ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Брехня та правда
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-03 10:32:40
Переглядів сторінки твору 7246
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.966 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.966 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 20:15:56 ]
Не лукавте. Зі мною навіть мерцям цікаво. Встають і дивляться: що там сьогодні нового встругнув оцей парубок? Бачу вас наскрізь. І це викликає у мене радісну посмішку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:01:12 ]
Мені писали, що це кохання... Ви мене так любите... що не можете не писати оцих дурниць дамі серця.....Так? Ох...ці чоловіки...
Приводу не давала. А він НАСКРІЗЬ бачить і усміхається...
а якби 28 років тому, то що б я робила... Тікала б...
Маланюка читайте і Стуса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:33:12 ]
Читав і Маланюка, і Стуса. Не знали вони жінок як треба, не любили як я. Тому і писали мляво, по-дитячому. Хоча, яскраві рожеві бульки - це дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-05 11:45:05 ]
Пам'ятаєте, Олександре,гуморемкк про Феньку.
Ось так і Ви вибираєте ідеальну жінку будучи не ідеальним. Справжні чоловіки не шукають у найкращої половини людства недоліки,а переваги.
Поети оспівують жіночу гідність та красу. Цікаво,чим Вам жінки не погодили,що ви знаходите стільки образливих епітетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 22:49:34 ]
Пані Тетяно! Ви як і багато хто інший плутаєте літгероя та автора. А вони ой як відрізняються. Щодо жінок скажу так: є такі жінки від яких треба триматися якнайдалі: зрадливі, підступні, хижі. Є й інші - добрі, чесні, неспесиві тощо. Як і чоловіки - усякого потроху. Я малюю усяких. Такими як бачу. З вадами та з позитивними сторонами. І я аж дуже здивувався, що Ви могли подумати, що я не шаную жінок. Шаную і люблю. Аякже! Нащо тоді жити? І поезій на цю тему у мене достатньо. Так ібути - завтра напишу про жінок велично, патетично, бомбезно одним словом. Це ж так просто! Справа тільки в одному: жінок треба любити по-справжньому. Дехто тільки робить вигляд що так робить. А я - ні.
А жінгки є ой які цікаві! Є такі, які регулярно викладають в інет подробиці приватних переписок. Як вам такі жінки? Дурепи? Чи розумні? Як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:11:12 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:33:12 ] - відповісти

Читав і Маланюка, і Стуса. Не знали вони жінок як треба, не любили як я. Тому і писали мляво, по-дитячому. Хоча, яскраві рожеві бульки - це дуже красиво.
......
Помовчу...... знайду потрібні слова і скажу...
Щоб так прилюднозаявляти, треба принести у світ справді геніальну поезію. І навіть тоді такі заяви нечуване зазнайство.
Навіть я отак ніколи б не сказала. Для мене Стус і Маланюк незаперечні авторитети. Залізних імператор строф був моїм кумиром.
Яка особа, така її любов.
Як можна судити про велетів отаких зі свого пагорбка?

Сміх буває різним..
Вчора мені Сушко написав, що ...поклав би мене на коліно і ...лупив би...
Мріянки ще ті...
Розійшлися мирно.
Але жодного бажання спілкуватися немає тепер.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:22:18 ]

Джерело: В.Стус. Палімпсест. Вибране: К., Факт, 2003
***
Я марно вчив граматику кохання,
граматику гріховних губ твоїх, –
ти утікала і ховала сміх
межи зубів затиснений захланних.
Біліли стегна в хижих шелюгах.
Нескорена вовчиця зголодніла
по диких лозах шматувала тіло,
аж червонів багульник у ногах.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка!
Аж ось вона, аж ось вона – розплата,
аж ось він, шал, і ярий грім, і гріх!
І довгі гони видовжених тіл,
і витлілі на дим верхівки сосон,
і цей кошлатий, цей простоволосий,
глухий, гарячий, тьмяний суходіл!
Вовтузилася петрівчана ніч,
відвільглий ранок припахав навозом,
сузір`я бігли за Чумацьким в .....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:23:48 ]


сузір`я бігли за Чумацьким возом,
а ми пливли в чумацькому човні.

