Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
2026.08.05
22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі
Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
2026.08.05
21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!
Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
2026.08.05
16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.
Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об
2026.08.05
13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
История реальной жизни и иллюзии...3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
История реальной жизни и иллюзии...3
Быстро, так быстро отцвели весенние первоцветы уступив место ярким летним краскам.
Один из жарких летних дней переворачивает обычную и спокойную жизнь людей - её жизнь, и не только её ...
Каждое утро она открывает глаза и любуется ещё сопящим рядом воробышком, зная в глубине души, что однажды, её любимый птенец взлетит на своих окрепших крыльях - вернее пойдёт по дороге уверенно на своих ногах. Молодой растущий организм справится со слабостью и обретёт силу Рода, которой изначально его наградила судьба, но по воле случая, что-то пошло не так ...
Если верить гороскопу - близнец, обладает врождённым чувством красоты, крепким здоровьем формы и чувствительности, она верит, что он найдёт сферу применения своим талантам и способностям ... Время покажет.
А пока, ей подумалось, как хорошо будет сегодня отдохнуть на море.
Наконец они с Дмитрием Алексеевичем позволили себе такую роскошь, хотя до моря от дома не так уж и далеко, всего то пять километров.
А они отправились чуть-чуть дальше, на уже полюбившееся место с белыми песками. Загрузив коляску в багажник машины, взяв с собой обед из фруктов, покрывало, зонт и побольше питья, железный конь медленно и уверенно начал движение по знакомому пути. Тёплый и чуть пьянящий воздух кружил голову наслаждением предстоящего ничегонеделания. Вот и оно, то самое сладкое место ...
Не успев расположиться на бархатном песке, чтобы погреть свои уже стареющие косточки, подышать морским воздухом, как к ним с Дмитрием Алексеевичем подбежала маленькая собачонка весело виляя хвостом и тявкая, старалась обратить на себя внимание, желая понравиться в надежде на то, что они её чем нибудь угостят. На зов хозяйки собачонка никак не реагировала и кружилась вокруг мальчишки с высунутым от радости языком.
Так Любаша познакомились с миловидной и внешне приятной женщиной Галиной, а заодно и собачонкой.
Народу у моря с утра в будние дни было не так уж и много.
И как только они с внуком решили расслабиться, пришлось экстренно подаваться в бегство от внезапно налетевшей грозы и в одно мгновение ока собравшихся тёмных туч, так что и ласковый ветер сменил своё намерение, превратившись из лёгкого бриза в ураган - безжалостно швыряющий песок в лицо. Как только Любаша не старалась быстро собраться, у неё ничего не получалось, коляска всё время переворачивалась, словно хотела сбежать от них и ей не удавалось усадить внука, чтобы тронуться с места, хоть плачь ...
И тут как из под земли, рядом появился мужчина.
Один из жарких летних дней переворачивает обычную и спокойную жизнь людей - её жизнь, и не только её ...
Каждое утро она открывает глаза и любуется ещё сопящим рядом воробышком, зная в глубине души, что однажды, её любимый птенец взлетит на своих окрепших крыльях - вернее пойдёт по дороге уверенно на своих ногах. Молодой растущий организм справится со слабостью и обретёт силу Рода, которой изначально его наградила судьба, но по воле случая, что-то пошло не так ...
Если верить гороскопу - близнец, обладает врождённым чувством красоты, крепким здоровьем формы и чувствительности, она верит, что он найдёт сферу применения своим талантам и способностям ... Время покажет.
А пока, ей подумалось, как хорошо будет сегодня отдохнуть на море.
Наконец они с Дмитрием Алексеевичем позволили себе такую роскошь, хотя до моря от дома не так уж и далеко, всего то пять километров.
А они отправились чуть-чуть дальше, на уже полюбившееся место с белыми песками. Загрузив коляску в багажник машины, взяв с собой обед из фруктов, покрывало, зонт и побольше питья, железный конь медленно и уверенно начал движение по знакомому пути. Тёплый и чуть пьянящий воздух кружил голову наслаждением предстоящего ничегонеделания. Вот и оно, то самое сладкое место ...
Не успев расположиться на бархатном песке, чтобы погреть свои уже стареющие косточки, подышать морским воздухом, как к ним с Дмитрием Алексеевичем подбежала маленькая собачонка весело виляя хвостом и тявкая, старалась обратить на себя внимание, желая понравиться в надежде на то, что они её чем нибудь угостят. На зов хозяйки собачонка никак не реагировала и кружилась вокруг мальчишки с высунутым от радости языком.
Так Любаша познакомились с миловидной и внешне приятной женщиной Галиной, а заодно и собачонкой.
Народу у моря с утра в будние дни было не так уж и много.
И как только они с внуком решили расслабиться, пришлось экстренно подаваться в бегство от внезапно налетевшей грозы и в одно мгновение ока собравшихся тёмных туч, так что и ласковый ветер сменил своё намерение, превратившись из лёгкого бриза в ураган - безжалостно швыряющий песок в лицо. Как только Любаша не старалась быстро собраться, у неё ничего не получалось, коляска всё время переворачивалась, словно хотела сбежать от них и ей не удавалось усадить внука, чтобы тронуться с места, хоть плачь ...
И тут как из под земли, рядом появился мужчина.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" История реальной жизни и иллюзии ...4"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...2"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...2"
Про публікацію
