І осінні заморочки )))

Таню, МЧС напоготові ))) Дякую )))

От, брате, автор, як завше, змалював картинку,
вкладаючи певний зміст, а читач бачить на рівні своїх відчуттів.
І до безкінечності. Ми говоримо одне, Але кожебачить і чує своє.
До абсурду.
Так у віршах, прозі, у діалозі повсякденнного життя.
Хай живе ЛГ !))) Дякую)))

Звичайно)))

Це точно)))

Навзаєм)))

Дякую. Так, слова матеріальні.

Друг мой, друг мой, темно и сыро
между тучами и звездой.
Осень настежь двери открыла,
Встала в исповеди пред тобой...

осінь-інь притаманно палає
берегами часів & чуттів
понад євшаном ~ кураєм
розсипаючи тлін золотий

чом би ні....



*замріяно попиваючи*