серпень 1963


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 23:08:23 ]
Правильно - марно вчив. Чесно чоловік сказав. Але покійників не варто сюди тягнути. Вони нічого сказати вже не можуть. А я можу. Але не хочу. І ви знаєте чому.
Давно попереджував людей, які читають ваші коментарі: будьте пильними! Ви регулярно викладаєте в інтернет фрагменти особистої переписки. Ніхто і ніколи не може бути впевненим, що ви так само не поступите будь з ким. Це для вас раз плюнути. От цікаво: ви таким чином хочете показати наскільки я погана людина? Тоді вкажіть увесь абзац, а не шматочок, який нічого не значить. А мова, шановні друзі, тут ішла не про сексуальні мрії візаві, а про громадянську позицію, яка заслуговує порки. От і вся істина.
Не вивалюйте приватну переписку з авторами в інет. Ви таким чином не підвищите свою самооцінку, а навпаки - принизите власну гідність. Невже ви цього не розумієте?
До регулярних гризучих коментарів я звик. Продовжуйте в тому ж дусі. Для вас це конча необхідність. Бобри не хочуть гризти щодня молоді дубки, але мусять. Бо якщо не будуть сточувати зуби - ротяки через два місяці не будуть закриватися узагалі. Так і ви.Там були раціональні зерна, полова - усякого потроху. Але приватна переписка!!! Нащо ви це робите?
Піду груші їсти, а ви краще пишіть вірші. У вас це непогано виходить. Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 23:38:07 ]
А я перфекціоністка, пацифістка, поетка із материнським поглядом на життя.
Нині модно бути кровожерними? Невже... Всі мої поезії волають: любіть світ!
Якщо за таку позицію нині "пороти", то куди ми прийшли...до чого... За що помирали діди, молоді...
Щоб ви сиділи рибу ловили котові і мріяли одну з найпотужніших поетес... перестрибнути чи хоч на коліні потримати...?
Бо застує ПМ-івський Олімп. У мене виходить чудово, чого про вас не можу сказати.
Будьте однаково хорошим приватно і прилюдно. А від груш вірші газовані пишуться. Не переїдайте.
І не печіться про мою гідність. Про нас кажуть поезії.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-06 03:06:08 ]
Психічне здоров'я дописувачів, які ходять по моїх сторінках мене не тривожить. Ваше зокрема. Я не з лікарні Павлова.
Ви мрієте аби я вас потримав на колінах??? Поруч жінка лежить, сміється.
Рибу котові треба ловити, бо я відповідально ставлюся до тих із ким живу. Вас це турбує? Дивно. Речі елементарні.
Парнас у кожного свій. Ваш мене не цікавить. Мене цікавлять інші речі. Але тут потрібні спеціальні знання, тому говорити шо саме - не буду, бо ви не зрозумієте.
Поруч кіт ворушить вусами, куняє. Почитав йому ваш останній вірш, а він позіхнув і почав вилизувати під хвостом. Дивак якийсь.
Вашу переписку на загал, як і ви, показувати не буду. У мене інше виховання. Тому не тривожтеся, спіть спокійно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-06 06:19:37 ]
Інші речі кожен донесе до сакраментального човна. Хто з вами лежить, що робить після груш та голубців ...плаче... сміється - мені абсолютно байдуже.
Ваші цибаті коліна мене не цікавили зроду - як і всі інші частини... "титанового тіла". Не лукавте, знаєте, що я добра і лише тому вас підрощувала...
Із моїм психічним здоров'ям все гаразд. Напрочуд здорова у час божевіль... маній... пертурбацій.
От ваша дика манія - віршороба - дещо бентежила. Радила шліфувати, писати менше, не гнати вал... та де там...
Стус і Маланюк писали "мляво, по-дитячому"...
А Ви по-дорослому...
Ви залляли поетичний сайт віршатами... Вам тут пишуть: читати нічого... Поезії чекали.
Вигопцьовуйте, може хто зайде, похвалить. Пегас терплячий... періщте... березовим віником. Може, шедеври грядуть.
Ігнорувати вас - наймудріше. Зачиняю браму. Будьте здорові). Шануйтеся. Не відповідайте мені. Бережіть себе.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-06 08:40:22 ]
І цього разу вас прощаю. Але більше не вивалюйте приватну переписку дописувачів в інтернет. Це робить вам погану рекламу.
Щодо віршат: пишіть свої - хто вам заважає? Употужнюйте ресурс нетлінними творіннями власного розуму, вчіть прекрасному бездарних дописувачів, як ви це робите постійно, показуйте в коментарях який ви чудовий митець! І буде вам бонус- увага читачів та оплески захвату. Я вам не заважаю грітися у променях власної слави.
А браму ви зачиняли безліч разів. А потім вона знову відчинялася і ніс цікавості голочкою просовувався у шпарину. А потім туди стромлялася нога, плече і ось - гігант знову з'являвся на порозі у своїй повній красі! І лилася одноманітна мелодія з того самого репертуару на одну і ту саму тему: у тебе кака, а у мене - цяця. Тому нічого дивного не буде, якщо історія повториться.