Притча про чоловіків і жінок
Давним-давно на планеті Марс жили чоловіки. Вони були працелюбні, чесні, справедливі і створили на Марсі високорозвинену цивілізацію. Цілий день вони працювали, а вечорами усамітнювалися в своїх печерах. Іноді одному з чоловіків ставало погано, і він надовго залишався в своїй печері. І нікому і в голову не могло прийти увійти туди і потурбувати його, тому що всі знали - пройде час, і все налагодиться саме собою. Тоді він вийде з печери і знову візьметься за повсякденні справи. Так жили чоловіки на планеті Марсі, і їм подобалося таке життя.
У мільйонах кілометрів від Марса була планета Венера, і населяли цю планету жінки. Вони жили дружно і спокійно. Вечорами збиралися разом і співали протяжні пісні на венеріанському мовою. Іноді комусь із жінок ставало погано. І тоді інші жінки приходили до неї додому - вони сиділи разом, розмовляли, співали, і через деякий час їй ставало легше. Так жили жінки на планеті Венера, і їм подобалося таке життя.
Одного разу цивілізація Марса досягла такого рівня, що чоловіки змогли побудувати зореліт, і кілька десятків жителів Марса вирушили на ньому в космос. Вони летіли дуже довго, і через якийсь час одна з зірок перетворилася спочатку в пляму, потім кульку, і, нарешті, в планету. Це була Венера. Коли чоловіки приземлилися, вірніше прівенерились - вони побачили, що планета заселена розумними істотами, і спробували встановити контакт. Жінки одразу сподобалися чоловікам, дуже сподобалися. Жінки ж, навпаки, поставилися до непроханих гостей насторожено, і деякий час тримали дистанцію. Але пройшов якийсь час і все налагодилося.
Виявилося, що двом цивілізаціям є чим поділитися один з одним. Частина чоловіків залишилося на Венері, а частина жінок полетіла на Марс. Чоловіки вирили на Венері свої печери і стали жити там, а коли комусь із них ставало погано, він усамітнювався в своїй печері. Це здалося жінкам дуже дивним, але вони розуміли, що чоловіки прилетіли з іншої планети, а на кожній планеті свої звичаї і закони, які треба приймати і поважати. Чоловікам теж були незрозумілі багато вчинків жінок, а їхня поведінка здавалося дивною, неправильною і нелогічною. Але чоловіки знали, що у жителів різних планет свої закони і якщо ти не можеш їх зрозуміти, то треба їх просто приймати. Керуючись цим знанням, вони жили мирно і щасливо.
І ось одного разу, чоловіки і жінки вирішили побудувати великий зореліт і відправитися в космос. До експедиції довго готувалися, і коли зореліт нарешті стартував, на борту було дуже багато чоловіків і жінок. Але як тільки вони опинилися космосі, вони загубилися. Проблукавши деякий час, вони натрапили на невідому планету блакитного кольору. З космосу вона виглядала настільки красивою, що чоловіки і жінки вирішили її досліджувати.
Ця планета виявилася справжнім раєм - ніякого порівняння з холодним Марсом чи спекотною Венерою. Тут була яскраво-зелена рослинність, блакитне небо і дивовижний океан. Річки були сповнені риби, ліс - птахів і тварин. Вони ніколи б і не подумали, що у Всесвіті існує таке диво. Планета настільки їм сподобалася, що вони вирішили залишитися. А через деякий час всі чоловіки з Марса і всі жінки з Венери переселилися на цю планету, яку вони вирішили назвати Земля.
Довгий час чоловіки і жінки жили щасливо і мирно, як і раніше. Але минали роки, змінювалися покоління, і поступово люди стали забувати, що їхніх предків бути жителями різних планет. Чоловіки не розуміли жінок, а жінки не розуміли чоловіків. Вони намагалися переробити один одного, створювали безліч законів і правил, вважаючи їх єдино вірними. Гармонія і світ покинули землю, почалися війни, горіли міста, у вогні яких гинули чоловіки і жінки. Настала епоха хаосу.
Так і триває досі. Але якщо люди згадають, що ми жителі різних планет, які живуть за своїми законами. І якщо ми не можемо зрозуміти закони іншої планети, то їх можна приймати і поважати, то світ стане зовсім іншим.
Переклала на українську мову 29.07.18 19.57