Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Омар Хайям –видатний персидський поет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям –видатний персидський поет
Погляд на мудрість.
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
