ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.09.19 13:32
"Жемчуг"
«Москву» як наші потопили,
Москальський скреп на дно пустили,
На болотах піднявся вий:
- Та як таке можливо було,
Щоб наша гордість потонула
Фактично не вступивши в бій?!
Хіба коли таке бувало,
Як «дєди» наші воювали?

Ілахім Поет
2024.09.19 13:25
Біографічне
Макулатура, що гідна суспільних клозетів.
Де героїчне? Бодай мінімальний екстрим?
Всі біографії мають – лише у поетів
Лиш нескінченні переліки назв або рим.

Може, це правда… Про нас не складають легенди.
Що пригадати в житті, аби трилер чи шок?
Ал

Леся Горова
2024.09.19 11:33
Здогадка
Так хотіла підгледіти: хто ж літній день торочить?
Променисті пацьорки фарбує у чорне, та
Добавляє помалу та впевнено їх до ночі.
І радіють об тім сумота, пустота й німота.

Хто ж то? Може, той ворон, що каркає надто бридко?
Підлетів над сухою вербо

Сонце Місяць
2024.09.19 10:30
Поле Суниць & Пенні Лейн (The Beatles)
Перейтись би нам із тобою, до
Поля суниць
Скрізь нереальність
Ніщо не варте переймань
Поле суниць на безвік

Жити так легко, не зрячи
Нерозуміючи усіх

Микола Дудар
2024.09.19 06:02
***
Який настрій, такий спіч…
***
Не завжди розумів себе чомусь
Коли пірнав в минуле з головою
Можливо, як усі, його боюсь
І нинішне з такого ж геморою…

Не завжди я воротами вертавсь

Світлана Пирогова
2024.09.18 11:06
З тобою не запалювали свіч (пісня)
З тобою не запалювали свіч,
Не цілував мої ти ніжно руки.
Звучала пісня в горобину ніч,
Роїлися думки. Терпіння. Муки.

Лежали пелюстки сухих троянд
На клавішах холодних піаніно.
Нанизані роки і блиск гірлянд -

Козак Дума
2024.09.18 07:21
В пащі Ваала
Давно вже не боюся небезпек,
у сховище не мчуся по тривозі.
Лунає черговий загрози трек –
отак життя минає у облозі…

В повітрі то ракета, то «шахед»…
До вибухів уже настільки звикли,
що спокою позаздрить моджахед!

Віктор Кучерук
2024.09.18 05:56
* * *
Допоки ти була живою, –
Пряміше йшлося все-таки
І так, як нині, головою
Я не крутив на всі боки.
Завжди ставала у пригоді
Твоїх порад глибока суть,
І не скипав я аж до споду,
Бо знав куди і де звернуть.

Микола Дудар
2024.09.18 05:50
***
А ти мені просто розповіси
Про те, як чекала трамвая…
Як дощик всю ніч і день моросив
Як діток лякали бабаєм…

Про те, і про те… ще довго про те
Які були люди цікаві…
Про наш нерозривний світо-тотем

Микола Соболь
2024.09.18 04:43
Миттєвість осені
Через пожухле листя сонця промінь
вдивляється у жовтня безпорадність,
немов питає: «Жовтню, друже, хто ми?
Нам Божий день тепла дарує радість,
а ще – тонку надію павутинки
на нескінченність бабиного літа,
присядемо з тобою на хвилинку,
поки борвій

Володимир Бойко
2024.09.17 23:14
Задивлений жінкою
Тим, хто розуміє мову жінки, неважко зрозуміти мову квітів, трави, води, вогню і зоряного неба. Мало послухати жінку, треба її ще й почути. Звісно, можна послухати жінку і зробити навпаки, але тільки так, аби вона ніколи про це не довідалась. Про

Іван Потьомкін
2024.09.17 20:12
***
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2024.09.17 18:17
***
Фрагмент історії у вірші
***
І знову перерва… поруч квітник
Вміру погода, без вітру
Цікаво би знати, хто садівник —
Всунув би в руки півлітру
А що тут такого, божий ґешефт:
Кожному мо по-заслузі…

Сонце Місяць
2024.09.17 17:23
Пологіший берег (Crosby, Stills & Nash)
Штурвале, обертайся. . . нікуди не сховатись
Катма й потреби. . .

Всіяно берег пологіший
Черепашками на піску
Що зморгують, мов очі сяйні
Через море

Борис Костиря
2024.09.17 12:11
Замок
Замок, який ти споруджував
багато років, остаточно
зруйнувався. Із нього падають
уламки цегли, перетворюючи
на сипучий пісок надії.
Така цеглина може впасти
комусь на голову, поставивши
крапку в недописаному романі.

Козак Дума
2024.09.17 07:32
Небесна запорука
Отут тебе поцілував уперше,
під вітами розлогих ясенів.
Вони донині мою долю вершать,
а твій уже давно не чути спів…

У кожного лягла окремо доля
і нарізно світили нам зірки.
Осібно з’їли ми по пуду солі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші / класика*

 Сад безтямних (Georg Heym)
Образ твору  
Іржавий став, де тіні застигають
Під стовбури, на вигляд крихкотілі
У тишину. Схиляються нечасті
Над водяним похмурним люстром

Тут інші йдуть, за живопліт пустельний
Холодними стежинами під світлом
І човгають ті ступні у альтані
І знов ховаються до шпар таємних

Струмка спіткай ген там, в нагому сяйві
Край вільх, вербин, що зроду викривляє
Як човник на той берег перепустить
У світлі рви жовтіюче пелюстя




 



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-10-08 02:59:20
Переглядів сторінки твору 11813
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.19 10:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 03:05:17 ]




Der Garten der Irren


Am roten Teiche stehen viele Schatten
Bei dünner Bäume schwächlichem Gesichte,
In Stille fort. Nur selten daß sich einer
Herunter zu dem trüben Wasser bücket.

Und manche gehn in den entleerten Hecken
In kühlen Gängen, die schon voller Lichte,
Und schleifen mit den Füßen in dem Laube,
Und sitzen wieder sanft in den Verstecken.

Der Strom ist weit hinab im blanken Scheine
Bei Erlen und den krumm gebornen Weiden
Und wer mit leichtem Kahn ihn überbrücket,
Er wird im Licht die gelben Blumen pflücken.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:19:19 ]
Може, залягають? Не застигають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 06:28:56 ]
у Гейма, в оригіналі - ’стоять’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 11:51:21 ]
Я теж за повагу до авторського тексту. Якщо хочеться сказати щось своє, то це можна зробити у власних текстах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:27:11 ]
дякую, Ларисо,

все немов залежить від певного надзавдання
геть пунктуальне відтворення особливо
начебто простих творів інколи видається
нехудожнім

прикінці ХІХ- на початку ХХ ст, у т.зв. ’прекрасну епоху’
деяких скульпторів, які просто відтворювали тіла натурників
зневажали & нищівно критикували, навіть Родена

тут мав би бути знайденим якийсь ’золотий перетин’
щоби було і точно, і мала місце дещо художня інтерпретація

я люблю гумор, і розумію реакцію Олександра, безпосередню таку
і я написав уже, так, він має рацію, теоретично

але, з міркувань наближення ідеалу, саме тут
я, керуючись всім досвідом своїм, а саме - практичним

спокійно йду проти теоретичної вірогідності
на користь практичної неймовірності




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:51:43 ]
обожнюю Ваші відгуки, СоМі, насолоджуюсь ними не менш, аніж Вашими творами (усміхаючись і дякуючи)

завше вважала себе терплячкою, але до Вашої толерантності мені далеко (дивуючись і навчаючись)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 20:54:36 ]
*толерантно & лагідно обіймаючи*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-08 06:37:24 ]
То Гейм, а ми - за здоровий глузд. Пишіть залягають. У нього описка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:12:23 ]
Олександре, я правда вдячний за увагу, завжди

теоретично, Ви маєте рацію
але мене цікавить більше звукопис, дотичний до авторського

в оригіналі, дослівно, наступна вступна замальовка:

Біля рудого ставу стоять численні тіні
При кволих обличчях тонких дерев
У тиші, яка триває.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 07:13:54 ]
при чім, обличчя - в однині
але це не перекладеш навіть прозою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:02:51 ]
цікаво, що автор оригіналу не заморочувався на рими. ніби ритмізована проза у строфах.
а настрій , настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:32:37 ]
ну, це білий вірш

сам Гейм надзвичайно крутий, як поет
слабко піддається перекладанню

білі вірші до речі це такий классицистичний стайл
аля Фрідріх Шиллєр або фон Кляйст

їх насправді важко перекладати, щоби вийшло красиво

тут якби йде пара відлунь (я таким займаюся)
Рільке, із найвідомішою його мелодією
і Гайм, із практично нікому не відомою

& оцей настрій, вжеж...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 10:53:48 ]
Потойбіччя...
Переклад - на власний россуд
автора перекладу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:34:18 ]
& це найкраща репліка, о брате


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-08 13:07:28 ]
"im blanken Scheine" - "в нагому сяйві"
Ваше цікавіше, о СоМі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-08 19:40:42 ]
дякую, насправді це найточніший момент
але вкраїнською звучить чарівніш

українська і німецька дуже подібні фонетично
але щодо літератури, особливо поезій ~
зовсім різні ідеали, відтак перекладання
німецьких поез українською це ще одна, окрема
сфера поетична

і це, в належному виконанні, не мікс двох вищезазначених мов

це як tertium quid,

dürfte ich mich solcherweise mal äußern....