Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Роздуми над поняттям Любов
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Роздуми над поняттям Любов
Я часто роздумую над поняттям Любов.
І з роками все більше розумію, що воно включає не лишень романтичні мотиви, оспівані у піснях і жіночих романчиках. Це набагато обширніше поняття, наскільки набагато, що уявити це можна лише після того, як наб’єш не одну сотню гуль у прагненнях побудувати ідеальні стосунки.
Багато мудреців і письменників, філософів і науковців намагалися дати єдиноправильне визначення феномену любові. І кожен з них був правий.
Я ж самостійно намагаюся осягнути глибину любові, прислуховуючись до думок попередників, проте торуючи свою життєву дорогу.
Що для мене любов?
Це коли ти з партнером звучиш на одній частоті, і в цей момент почуваєшся щасливою. Як от ви сидите за сніданком, він трохи насуплений, бо зранку завжди трохи роздратований, що пора вставати, тому мовчки топче наспіх приготовану кашу з яєшнею, а ти – готуєш тим часом каву, щоб сісти за стіл і поснідати. І він каже:
- Сонечко, сідай поруч снідати. Каву приготуємо потім.
І ти, мов слухняне теля, сідаєш поруч. Ви снідаєте разом, але все одно ти встигла приготувати в термосі каву.
Ви ідете робити покупки. Все купувати заплановано йому, але проходячи повз вітрину з гарною сукнею він вмовляє приміряти вас цю сукню. І ви купуєте хоча й не цю сукню, бо пояснення, що вона тридцята у шафці переконують обранця, а штани, бо таких у вас ще немає. Але сам факт – ви купуєте щось кожному.
Ви посварилися. І тут в хід пішли звинувачення і крики. Жорстокі слова здригають світ. Але, проходить час, і ви миритеся. Він приходить, обіймає, і мов ласкавий котик треться своєю неголеною щокою об ваше плече. І все. Злість зникає. Ви виплеснули накопичені емоції і незадоволення. І все! Буря пройшла і грім відгримів! Хвала Господу за сонечко і гарну погоду.
І отак ви торуєте життєвий шлях. Рука об руку, пліч-о-пліч. Він дає вам змогу відіграти на сцені і трагікомедію, і комедію, і драму. Він дає змогу бути і сильною, і слабкою. Будь-якою, роль обираєте ви. Оце і є любов. Після кожної зливи засяє сонце. Після кожного мороку – настає світла днина. І це - прекрасно!
І з роками все більше розумію, що воно включає не лишень романтичні мотиви, оспівані у піснях і жіночих романчиках. Це набагато обширніше поняття, наскільки набагато, що уявити це можна лише після того, як наб’єш не одну сотню гуль у прагненнях побудувати ідеальні стосунки.
Багато мудреців і письменників, філософів і науковців намагалися дати єдиноправильне визначення феномену любові. І кожен з них був правий.
Я ж самостійно намагаюся осягнути глибину любові, прислуховуючись до думок попередників, проте торуючи свою життєву дорогу.
Що для мене любов?
Це коли ти з партнером звучиш на одній частоті, і в цей момент почуваєшся щасливою. Як от ви сидите за сніданком, він трохи насуплений, бо зранку завжди трохи роздратований, що пора вставати, тому мовчки топче наспіх приготовану кашу з яєшнею, а ти – готуєш тим часом каву, щоб сісти за стіл і поснідати. І він каже:
- Сонечко, сідай поруч снідати. Каву приготуємо потім.
І ти, мов слухняне теля, сідаєш поруч. Ви снідаєте разом, але все одно ти встигла приготувати в термосі каву.
Ви ідете робити покупки. Все купувати заплановано йому, але проходячи повз вітрину з гарною сукнею він вмовляє приміряти вас цю сукню. І ви купуєте хоча й не цю сукню, бо пояснення, що вона тридцята у шафці переконують обранця, а штани, бо таких у вас ще немає. Але сам факт – ви купуєте щось кожному.
Ви посварилися. І тут в хід пішли звинувачення і крики. Жорстокі слова здригають світ. Але, проходить час, і ви миритеся. Він приходить, обіймає, і мов ласкавий котик треться своєю неголеною щокою об ваше плече. І все. Злість зникає. Ви виплеснули накопичені емоції і незадоволення. І все! Буря пройшла і грім відгримів! Хвала Господу за сонечко і гарну погоду.
І отак ви торуєте життєвий шлях. Рука об руку, пліч-о-пліч. Він дає вам змогу відіграти на сцені і трагікомедію, і комедію, і драму. Він дає змогу бути і сильною, і слабкою. Будь-якою, роль обираєте ви. Оце і є любов. Після кожної зливи засяє сонце. Після кожного мороку – настає світла днина. І це - прекрасно!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
