ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Проза

  История реальной жизни и иллюзии ...2
Вопреки её опасениям, ветер за ночь не выветрил накопившийся в голове весенний дурман... Утро.
От солнца и небесной синевы кружилась голова, обман, очередной обман погоды, сейчас тепло, а к концу недели обещают заморозки.
Плотнее запахнув куртку, чтобы сохранить тепло дома, она смотрит на своих любимчиков которые спешат к ней высоко подняв хвосты - это Кеша и Кицюня, два котёнка подаренные ей в новый дом новыми друзьями, выросшие в очаровательных и драчливых котов не дающим чужакам спуску. Морозы ещё совсем не спали, а сменились на день сказочной оттепелью и кое где ... уже, сливаясь со мшистой зеленью проклюнулись подснежники.
Набрав полные лёгкие свежего воздуха она вздохнула и ощутила себя счастливой пленницей чистейщей Вселенной. Пыталась уловить и запомнить запах весны ... задавая себе вопрос, а почему не слышно пения птиц?
И снег, снег ... его здесь почти не бывает, тогда откуда капель ...бусинками падает с крыши на землю, капель, солнцем согретая земля ждёт перемен ...
Слушая собственные удары сердца, она терялась под лукавым и медовым взглядом солнечных лучей, а ветерок забравшись в шёлк её волос разомлел от теплоты и казалось вовсе уснул. Опьяняющий рай с безграничной гаммой острых ощущений наяву...
Каждому под силу создать свой мир и вкусить сполна его прелесть, а мир вокруг неё застыл ещё десять лет назад, даже вся мощь природной магии теряла своё значение перед простым человеческим счастьем, если болен родной человечек, ребёнок, кто столкнулся в жизни с такой бедой понимает, что единый мир раскололся на две части - до и после...
Вернее застыл, и приходил в движение лишь ночью, когда переливались звёзды лаская небо ярко-белым светом. Общаясь мысленно сама с собой, она иногда переходила на разговор вслух... смеялась от радости душа и от беды плакало её сердце, той горечью полыни, что надо вкусить познав жизнь со всеми гранями сладкого, солёного и с перчинкой ...
Здесь, на новом месте, среди одиночества, чужая для всех, она могла дышать свободно и быть собой, одиночество вдвоём, так можно назвать её жизнь с внуком, если не считать хозяйство о котором надо заботится - два кота, десять курочек с петухом и большой яблоневый сад впереди дома. А с другой стороны она копала землю делая грядки под морковь, лук, свеклу и так для зелени ... высаживала ведёрко картошки и ковырялась в клубнике обрезая вечно растущие усы.
Они с Дмитрием Алексеевичем не были забыты или брошены... два раза в год, летом и осенью прилетали дочь с зятем и старший внук. почти взрослый парень - четырнадцати лет. Ещё рядом жили соседи по улице с красивым названием - Сиреневая.
Эта хрупкая, невысокая женщина имела столько силы, что горе и боль не парализовали её, а наоборот заставили двигаться ... изменить ощущения себя и посмотреть на мир исходящим сиянием любви и надежды.
Отпустив прошлое не потерять веру в будущее.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-05 22:30:50
Переглядів сторінки твору 620
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАН
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній