ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші / класика*

 Сад безтямних (Georg Heym)
Образ твору  
Іржавий став, де тіні застигають
Під стовбури, на вигляд крихкотілі
У тишину. Схиляються нечасті
Над водяним похмурним люстром

Тут інші йдуть, за живопліт пустельний
Холодними стежинами під світлом
І човгають ті ступні у альтані
І знов ховаються до шпар таємних

Струмка спіткай ген там, в нагому сяйві
Край вільх, вербин, що зроду викривляє
Як човник на той берег перепустить
У світлі рви жовтіюче пелюстя




 



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-08 02:59:20
Переглядів сторінки твору 12802
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.31 14:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 03:05:17 ]




Der Garten der Irren


Am roten Teiche stehen viele Schatten
Bei dünner Bäume schwächlichem Gesichte,
In Stille fort. Nur selten daß sich einer
Herunter zu dem trüben Wasser bücket.

Und manche gehn in den entleerten Hecken
In kühlen Gängen, die schon voller Lichte,
Und schleifen mit den Füßen in dem Laube,
Und sitzen wieder sanft in den Verstecken.

Der Strom ist weit hinab im blanken Scheine
Bei Erlen und den krumm gebornen Weiden
Und wer mit leichtem Kahn ihn überbrücket,
Er wird im Licht die gelben Blumen pflücken.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:19:19 ]
Може, залягають? Не застигають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 06:28:56 ]
у Гейма, в оригіналі - ’стоять’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 11:51:21 ]
Я теж за повагу до авторського тексту. Якщо хочеться сказати щось своє, то це можна зробити у власних текстах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:27:11 ]
дякую, Ларисо,

все немов залежить від певного надзавдання
геть пунктуальне відтворення особливо
начебто простих творів інколи видається
нехудожнім

прикінці ХІХ- на початку ХХ ст, у т.зв. ’прекрасну епоху’
деяких скульпторів, які просто відтворювали тіла натурників
зневажали & нищівно критикували, навіть Родена

тут мав би бути знайденим якийсь ’золотий перетин’
щоби було і точно, і мала місце дещо художня інтерпретація

я люблю гумор, і розумію реакцію Олександра, безпосередню таку
і я написав уже, так, він має рацію, теоретично

але, з міркувань наближення ідеалу, саме тут
я, керуючись всім досвідом своїм, а саме - практичним

спокійно йду проти теоретичної вірогідності
на користь практичної неймовірності




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:51:43 ]
обожнюю Ваші відгуки, СоМі, насолоджуюсь ними не менш, аніж Вашими творами (усміхаючись і дякуючи)

завше вважала себе терплячкою, але до Вашої толерантності мені далеко (дивуючись і навчаючись)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:54:36 ]
*толерантно & лагідно обіймаючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:37:24 ]
То Гейм, а ми - за здоровий глузд. Пишіть залягають. У нього описка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:12:23 ]
Олександре, я правда вдячний за увагу, завжди

теоретично, Ви маєте рацію
але мене цікавить більше звукопис, дотичний до авторського

в оригіналі, дослівно, наступна вступна замальовка:

Біля рудого ставу стоять численні тіні
При кволих обличчях тонких дерев
У тиші, яка триває.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:13:54 ]
при чім, обличчя - в однині
але це не перекладеш навіть прозою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:02:51 ]
цікаво, що автор оригіналу не заморочувався на рими. ніби ритмізована проза у строфах.
а настрій , настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:32:37 ]
ну, це білий вірш

сам Гейм надзвичайно крутий, як поет
слабко піддається перекладанню

білі вірші до речі це такий классицистичний стайл
аля Фрідріх Шиллєр або фон Кляйст

їх насправді важко перекладати, щоби вийшло красиво

тут якби йде пара відлунь (я таким займаюся)
Рільке, із найвідомішою його мелодією
і Гайм, із практично нікому не відомою

& оцей настрій, вжеж...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 10:53:48 ]
Потойбіччя...
Переклад - на власний россуд
автора перекладу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:34:18 ]
& це найкраща репліка, о брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:07:28 ]
"im blanken Scheine" - "в нагому сяйві"
Ваше цікавіше, о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:40:42 ]
дякую, насправді це найточніший момент
але вкраїнською звучить чарівніш

українська і німецька дуже подібні фонетично
але щодо літератури, особливо поезій ~
зовсім різні ідеали, відтак перекладання
німецьких поез українською це ще одна, окрема
сфера поетична

і це, в належному виконанні, не мікс двох вищезазначених мов

це як tertium quid,

dürfte ich mich solcherweise mal äußern....