Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.06
23:47
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама
2026.11.06
22:59
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш.
Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив.
Низькі люди похваляються високими ідеалами.
Усі незалежні від когось таки залежні.
І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло.
Носіїв глибоких
2026.11.06
17:06
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.
How many strange souls
2026.11.06
12:29
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.
Нехай це листя заговорить
2026.11.06
06:43
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.
2026.11.05
21:26
Пісня
Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.
Приспів:
2026.11.05
16:56
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.
Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.
Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,
2026.11.05
16:38
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла
2026.11.05
13:05
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.
За визначеним шляхом не приїдуть
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.
За визначеним шляхом не приїдуть
2026.11.05
12:11
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот
2026.11.05
08:30
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)
(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)
ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)
(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)
ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас
2026.11.05
08:25
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть
2026.11.05
06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
2026.11.05
03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
2026.11.04
16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
2026.11.04
16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
История реальной жизни и иллюзии ...1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
История реальной жизни и иллюзии ...1
Ветер плакал в ночи, принося запахи весенней сырости, которые сулили перемены ...
Она стояла прижавшись к стене дома, понимая, что прожила полжизни и уже дважды мама и бабушка, а в итоге так ничего и не успела.
Нужно, пока совсем не поздно, заняться собой, но она не понимала с чего начать ...
Смотрела в ночное небо расшитое звёздным полотном и чувствовала пустоту в жизни, а так хотелось обрести счастье, утраченное не так давно и всё ещё дающее о себе знать ... Обрести простое, женское. земное счастье и исполнить давнюю мечту о собственной книге, но написать даже несколько строк она решилась лишь сегодня.
Мысли о книге мешали сну и потому, стоя под открытым шатром небесной красоты пыталась нащупать нечто удивительное и свежее, то, что ещё не легло на чьи - то страницы ...
Сбежав от городской суеты и предательства близкого человека, так далеко, как ей казалось, что теперь не видно очерченных границ, её душа готова к новым испытаниям и конечно любви. Развод был лёгким и спонтанным решение, а расставание с прошлым, долгим, тяжёлым и мучительным ...
Невозможно вот так, просто, выбросить из жизни двадцать три года, дарящие и радость, и обиды накопившиеся по обе стороны некогда любящих сердец.
Из цепких пут её мыслей вырвала слетевшая на землю звезда, за ней медленно подкрался туман и ночь своей смолянистой струйкой загадочно вливалась прямо в её сердце, что показалось ... прямо сейчас померкнет свет ночных лампочек мигающих то здесь, то там.
Спина и шея болезненно отозвались, будто не один час она провела в застывшей позе, озябшими пальцами включила телефон, чтобы посмотреть время и мельком глянула на окно - открыто. Там, внутри дома тихо и сладко посапывал младший внук, Дмитрий Алексеевич.
Прикрыв створку окна она вгляделась в темноту ...
Горят фонари вдоль дороги и всё равно жутко ... и ветер всё ещё выл ...
А герои, её герои нетерпеливо топтались в голове, требуя скорейшего продолжения, да и ей самой хотелось воплотить свою мечту.
Засыпая под тёплым одеялом, она улыбалась и рисовала перед собой бескрайний путь, который пройдёт вместе с героями, раскрыв своё сердце всем, не подозревая, что будет суждено встретить совсем скоро ... по написанному сценарию. Балансируя между мирами, она спешила воплотить свои грёзы, опасаясь упустить мельчайшую деталь без которой не сложится идеальная история. История реальной жизни и иллюзии ...
Она стояла прижавшись к стене дома, понимая, что прожила полжизни и уже дважды мама и бабушка, а в итоге так ничего и не успела.
Нужно, пока совсем не поздно, заняться собой, но она не понимала с чего начать ...
Смотрела в ночное небо расшитое звёздным полотном и чувствовала пустоту в жизни, а так хотелось обрести счастье, утраченное не так давно и всё ещё дающее о себе знать ... Обрести простое, женское. земное счастье и исполнить давнюю мечту о собственной книге, но написать даже несколько строк она решилась лишь сегодня.
Мысли о книге мешали сну и потому, стоя под открытым шатром небесной красоты пыталась нащупать нечто удивительное и свежее, то, что ещё не легло на чьи - то страницы ...
Сбежав от городской суеты и предательства близкого человека, так далеко, как ей казалось, что теперь не видно очерченных границ, её душа готова к новым испытаниям и конечно любви. Развод был лёгким и спонтанным решение, а расставание с прошлым, долгим, тяжёлым и мучительным ...
Невозможно вот так, просто, выбросить из жизни двадцать три года, дарящие и радость, и обиды накопившиеся по обе стороны некогда любящих сердец.
Из цепких пут её мыслей вырвала слетевшая на землю звезда, за ней медленно подкрался туман и ночь своей смолянистой струйкой загадочно вливалась прямо в её сердце, что показалось ... прямо сейчас померкнет свет ночных лампочек мигающих то здесь, то там.
Спина и шея болезненно отозвались, будто не один час она провела в застывшей позе, озябшими пальцами включила телефон, чтобы посмотреть время и мельком глянула на окно - открыто. Там, внутри дома тихо и сладко посапывал младший внук, Дмитрий Алексеевич.
Прикрыв створку окна она вгляделась в темноту ...
Горят фонари вдоль дороги и всё равно жутко ... и ветер всё ещё выл ...
А герои, её герои нетерпеливо топтались в голове, требуя скорейшего продолжения, да и ей самой хотелось воплотить свою мечту.
Засыпая под тёплым одеялом, она улыбалась и рисовала перед собой бескрайний путь, который пройдёт вместе с героями, раскрыв своё сердце всем, не подозревая, что будет суждено встретить совсем скоро ... по написанному сценарию. Балансируя между мирами, она спешила воплотить свои грёзы, опасаясь упустить мельчайшую деталь без которой не сложится идеальная история. История реальной жизни и иллюзии ...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
