Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.29
21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен
2026.09.29
17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.29
17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?
Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,
2026.09.29
14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив
2026.09.29
14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.
Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила
2026.09.29
11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.
Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,
2026.09.29
10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
ВІТАЄМО!
Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!
2026.09.29
10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ
Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т
2026.09.29
07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.
2026.09.28
23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Омар Хайям –видатний персидський поет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям –видатний персидський поет
Погляд на мудрість.
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
