
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Хазир бетшува
– Послушай, – остановил меня уже почти у входа в автобус приятель, – если не торопишься, давай пройдем пешком. Сообщу такое, что ты тут же упадешь от удивления.
– Тогда хоть место выбери помягче, – посоветовал я, в сущности не ожидая ничего необычного, если не считать очередное сообщение о неприятностях с кем-то из наших общих знакомых, что всегда было под рукой у моего собеседника.
– Ты знаешь, кого я видел в ешиве, что в Центре Гутник?
– Да мало ли кто там бывает в поисках дешевых книг по иудаизму...
– Борю К. ! – не сказал, а выкрикнул он.
-??
– Да, того самого...
"Того самого" означало для нас обоих одно и то же. И он, и я лишились возможности заниматься наукой, а вместо этого вынуждены были на протяжении десятка лет менять места работы, выслушивать наставления и унизительные предложения сотрудников КГБ...
...Мне повезло больше, чем товарищу. После безуспешных попыток склонить к сотрудничеству мой “наставник” признался:
– Прошу тебя как человека – скажи моему генералу, что согласен информировать о некоторых неблагополучных писателях. Мне – вторая звездочка на погоны, а тебе – вскорости работа в нашей фирме за границей.
И он назвал несколько фамилий, среди которых был и любимый учитель.
Встреча состоялась в одном из крохотных номеров гостиницы, что напротив здания КГБ. Непонятно почему, но генерал вместо ожидаемых преимуществ сотрудничества с его заведением пошел в наступление и поставил меня, как он неоднократно подчеркнул, – “по ту сторону баррикад”. Правда, под занавес своих страшилок несколько успокоился и сообщил, что такое может быть в случае моего несогласия.
– А теперь извольте выслушать меня, – начал я нарочито выспренним тоном. – Но при одном условии – не перебивать. При первом же нарушении умолкаю.
Не был я таким смельчаком, как может показаться. Но кто-то свыше, будто в отместку за глумление над элементарными нормами человеческого поведения голосами осужденных и преследуемых диктовал мне обвинения и я бросал их в лицо оппонентам.
Закончилась беседа требованием не разглашать даже сам факт встречи. Зная, что часть угроз, высказанных генералом, может быть осуществлена, я рассказал обо всем товарищу по работе, и он предложил стать моим добровольным телохранителем.
Но то ли оттого, что мой “попечитель” вскорости ушел в мир иной, то ли оттого, что я поменял работу, КГБ почему-то отстало от меня. Как оказалось впоследствии, – навсегда. И хоть супруге отказали в поездке в Болгарию, я посчитал это всего-навсего отголоском былой песни.
– Но как ты вычислил Бориса? – спросил я.
– Да мы же с ним были не-разлей-вода... Пока на допросе, сопоставив факты, не убедился, что это именно он заложил нас.
– И каким ты нашел его?
– Настоящий хасид – с пейсами, в бороде. Увидев меня, отвернулся. Вместе с другими перебирал рис на кошерность.
– Интересно, как же?
– Когда я спросил об этом так похожего на вчерашнего комсомольского активиста неофита, тот на ухо прошептал мне: “А кто его знает”.
Прошло какое-то время после той встречи и где-то накануне еврейского Нового года, во время слихот, когда евреи просят друг у друга прощения за прегрешения, звонит мой приятель из ешивы, где работал охранником.
– Дружище, тут рядом со мной Боря. Хочет поговорить с тобой.
Без особого энтузиазма выслушал я извинения теперь уже не Бори, а Баруха Бен Мазальтов, ответственного за кошерную пищу в нескольких ешивах. Простить не простил, а пожелал успехов на поприще кашрута. А впрочем, как говорят, повинную голову меч не сечет. Да и Всевышний любит кающихся больше, чем праведников.
