Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.13
05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?
Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада
2026.05.13
01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати.
Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються.
Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером.
Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага
2026.05.12
21:19
…Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам...
Коли йому було лише чотири роки, почалася війна.
Пот
2026.05.12
19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.
І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
2026.05.11
20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Омар Хайям –видатний персидський поет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям –видатний персидський поет
Погляд на мудрість.
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
