
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.31
07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
2025.08.31
01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших.
Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка.
Шукав істину, а знайшов лише вино.
Поїв добрив і стало недобре.
Від сюрпризу зостався лише сюр.
До гарн
2025.08.30
23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
2025.08.30
20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:
Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі
2025.08.30
19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…
Такі у Лету тихенько не кануть,
2025.08.30
12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
2025.08.30
07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
2025.08.30
05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
2025.08.30
02:10
2025.08.29
22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,
2025.08.29
17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски:
- То для онучків, то на продаж, а то для хрума.
Кукурудзу нин
2025.08.29
05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
2025.08.28
22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
2025.08.28
21:43
Із Бориса Заходера
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
2025.08.28
19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
История реальной жизни и иллюзии ...1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
История реальной жизни и иллюзии ...1
Ветер плакал в ночи, принося запахи весенней сырости, которые сулили перемены ...
Она стояла прижавшись к стене дома, понимая, что прожила полжизни и уже дважды мама и бабушка, а в итоге так ничего и не успела.
Нужно, пока совсем не поздно, заняться собой, но она не понимала с чего начать ...
Смотрела в ночное небо расшитое звёздным полотном и чувствовала пустоту в жизни, а так хотелось обрести счастье, утраченное не так давно и всё ещё дающее о себе знать ... Обрести простое, женское. земное счастье и исполнить давнюю мечту о собственной книге, но написать даже несколько строк она решилась лишь сегодня.
Мысли о книге мешали сну и потому, стоя под открытым шатром небесной красоты пыталась нащупать нечто удивительное и свежее, то, что ещё не легло на чьи - то страницы ...
Сбежав от городской суеты и предательства близкого человека, так далеко, как ей казалось, что теперь не видно очерченных границ, её душа готова к новым испытаниям и конечно любви. Развод был лёгким и спонтанным решение, а расставание с прошлым, долгим, тяжёлым и мучительным ...
Невозможно вот так, просто, выбросить из жизни двадцать три года, дарящие и радость, и обиды накопившиеся по обе стороны некогда любящих сердец.
Из цепких пут её мыслей вырвала слетевшая на землю звезда, за ней медленно подкрался туман и ночь своей смолянистой струйкой загадочно вливалась прямо в её сердце, что показалось ... прямо сейчас померкнет свет ночных лампочек мигающих то здесь, то там.
Спина и шея болезненно отозвались, будто не один час она провела в застывшей позе, озябшими пальцами включила телефон, чтобы посмотреть время и мельком глянула на окно - открыто. Там, внутри дома тихо и сладко посапывал младший внук, Дмитрий Алексеевич.
Прикрыв створку окна она вгляделась в темноту ...
Горят фонари вдоль дороги и всё равно жутко ... и ветер всё ещё выл ...
А герои, её герои нетерпеливо топтались в голове, требуя скорейшего продолжения, да и ей самой хотелось воплотить свою мечту.
Засыпая под тёплым одеялом, она улыбалась и рисовала перед собой бескрайний путь, который пройдёт вместе с героями, раскрыв своё сердце всем, не подозревая, что будет суждено встретить совсем скоро ... по написанному сценарию. Балансируя между мирами, она спешила воплотить свои грёзы, опасаясь упустить мельчайшую деталь без которой не сложится идеальная история. История реальной жизни и иллюзии ...
Она стояла прижавшись к стене дома, понимая, что прожила полжизни и уже дважды мама и бабушка, а в итоге так ничего и не успела.
Нужно, пока совсем не поздно, заняться собой, но она не понимала с чего начать ...
Смотрела в ночное небо расшитое звёздным полотном и чувствовала пустоту в жизни, а так хотелось обрести счастье, утраченное не так давно и всё ещё дающее о себе знать ... Обрести простое, женское. земное счастье и исполнить давнюю мечту о собственной книге, но написать даже несколько строк она решилась лишь сегодня.
Мысли о книге мешали сну и потому, стоя под открытым шатром небесной красоты пыталась нащупать нечто удивительное и свежее, то, что ещё не легло на чьи - то страницы ...
Сбежав от городской суеты и предательства близкого человека, так далеко, как ей казалось, что теперь не видно очерченных границ, её душа готова к новым испытаниям и конечно любви. Развод был лёгким и спонтанным решение, а расставание с прошлым, долгим, тяжёлым и мучительным ...
Невозможно вот так, просто, выбросить из жизни двадцать три года, дарящие и радость, и обиды накопившиеся по обе стороны некогда любящих сердец.
Из цепких пут её мыслей вырвала слетевшая на землю звезда, за ней медленно подкрался туман и ночь своей смолянистой струйкой загадочно вливалась прямо в её сердце, что показалось ... прямо сейчас померкнет свет ночных лампочек мигающих то здесь, то там.
Спина и шея болезненно отозвались, будто не один час она провела в застывшей позе, озябшими пальцами включила телефон, чтобы посмотреть время и мельком глянула на окно - открыто. Там, внутри дома тихо и сладко посапывал младший внук, Дмитрий Алексеевич.
Прикрыв створку окна она вгляделась в темноту ...
Горят фонари вдоль дороги и всё равно жутко ... и ветер всё ещё выл ...
А герои, её герои нетерпеливо топтались в голове, требуя скорейшего продолжения, да и ей самой хотелось воплотить свою мечту.
Засыпая под тёплым одеялом, она улыбалась и рисовала перед собой бескрайний путь, который пройдёт вместе с героями, раскрыв своё сердце всем, не подозревая, что будет суждено встретить совсем скоро ... по написанному сценарию. Балансируя между мирами, она спешила воплотить свои грёзы, опасаясь упустить мельчайшую деталь без которой не сложится идеальная история. История реальной жизни и иллюзии ...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію