Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
История реальной жизни и иллюзии ...2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
История реальной жизни и иллюзии ...2
Вопреки её опасениям, ветер за ночь не выветрил накопившийся в голове весенний дурман... Утро.
От солнца и небесной синевы кружилась голова, обман, очередной обман погоды, сейчас тепло, а к концу недели обещают заморозки.
Плотнее запахнув куртку, чтобы сохранить тепло дома, она смотрит на своих любимчиков которые спешат к ней высоко подняв хвосты - это Кеша и Кицюня, два котёнка подаренные ей в новый дом новыми друзьями, выросшие в очаровательных и драчливых котов не дающим чужакам спуску. Морозы ещё совсем не спали, а сменились на день сказочной оттепелью и кое где ... уже, сливаясь со мшистой зеленью проклюнулись подснежники.
Набрав полные лёгкие свежего воздуха она вздохнула и ощутила себя счастливой пленницей чистейщей Вселенной. Пыталась уловить и запомнить запах весны ... задавая себе вопрос, а почему не слышно пения птиц?
И снег, снег ... его здесь почти не бывает, тогда откуда капель ...бусинками падает с крыши на землю, капель, солнцем согретая земля ждёт перемен ...
Слушая собственные удары сердца, она терялась под лукавым и медовым взглядом солнечных лучей, а ветерок забравшись в шёлк её волос разомлел от теплоты и казалось вовсе уснул. Опьяняющий рай с безграничной гаммой острых ощущений наяву...
Каждому под силу создать свой мир и вкусить сполна его прелесть, а мир вокруг неё застыл ещё десять лет назад, даже вся мощь природной магии теряла своё значение перед простым человеческим счастьем, если болен родной человечек, ребёнок, кто столкнулся в жизни с такой бедой понимает, что единый мир раскололся на две части - до и после...
Вернее застыл, и приходил в движение лишь ночью, когда переливались звёзды лаская небо ярко-белым светом. Общаясь мысленно сама с собой, она иногда переходила на разговор вслух... смеялась от радости душа и от беды плакало её сердце, той горечью полыни, что надо вкусить познав жизнь со всеми гранями сладкого, солёного и с перчинкой ...
Здесь, на новом месте, среди одиночества, чужая для всех, она могла дышать свободно и быть собой, одиночество вдвоём, так можно назвать её жизнь с внуком, если не считать хозяйство о котором надо заботится - два кота, десять курочек с петухом и большой яблоневый сад впереди дома. А с другой стороны она копала землю делая грядки под морковь, лук, свеклу и так для зелени ... высаживала ведёрко картошки и ковырялась в клубнике обрезая вечно растущие усы.
Они с Дмитрием Алексеевичем не были забыты или брошены... два раза в год, летом и осенью прилетали дочь с зятем и старший внук. почти взрослый парень - четырнадцати лет. Ещё рядом жили соседи по улице с красивым названием - Сиреневая.
Эта хрупкая, невысокая женщина имела столько силы, что горе и боль не парализовали её, а наоборот заставили двигаться ... изменить ощущения себя и посмотреть на мир исходящим сиянием любви и надежды.
Отпустив прошлое не потерять веру в будущее.
От солнца и небесной синевы кружилась голова, обман, очередной обман погоды, сейчас тепло, а к концу недели обещают заморозки.
Плотнее запахнув куртку, чтобы сохранить тепло дома, она смотрит на своих любимчиков которые спешат к ней высоко подняв хвосты - это Кеша и Кицюня, два котёнка подаренные ей в новый дом новыми друзьями, выросшие в очаровательных и драчливых котов не дающим чужакам спуску. Морозы ещё совсем не спали, а сменились на день сказочной оттепелью и кое где ... уже, сливаясь со мшистой зеленью проклюнулись подснежники.
Набрав полные лёгкие свежего воздуха она вздохнула и ощутила себя счастливой пленницей чистейщей Вселенной. Пыталась уловить и запомнить запах весны ... задавая себе вопрос, а почему не слышно пения птиц?
И снег, снег ... его здесь почти не бывает, тогда откуда капель ...бусинками падает с крыши на землю, капель, солнцем согретая земля ждёт перемен ...
Слушая собственные удары сердца, она терялась под лукавым и медовым взглядом солнечных лучей, а ветерок забравшись в шёлк её волос разомлел от теплоты и казалось вовсе уснул. Опьяняющий рай с безграничной гаммой острых ощущений наяву...
Каждому под силу создать свой мир и вкусить сполна его прелесть, а мир вокруг неё застыл ещё десять лет назад, даже вся мощь природной магии теряла своё значение перед простым человеческим счастьем, если болен родной человечек, ребёнок, кто столкнулся в жизни с такой бедой понимает, что единый мир раскололся на две части - до и после...
Вернее застыл, и приходил в движение лишь ночью, когда переливались звёзды лаская небо ярко-белым светом. Общаясь мысленно сама с собой, она иногда переходила на разговор вслух... смеялась от радости душа и от беды плакало её сердце, той горечью полыни, что надо вкусить познав жизнь со всеми гранями сладкого, солёного и с перчинкой ...
Здесь, на новом месте, среди одиночества, чужая для всех, она могла дышать свободно и быть собой, одиночество вдвоём, так можно назвать её жизнь с внуком, если не считать хозяйство о котором надо заботится - два кота, десять курочек с петухом и большой яблоневый сад впереди дома. А с другой стороны она копала землю делая грядки под морковь, лук, свеклу и так для зелени ... высаживала ведёрко картошки и ковырялась в клубнике обрезая вечно растущие усы.
Они с Дмитрием Алексеевичем не были забыты или брошены... два раза в год, летом и осенью прилетали дочь с зятем и старший внук. почти взрослый парень - четырнадцати лет. Ещё рядом жили соседи по улице с красивым названием - Сиреневая.
Эта хрупкая, невысокая женщина имела столько силы, что горе и боль не парализовали её, а наоборот заставили двигаться ... изменить ощущения себя и посмотреть на мир исходящим сиянием любви и надежды.
Отпустив прошлое не потерять веру в будущее.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"История реальной жизни и иллюзии...3"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...1"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...1"
Про публікацію
