ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Брехня та правда




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-03 10:32:40
Переглядів сторінки твору 6942
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.966 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.966 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 20:15:56 ]
Не лукавте. Зі мною навіть мерцям цікаво. Встають і дивляться: що там сьогодні нового встругнув оцей парубок? Бачу вас наскрізь. І це викликає у мене радісну посмішку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:01:12 ]
Мені писали, що це кохання... Ви мене так любите... що не можете не писати оцих дурниць дамі серця.....Так? Ох...ці чоловіки...
Приводу не давала. А він НАСКРІЗЬ бачить і усміхається...
а якби 28 років тому, то що б я робила... Тікала б...
Маланюка читайте і Стуса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:33:12 ]
Читав і Маланюка, і Стуса. Не знали вони жінок як треба, не любили як я. Тому і писали мляво, по-дитячому. Хоча, яскраві рожеві бульки - це дуже красиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-05 11:45:05 ]
Пам'ятаєте, Олександре,гуморемкк про Феньку.
Ось так і Ви вибираєте ідеальну жінку будучи не ідеальним. Справжні чоловіки не шукають у найкращої половини людства недоліки,а переваги.
Поети оспівують жіночу гідність та красу. Цікаво,чим Вам жінки не погодили,що ви знаходите стільки образливих епітетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 22:49:34 ]
Пані Тетяно! Ви як і багато хто інший плутаєте літгероя та автора. А вони ой як відрізняються. Щодо жінок скажу так: є такі жінки від яких треба триматися якнайдалі: зрадливі, підступні, хижі. Є й інші - добрі, чесні, неспесиві тощо. Як і чоловіки - усякого потроху. Я малюю усяких. Такими як бачу. З вадами та з позитивними сторонами. І я аж дуже здивувався, що Ви могли подумати, що я не шаную жінок. Шаную і люблю. Аякже! Нащо тоді жити? І поезій на цю тему у мене достатньо. Так ібути - завтра напишу про жінок велично, патетично, бомбезно одним словом. Це ж так просто! Справа тільки в одному: жінок треба любити по-справжньому. Дехто тільки робить вигляд що так робить. А я - ні.
А жінгки є ой які цікаві! Є такі, які регулярно викладають в інет подробиці приватних переписок. Як вам такі жінки? Дурепи? Чи розумні? Як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:11:12 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-09-04 21:33:12 ] - відповісти

Читав і Маланюка, і Стуса. Не знали вони жінок як треба, не любили як я. Тому і писали мляво, по-дитячому. Хоча, яскраві рожеві бульки - це дуже красиво.
......
Помовчу...... знайду потрібні слова і скажу...
Щоб так прилюднозаявляти, треба принести у світ справді геніальну поезію. І навіть тоді такі заяви нечуване зазнайство.
Навіть я отак ніколи б не сказала. Для мене Стус і Маланюк незаперечні авторитети. Залізних імператор строф був моїм кумиром.
Яка особа, така її любов.
Як можна судити про велетів отаких зі свого пагорбка?

Сміх буває різним..
Вчора мені Сушко написав, що ...поклав би мене на коліно і ...лупив би...
Мріянки ще ті...
Розійшлися мирно.
Але жодного бажання спілкуватися немає тепер.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:22:18 ]

Джерело: В.Стус. Палімпсест. Вибране: К., Факт, 2003
***
Я марно вчив граматику кохання,
граматику гріховних губ твоїх, –
ти утікала і ховала сміх
межи зубів затиснений захланних.
Біліли стегна в хижих шелюгах.
Нескорена вовчиця зголодніла
по диких лозах шматувала тіло,
аж червонів багульник у ногах.
О покотьоло губ, і рук, і ніг,
о вовча хіть і острахи ягнятка!
Аж ось вона, аж ось вона – розплата,
аж ось він, шал, і ярий грім, і гріх!
І довгі гони видовжених тіл,
і витлілі на дим верхівки сосон,
і цей кошлатий, цей простоволосий,
глухий, гарячий, тьмяний суходіл!
Вовтузилася петрівчана ніч,
відвільглий ранок припахав навозом,
сузір`я бігли за Чумацьким в .....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 13:23:48 ]


сузір`я бігли за Чумацьким возом,
а ми пливли в чумацькому човні.

серпень 1963


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-05 23:08:23 ]
Правильно - марно вчив. Чесно чоловік сказав. Але покійників не варто сюди тягнути. Вони нічого сказати вже не можуть. А я можу. Але не хочу. І ви знаєте чому.
Давно попереджував людей, які читають ваші коментарі: будьте пильними! Ви регулярно викладаєте в інтернет фрагменти особистої переписки. Ніхто і ніколи не може бути впевненим, що ви так само не поступите будь з ким. Це для вас раз плюнути. От цікаво: ви таким чином хочете показати наскільки я погана людина? Тоді вкажіть увесь абзац, а не шматочок, який нічого не значить. А мова, шановні друзі, тут ішла не про сексуальні мрії візаві, а про громадянську позицію, яка заслуговує порки. От і вся істина.
Не вивалюйте приватну переписку з авторами в інет. Ви таким чином не підвищите свою самооцінку, а навпаки - принизите власну гідність. Невже ви цього не розумієте?
До регулярних гризучих коментарів я звик. Продовжуйте в тому ж дусі. Для вас це конча необхідність. Бобри не хочуть гризти щодня молоді дубки, але мусять. Бо якщо не будуть сточувати зуби - ротяки через два місяці не будуть закриватися узагалі. Так і ви.Там були раціональні зерна, полова - усякого потроху. Але приватна переписка!!! Нащо ви це робите?
Піду груші їсти, а ви краще пишіть вірші. У вас це непогано виходить. Хай щастить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-05 23:38:07 ]
А я перфекціоністка, пацифістка, поетка із материнським поглядом на життя.
Нині модно бути кровожерними? Невже... Всі мої поезії волають: любіть світ!
Якщо за таку позицію нині "пороти", то куди ми прийшли...до чого... За що помирали діди, молоді...
Щоб ви сиділи рибу ловили котові і мріяли одну з найпотужніших поетес... перестрибнути чи хоч на коліні потримати...?
Бо застує ПМ-івський Олімп. У мене виходить чудово, чого про вас не можу сказати.
Будьте однаково хорошим приватно і прилюдно. А від груш вірші газовані пишуться. Не переїдайте.
І не печіться про мою гідність. Про нас кажуть поезії.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-06 03:06:08 ]
Психічне здоров'я дописувачів, які ходять по моїх сторінках мене не тривожить. Ваше зокрема. Я не з лікарні Павлова.
Ви мрієте аби я вас потримав на колінах??? Поруч жінка лежить, сміється.
Рибу котові треба ловити, бо я відповідально ставлюся до тих із ким живу. Вас це турбує? Дивно. Речі елементарні.
Парнас у кожного свій. Ваш мене не цікавить. Мене цікавлять інші речі. Але тут потрібні спеціальні знання, тому говорити шо саме - не буду, бо ви не зрозумієте.
Поруч кіт ворушить вусами, куняє. Почитав йому ваш останній вірш, а він позіхнув і почав вилизувати під хвостом. Дивак якийсь.
Вашу переписку на загал, як і ви, показувати не буду. У мене інше виховання. Тому не тривожтеся, спіть спокійно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-06 06:19:37 ]
Інші речі кожен донесе до сакраментального човна. Хто з вами лежить, що робить після груш та голубців ...плаче... сміється - мені абсолютно байдуже.
Ваші цибаті коліна мене не цікавили зроду - як і всі інші частини... "титанового тіла". Не лукавте, знаєте, що я добра і лише тому вас підрощувала...
Із моїм психічним здоров'ям все гаразд. Напрочуд здорова у час божевіль... маній... пертурбацій.
От ваша дика манія - віршороба - дещо бентежила. Радила шліфувати, писати менше, не гнати вал... та де там...
Стус і Маланюк писали "мляво, по-дитячому"...
А Ви по-дорослому...
Ви залляли поетичний сайт віршатами... Вам тут пишуть: читати нічого... Поезії чекали.
Вигопцьовуйте, може хто зайде, похвалить. Пегас терплячий... періщте... березовим віником. Може, шедеври грядуть.
Ігнорувати вас - наймудріше. Зачиняю браму. Будьте здорові). Шануйтеся. Не відповідайте мені. Бережіть себе.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-06 08:40:22 ]
І цього разу вас прощаю. Але більше не вивалюйте приватну переписку дописувачів в інтернет. Це робить вам погану рекламу.
Щодо віршат: пишіть свої - хто вам заважає? Употужнюйте ресурс нетлінними творіннями власного розуму, вчіть прекрасному бездарних дописувачів, як ви це робите постійно, показуйте в коментарях який ви чудовий митець! І буде вам бонус- увага читачів та оплески захвату. Я вам не заважаю грітися у променях власної слави.
А браму ви зачиняли безліч разів. А потім вона знову відчинялася і ніс цікавості голочкою просовувався у шпарину. А потім туди стромлялася нога, плече і ось - гігант знову з'являвся на порозі у своїй повній красі! І лилася одноманітна мелодія з того самого репертуару на одну і ту саму тему: у тебе кака, а у мене - цяця. Тому нічого дивного не буде, якщо історія повториться.