
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду своє помешкання (як залишають в минулому порвані сандалі) і крокував бруківкою
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
История реальной жизни и иллюзии...3
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
История реальной жизни и иллюзии...3
Быстро, так быстро отцвели весенние первоцветы уступив место ярким летним краскам.
Один из жарких летних дней переворачивает обычную и спокойную жизнь людей - её жизнь, и не только её ...
Каждое утро она открывает глаза и любуется ещё сопящим рядом воробышком, зная в глубине души, что однажды, её любимый птенец взлетит на своих окрепших крыльях - вернее пойдёт по дороге уверенно на своих ногах. Молодой растущий организм справится со слабостью и обретёт силу Рода, которой изначально его наградила судьба, но по воле случая, что-то пошло не так ...
Если верить гороскопу - близнец, обладает врождённым чувством красоты, крепким здоровьем формы и чувствительности, она верит, что он найдёт сферу применения своим талантам и способностям ... Время покажет.
А пока, ей подумалось, как хорошо будет сегодня отдохнуть на море.
Наконец они с Дмитрием Алексеевичем позволили себе такую роскошь, хотя до моря от дома не так уж и далеко, всего то пять километров.
А они отправились чуть-чуть дальше, на уже полюбившееся место с белыми песками. Загрузив коляску в багажник машины, взяв с собой обед из фруктов, покрывало, зонт и побольше питья, железный конь медленно и уверенно начал движение по знакомому пути. Тёплый и чуть пьянящий воздух кружил голову наслаждением предстоящего ничегонеделания. Вот и оно, то самое сладкое место ...
Не успев расположиться на бархатном песке, чтобы погреть свои уже стареющие косточки, подышать морским воздухом, как к ним с Дмитрием Алексеевичем подбежала маленькая собачонка весело виляя хвостом и тявкая, старалась обратить на себя внимание, желая понравиться в надежде на то, что они её чем нибудь угостят. На зов хозяйки собачонка никак не реагировала и кружилась вокруг мальчишки с высунутым от радости языком.
Так Любаша познакомились с миловидной и внешне приятной женщиной Галиной, а заодно и собачонкой.
Народу у моря с утра в будние дни было не так уж и много.
И как только они с внуком решили расслабиться, пришлось экстренно подаваться в бегство от внезапно налетевшей грозы и в одно мгновение ока собравшихся тёмных туч, так что и ласковый ветер сменил своё намерение, превратившись из лёгкого бриза в ураган - безжалостно швыряющий песок в лицо. Как только Любаша не старалась быстро собраться, у неё ничего не получалось, коляска всё время переворачивалась, словно хотела сбежать от них и ей не удавалось усадить внука, чтобы тронуться с места, хоть плачь ...
И тут как из под земли, рядом появился мужчина.
Один из жарких летних дней переворачивает обычную и спокойную жизнь людей - её жизнь, и не только её ...
Каждое утро она открывает глаза и любуется ещё сопящим рядом воробышком, зная в глубине души, что однажды, её любимый птенец взлетит на своих окрепших крыльях - вернее пойдёт по дороге уверенно на своих ногах. Молодой растущий организм справится со слабостью и обретёт силу Рода, которой изначально его наградила судьба, но по воле случая, что-то пошло не так ...
Если верить гороскопу - близнец, обладает врождённым чувством красоты, крепким здоровьем формы и чувствительности, она верит, что он найдёт сферу применения своим талантам и способностям ... Время покажет.
А пока, ей подумалось, как хорошо будет сегодня отдохнуть на море.
Наконец они с Дмитрием Алексеевичем позволили себе такую роскошь, хотя до моря от дома не так уж и далеко, всего то пять километров.
А они отправились чуть-чуть дальше, на уже полюбившееся место с белыми песками. Загрузив коляску в багажник машины, взяв с собой обед из фруктов, покрывало, зонт и побольше питья, железный конь медленно и уверенно начал движение по знакомому пути. Тёплый и чуть пьянящий воздух кружил голову наслаждением предстоящего ничегонеделания. Вот и оно, то самое сладкое место ...
Не успев расположиться на бархатном песке, чтобы погреть свои уже стареющие косточки, подышать морским воздухом, как к ним с Дмитрием Алексеевичем подбежала маленькая собачонка весело виляя хвостом и тявкая, старалась обратить на себя внимание, желая понравиться в надежде на то, что они её чем нибудь угостят. На зов хозяйки собачонка никак не реагировала и кружилась вокруг мальчишки с высунутым от радости языком.
Так Любаша познакомились с миловидной и внешне приятной женщиной Галиной, а заодно и собачонкой.
Народу у моря с утра в будние дни было не так уж и много.
И как только они с внуком решили расслабиться, пришлось экстренно подаваться в бегство от внезапно налетевшей грозы и в одно мгновение ока собравшихся тёмных туч, так что и ласковый ветер сменил своё намерение, превратившись из лёгкого бриза в ураган - безжалостно швыряющий песок в лицо. Как только Любаша не старалась быстро собраться, у неё ничего не получалось, коляска всё время переворачивалась, словно хотела сбежать от них и ей не удавалось усадить внука, чтобы тронуться с места, хоть плачь ...
И тут как из под земли, рядом появился мужчина.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
" История реальной жизни и иллюзии ...4"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...2"
• Перейти на сторінку •
" История реальной жизни и иллюзии ...2"
Про публікацію