеми з рухом,я повна внутрішніх сил і натхнення,покладаю надії на одужання,бажаю всім здоровья,добра,благополуччя,гармонії в душі і з навколишнім світом!
9.03.2018 7.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію