ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Йоси из Назарета


Эта история дошла до меня, как говорится, уже из десятых уст. Так что, если вам придется услышать ее в другом варианте, не посетуйте. Ведь даже о только что случившемся разные свидетели рассказывают по-разному. Такова человеческая память. И тут ничего не поделаешь.А произошло вот что.
Одна бывшая ленинградка, а ныне преуспевающий бизнесмен, после долгих лет разлуки с некогда родным городом решила отправиться вместе с мужем и сыном-подростком – коренными израильтянами – в Санкт-Петербург. Оба они говорили по-русски с горем пополам. И вот, когда уже основные музеи были осмотрены, неутомимая мама принялась за памятники. Решила начать, как ей казалось, с самого что ни есть интересного для сына и привела своих мужчин туда, где в студенческие годы сама неоднажды засиживалась допоздна с книжкою в руках, готовясь к очередному экзамену. Так вот, пришли наши израильтяне к намеченному домашним экскурсоводом объекту, а был это памятник легендарному баснописцу, который восседал на высоком пьедестале в окружении своих знаменитых героев.
Никогда не читавший басен Крылова муж-марокканец спросил, за какие такие заслуги директор зоопарка удостоился такой высокой чести. Спросил и, конечно, был не рад, так как вместо ответа получил укоризненный взгляд сына. Темнота, мол, а еще мнит себя интеллигентом да и мораль, случается, читает...
– Мама, расскажи ему, кто такой Крылов. Ты же как-никак у нас филолог, – не без иронии, присущей этому несговорчивому возрасту, проговорил сынок.
Пока жена знакомила мужа с классиком русской литературы, сын не спеша обошел памятник, не без интереса рассматривая то, что папа назвал зоопарком. Потом, видимо, ему надоел этот натурализм, и взгляд его перенесся на аборигенов, как он назвал про себя сидящих на скамейках.
“Люди как люди. Ничего особенного”, – сказал про себя подросток. И вдруг его внимание привлекла одинокая сгорбленная старушка. Может быть, потому, что она почему-то внимательно рассматривала сначала маму с папой, а потом и его самого. Сердце мальчика сжалось от боли, так как ему еще никогда не приходилось видеть такую печаль и безнадежность, разлитых в слезящихся глазах старушки. Он подошел к ней и, с трудом подбирая русские слова, спросил:
– Что с тобой, бабушка?
По акценту, а, может быть, и по другим приметам, старушка поняла, что перед ней иностранец, и раньше, чем отвечать на вопрос, сама спросила:
– Откуда ты, мальчик?
– Из Нацрата, – ответил он, но, вспомнив, что по-русски это звучит несколько по-иному, тут же добавил:
– Из Назарета.
– Из самого Назарета? – c нескрываемым интересом переспросила старушка.
– Из самого Назарета.
– А величать-то тебя как?
– Йоси.
– Как, как? – то ли не расслышав, то ли не доверяя своим ушам, снова переспросила старушка.
И как только Йоси повторил, бабушка бухнулась ему в ноги, обнимая и обливая их слезами:
– Боже ж ты, мой! За что же мне такая награда выпала на старости лет, что Он прислал ко мне своего сыночка?..
Йоси стоял ошарашенный и не знал, что делать. Бабушка продолжала голосить и целовать его ноги и руки. Боясь пошевелиться и инстинктивно чувствуя, что нужно что-то делать, он поглаживал белую-белую, как впервые увиденный здесь снег, голову старушки. Не зная, что там происходит, начали подходить любопытные. Появился и милиционер. И тогда старушка, заливаясь слезами и поднимая к небу высохшие руки, прохрипела:
– Люди добрые, посмотрите – кого нам Господь Бог послал во избавление грехов наших. Самого Исуса Христа. Аж из Назарета! Так помолимся же, братие!..
...Трудно предположить, чем бы закончилась эта невыдуманная история, если бы до смерти напуганная мать не вырвала новоявленного Исуса из мало-помалу приходящей в религиозный экстаз толпы и не увезла его к приятелям. Скорей всего – крестным ходом по Невскому проспекту. Но достоверно известно, что, придя в себя после душевного потрясения, Йоси поклялся никогда больше не приезжать в некогда родной город мамы.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-31 19:13:17
Переглядів сторінки твору 746
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 23:01
Автор у цю хвилину відсутній