--------------------------------------------------------------------------хазир (иврит) - свинья
бетшува -возвращение в лоно иудаизма
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хазир бетшува
– Послушай, – остановил меня уже почти у входа в автобус приятель, – если не торопишься, давай пройдем пешком. Сообщу такое, что ты тут же упадешь от удивления.
– Тогда хоть место выбери помягче, – посоветовал я, в сущности не ожидая ничего необычного, если не считать очередное сообщение о неприятностях с кем-то из наших общих знакомых, что всегда было под рукой у моего собеседника.
– Ты знаешь, кого я видел в ешиве, что в Центре Гутник?
– Да мало ли кто там бывает в поисках дешевых книг по иудаизму...
– Борю К. ! – не сказал, а выкрикнул он.
-??
– Да, того самого...
"Того самого" означало для нас обоих одно и то же. И он, и я лишились возможности заниматься наукой, а вместо этого вынуждены были на протяжении десятка лет менять места работы, выслушивать наставления и унизительные предложения сотрудников КГБ...
...Мне повезло больше, чем товарищу. После безуспешных попыток склонить к сотрудничеству мой “наставник” признался:
– Прошу тебя как человека – скажи моему генералу, что согласен информировать о некоторых неблагополучных писателях. Мне – вторая звездочка на погоны, а тебе – вскорости работа в нашей фирме за границей.
И он назвал несколько фамилий, среди которых был и любимый учитель.
Встреча состоялась в одном из крохотных номеров гостиницы, что напротив здания КГБ. Непонятно почему, но генерал вместо ожидаемых преимуществ сотрудничества с его заведением пошел в наступление и поставил меня, как он неоднократно подчеркнул, – “по ту сторону баррикад”. Правда, под занавес своих страшилок несколько успокоился и сообщил, что такое может быть в случае моего несогласия.
– А теперь извольте выслушать меня, – начал я нарочито выспренним тоном. – Но при одном условии – не перебивать. При первом же нарушении умолкаю.
Не был я таким смельчаком, как может показаться. Но кто-то свыше, будто в отместку за глумление над элементарными нормами человеческого поведения голосами осужденных и преследуемых диктовал мне обвинения и я бросал их в лицо оппонентам.
Закончилась беседа требованием не разглашать даже сам факт встречи. Зная, что часть угроз, высказанных генералом, может быть осуществлена, я рассказал обо всем товарищу по работе, и он предложил стать моим добровольным телохранителем.
Но то ли оттого, что мой “попечитель” вскорости ушел в мир иной, то ли оттого, что я поменял работу, КГБ почему-то отстало от меня. Как оказалось впоследствии, – навсегда. И хоть супруге отказали в поездке в Болгарию, я посчитал это всего-навсего отголоском былой песни.
– Но как ты вычислил Бориса? – спросил я.
– Да мы же с ним были не-разлей-вода... Пока на допросе, сопоставив факты, не убедился, что это именно он заложил нас.
– И каким ты нашел его?
– Настоящий хасид – с пейсами, в бороде. Увидев меня, отвернулся. Вместе с другими перебирал рис на кошерность.
– Интересно, как же?
– Когда я спросил об этом так похожего на вчерашнего комсомольского активиста неофита, тот на ухо прошептал мне: “А кто его знает”.
Прошло какое-то время после той встречи и где-то накануне еврейского Нового года, во время слихот, когда евреи просят друг у друга прощения за прегрешения, звонит мой приятель из ешивы, где работал охранником.
– Дружище, тут рядом со мной Боря. Хочет поговорить с тобой.
Без особого энтузиазма выслушал я извинения теперь уже не Бори, а Баруха Бен Мазальтов, ответственного за кошерную пищу в нескольких ешивах. Простить не простил, а пожелал успехов на поприще кашрута. А впрочем, как говорят, повинную голову меч не сечет. Да и Всевышний любит кающихся больше, чем праведников.
--------------------------------------------------------------------------хазир (иврит) - свинья
бетшува -возвращение в лоно иудаизма
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію