ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Йоси из Назарета


Эта история дошла до меня, как говорится, уже из десятых уст. Так что, если вам придется услышать ее в другом варианте, не посетуйте. Ведь даже о только что случившемся разные свидетели рассказывают по-разному. Такова человеческая память. И тут ничего не поделаешь.А произошло вот что.
Одна бывшая ленинградка, а ныне преуспевающий бизнесмен, после долгих лет разлуки с некогда родным городом решила отправиться вместе с мужем и сыном-подростком – коренными израильтянами – в Санкт-Петербург. Оба они говорили по-русски с горем пополам. И вот, когда уже основные музеи были осмотрены, неутомимая мама принялась за памятники. Решила начать, как ей казалось, с самого что ни есть интересного для сына и привела своих мужчин туда, где в студенческие годы сама неоднажды засиживалась допоздна с книжкою в руках, готовясь к очередному экзамену. Так вот, пришли наши израильтяне к намеченному домашним экскурсоводом объекту, а был это памятник легендарному баснописцу, который восседал на высоком пьедестале в окружении своих знаменитых героев.
Никогда не читавший басен Крылова муж-марокканец спросил, за какие такие заслуги директор зоопарка удостоился такой высокой чести. Спросил и, конечно, был не рад, так как вместо ответа получил укоризненный взгляд сына. Темнота, мол, а еще мнит себя интеллигентом да и мораль, случается, читает...
– Мама, расскажи ему, кто такой Крылов. Ты же как-никак у нас филолог, – не без иронии, присущей этому несговорчивому возрасту, проговорил сынок.
Пока жена знакомила мужа с классиком русской литературы, сын не спеша обошел памятник, не без интереса рассматривая то, что папа назвал зоопарком. Потом, видимо, ему надоел этот натурализм, и взгляд его перенесся на аборигенов, как он назвал про себя сидящих на скамейках.
“Люди как люди. Ничего особенного”, – сказал про себя подросток. И вдруг его внимание привлекла одинокая сгорбленная старушка. Может быть, потому, что она почему-то внимательно рассматривала сначала маму с папой, а потом и его самого. Сердце мальчика сжалось от боли, так как ему еще никогда не приходилось видеть такую печаль и безнадежность, разлитых в слезящихся глазах старушки. Он подошел к ней и, с трудом подбирая русские слова, спросил:
– Что с тобой, бабушка?
По акценту, а, может быть, и по другим приметам, старушка поняла, что перед ней иностранец, и раньше, чем отвечать на вопрос, сама спросила:
– Откуда ты, мальчик?
– Из Нацрата, – ответил он, но, вспомнив, что по-русски это звучит несколько по-иному, тут же добавил:
– Из Назарета.
– Из самого Назарета? – c нескрываемым интересом переспросила старушка.
– Из самого Назарета.
– А величать-то тебя как?
– Йоси.
– Как, как? – то ли не расслышав, то ли не доверяя своим ушам, снова переспросила старушка.
И как только Йоси повторил, бабушка бухнулась ему в ноги, обнимая и обливая их слезами:
– Боже ж ты, мой! За что же мне такая награда выпала на старости лет, что Он прислал ко мне своего сыночка?..
Йоси стоял ошарашенный и не знал, что делать. Бабушка продолжала голосить и целовать его ноги и руки. Боясь пошевелиться и инстинктивно чувствуя, что нужно что-то делать, он поглаживал белую-белую, как впервые увиденный здесь снег, голову старушки. Не зная, что там происходит, начали подходить любопытные. Появился и милиционер. И тогда старушка, заливаясь слезами и поднимая к небу высохшие руки, прохрипела:
– Люди добрые, посмотрите – кого нам Господь Бог послал во избавление грехов наших. Самого Исуса Христа. Аж из Назарета! Так помолимся же, братие!..
...Трудно предположить, чем бы закончилась эта невыдуманная история, если бы до смерти напуганная мать не вырвала новоявленного Исуса из мало-помалу приходящей в религиозный экстаз толпы и не увезла его к приятелям. Скорей всего – крестным ходом по Невскому проспекту. Но достоверно известно, что, придя в себя после душевного потрясения, Йоси поклялся никогда больше не приезжать в некогда родной город мамы.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-31 19:13:17
Переглядів сторінки твору 822
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.050 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.242 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 21:45
Автор у цю хвилину відсутній