
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Омар Хайям –видатний персидський поет
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Омар Хайям –видатний персидський поет
Погляд на мудрість.
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
Омар Хайям –видатний персидський поет, математик, астроном, філософ. Омар Хайям відомий у всьому світі своїми чотиривіршами «рубаї». В алгебрі він побудував класифікацію кубічних рівнянь і дав їх вирішення за допомогою конічних перетинів. В Ірані Омар Хайям відомий також створенням більш точного в порівнянні з європейським календаря, який офіційно використовується з XI століття.
Цитата: 1 - 16
• Я в цей світ прийшов, - багатшими став він?
Піду, - великої чи потерпить він шкоди?
О, якщо б хто-небудь мені пояснив, навіщо я,
З пороху викликаний, знову стати їм приречений? Омар Хайям
• Що там, за старою фіранкою темряви? -
У ворожіннях заплуталися уми.
Коли ж з тріском впаде фіранка,
Побачимо все, як помилялися ми. Омар Хайям
• Мрії - прах! Їм місця в світі немає.
А якщо б навіть збулася юна маячня?
Якщо б випав сніг в пустелі спекотній?
Годину-дві променів - і снігу вже нема! Омар Хайям
• Скажи, чи знаєш, яка жалюгідна людина?
Як життя гіркого його миттєвий біг?
З глини лиха він виліплений і тільки
Встигне в світ вступити, - пора піти навік. Омар Хайям
• Пий з гідним, який тебе не дурніше,
Або пий з луноликою улюбленою своєю.
Нікому не розповідай, скільки ти випив.
Пий з розумом. Пий з розбором. Помірно пий.Омар Хайям
• Жебрак вважає себе шахом, напившись вина,
Львом лисиця стає, якщо п'яна.
Захмеліла старість безтурботна, як юність,
Сп'яніла юність, як старість, розумна.Омар Хайям
• Немає ні раю, ні пекла, о серце моє!
Ні з мороку повернення, о серце моє!
І не треба сподіватися, о серце моє!
І боятися не треба, о серце моє! Омар Хайям
• Цей світ - ці гори, долини, моря -
Як чарівний ліхтар. Немов лампа - зоря.
Життя твоє - на склі нанесений малюнок,
Нерухомо застиглий всередині ліхтаря. Омар Хайям
• Хто урод, хто красень - не відає пристрасть,
В пекло згоден безумець закоханий потрапити.
Байдуже закоханим, у що одягатися,
Що на землю стелити, що під голову класти. Омар Хайям
• П'ю не заради забороненої любові до пиття,
І не заради веселощів душевних п'ю,
П'ю вино тому, що хочу забутися,
Світ забути і нещасну долю свою. Омар Хайям
• Виночерпій, знову моя чаша порожня!
Чистої вологи висохлі жадають уста,
Бо нічого іншого у нас не залишилося,
У кого б совість була б чиста. Омар Хайям
• Від безбожництва до Бога - мить одна!
Від нуля до результату - мить одна.
Бережи дорогоцінну цю мить:
Життя - ні мало, ні багато - мить одна!Омар Хайям
• Шейх блудницю соромив: * Ти, беспутниця, п'єш,
Всім бажаючим тіло своє продаєш! *
* Я, - сказала блудниця, - і справді така,
Той чи ти, за кого мені себе видаєш? * Омар Хайям
• У житті тверезим я не був, і до Бога на суд
В судний день мене п'яного принесуть!
До зорі я цілую заздоровну чашу,
Обіймаю за шию люб'язний посуд. Омар Хайям
• Хто живучи на землі, не грішив? Відповідай!
Ну, а хто не грішив - хіба жив? Відповідай!
Чим Ти краще за мене, якщо мені на кару
Ти відповідне зло вчинив? Відповідай! Омар Хайям
Переклала н українську мову.
11.05.18 3.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію