ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.25 22:00
Обличчя війни трагічне й потворне.
Обличчя війни із крові і сліз.
Ламають людей ненависті жорна.
Вбивають людей серед поля беріз.

Обличчя війни - чи це справді обличчя,
Чи пика у шрамах і віспах злоби,
Чи маска, яку хтось жорстоко скалічив

Віктор Насипаний
2025.04.25 14:48
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?

Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко

над застояною рікою
перевернуті вежі зубці
хмаровиння у жовчі & вохрі
занемінні готично мертвотнім
сповідали загублену ціль
асонансні відтінки дрімотні
не відомих нікому часів
сукровили крізь тіні косі
зачакловану незворотність

Сонце Місяць

Угууу! ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-12 20:37:23
Переглядів сторінки твору 11131
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Композиції для театральної сцени
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:53:55 ]
Люблю Ваше, Марго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:54:46 ]
Хто мені підкаже, чому у мене нема можливості вже два дні опублікувати твір???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 22:16:34 ]
це все проіскі МП о Серго! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 12:29:35 ]
Можливо кеш-пам'ять є сенс почистити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 05:10:45 ]


хтось там нам обіцяв товпи захоплених глядачів, здається Олександр Сушко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 15:55:56 ]

І глядачі, й споглядачі, і судді,
і судді суддів і когорти інших,
усі присутні - поруч і ніде,
та байдуже їм до пори до часу,
доки поживою не спалахне ефір -
і в кожного своя пожива, звісно,
одним - душа, комусь наснаги тіла,
а тим - шпаринки, й діри, в інтелекті,
не багатьох захоплює співзвучність,
та ви не з тих, ви з меншості - це славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 20:44:14 ]
*уклінно, о Даймоне...


майнули-бо, тамтами & фанфари
літа, метелики та нетлі
у сяйві вигаслих давно софітів
подарувавши гарт чуттєвий
смак до жестів, ревність
до винесених за дужки нюансів
мов танці з тінями, немовби
романс до спогадів ~ нехай
& не було їх особливо аж ~
та ми триваємо все ще, запраглі
несуєтної суті à la carte
й хто чути забажав би, вчув би.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:15:59 ]
*

Мій Друже, в Сонячній подобі
Не виринайте з гущі хмар!
Бо Демон знов втече за обрій ~
До спраглих ніжності Тамар )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 21:34:06 ]


о, хмари...)

друзяко Даймоне, оскільки
вина лишилося ого
запрошуємо до вечірки
вже є СМ & вжеж, Марґо ~

Тамару просимо також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:52:28 ]

*
Інакша справа Місяцева
О Світло стишене нічне!
Є древній Змій і quasi - Єва
Хто дегустацію почне ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:41:19 ]


О що ви, товариства квіт не гасне,
хай і гілки сплітаються інакше,
і змінюються стовбури, буває,
але ж основи - вся ота безмежність
обличчя кожного, бездонні "я",
що не зникає, - простягни чуття
углиб, життя, й не так вечірку стрінеш,
як ранок мрії і її ж обійми,

розмови теж бувають під вино,
розмови , що народжують реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:43:34 ]


А імена пригадувати - в них так мало.
Наскільки наше більше без імен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-14 20:22:19 ]




наче музика безвідносна
мов зерно, котре падає в ...
пам’ятай не гадаючи, згадуй
чари й сяйва, приймаючи світ
у відлуннях звучань, безбережжі
вечорів при зірках & світань
ув обіймах; о, ти би хотів
усіх, але всі вони мрії, чи мрева
у сновидіннях інакших, або

чи ім’я їх любов
або ти це ~ вони
чи вони всі ~ це ти


(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 23:35:16 ]


Вони - це ти а ти – вони
Між зір причалили човни
У плоті шибениці сни
Зачаті в них чужі сини
І всі безцінні - без ціни
Стрибає білка з них і в них
Ковток-ковток і ще ковтни
Вже чутно шепіт з-за спини:
Гляди уп'єшся до весни!
О лезо Оккама спини
Ти ці потоки новизни!
Від них фонить фонить фонить
А так бракує глибини!
Та ще і Вісник сатани
Бажає знов продати мить
Злякались ніжні кажани
Ти знаєш Сонце хто вони
Оці панянки і пани
Що плодять плодять табуни
Женуть пегасів з цілини?
Від них у скронях стугонить
Чи я допилась до мани?!

Магістре, милий, де ж ти зник?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-24 15:52:17 ]
Що час для нас - якщо не міра жесту?
Тебе, Марго , торкаюся - це час,
а не торкаюся - безчасся, певно? )
Коли торкаюся, то прагну глибини? ))


Тієї, що бринить назустріч яро.


Заходиш в імена - в Марго, в Тамаро...
Виходиш потойбіч, де все стократ,
де насолоди води безтілесні
розмили береги, де я не я,
а безкінечний плин, така протяжність,
до потойбіччя іншого - з нудьги
такі, як я, вертаємо в цей світ.

О не один він, мов калейдоскопу
буття кружляння барвне - обирай,
де, ще не був, чи вже бував, чіпляйся
собою міцно берегів й пірнай...


І спершу все так барвно, так чудово )
А потім - те саме, призвання тягне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-24 18:01:28 ]
(лірична інтерлюдія, запросто):



Марґо тепер у ролі Коломбіни
& це прекрасна роль, нмсд
хай Вигадка рядно своє пряде
сріблисто~золоте~жовтнево~плинне

усі можливі барви безпричини
& брами осені сяйливий декаданс~
чудуються на сей магічний танц
масовники глухонімої пантоміми

Даймон з гітарою, СМ на дримбі
трохи джаз~
заллято в лямпи свіжий гас
& темносині очі в ночі, нині







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 16:16:58 ]

Марго-Марго. П'янке безмежжя "інь",
вразлива синь, і гострий інтелект,
мужчині з вами все, утім, на радість -
хоча би муки взяти ті, уранці,
з голінням, - низка ваших слів
і кавалеру не потрібна бритва!
Це все, що є у вас, коштовна здобич -
то ви вже обережніше в цих нетрях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 20:57:51 ]
)

О Демоне хіба забули Ви ?!
Оголених мужів я обираю
Ходім зі мною в царство кажанви
У нетрі інь – п’янке безмежжя раю )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:27:29 ]

Де я і де той Рай (. Але й пітьми не знаю,
як відають її тут на Землі прості тілесні.
Куди ведуть дороги вслід за вами? Зараз гляну.
З висот надчасся видно тільки танець,
і музика, як райдуга, і спраглий
здіймає диригент угору руку,
але готові ще не всі - він поспішає
прожити цей момент, оркестр вдихає,
співці і хор у паніці - як готи,
чи як мурахи, стрибають на стіни
цієї сцени, швидше, швидше, швидше,
кружляєте ви, втримуючи коло,
а навкруги вже тісняться роти,
співають звичне і доречне Верді,
й таке далеке від краси кружляння
захопленого тонкощами Світу...

З ким ви танцюєте у колі муз?
Я дивлюся, але упізнаю,
щоразу інше розмаїття гри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 19:30:08 ]


Щоразу інше, в тому то і сенс!
Ми з Сонцем нині зорі загасили.
П'ємо саке, євшан, муншайн, абсент,
Для танців ні снаги нема, ні сили,
Як Місяць зійде - буде знов усе!
Але ми ще нічим не закусили
І ніц нема - довкола голі схили
Тому нехай несуть із тучних сел
Пожертви, що тобі завжди носили
О Демоне,
хто ж нас іще спасе?!