ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марґо Ґейко / Вірші

 Марґо & Сонце ~ Місяць & Ґейко

над застояною рікою
перевернуті вежі зубці
хмаровиння у жовчі & вохрі
занемінні готично мертвотнім
сповідали загублену ціль
асонансні відтінки дрімотні
не відомих нікому часів
сукровили крізь тіні косі
зачакловану незворотність

Сонце Місяць

Угууу! ...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-10-12 20:37:23
Переглядів сторінки твору 11966
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Композиції для театральної сцени
Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:53:55 ]
Люблю Ваше, Марго


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 21:54:46 ]
Хто мені підкаже, чому у мене нема можливості вже два дні опублікувати твір???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-12 22:16:34 ]
це все проіскі МП о Серго! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 12:29:35 ]
Можливо кеш-пам'ять є сенс почистити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 05:10:45 ]


хтось там нам обіцяв товпи захоплених глядачів, здається Олександр Сушко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 15:55:56 ]

І глядачі, й споглядачі, і судді,
і судді суддів і когорти інших,
усі присутні - поруч і ніде,
та байдуже їм до пори до часу,
доки поживою не спалахне ефір -
і в кожного своя пожива, звісно,
одним - душа, комусь наснаги тіла,
а тим - шпаринки, й діри, в інтелекті,
не багатьох захоплює співзвучність,
та ви не з тих, ви з меншості - це славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 20:44:14 ]
*уклінно, о Даймоне...


майнули-бо, тамтами & фанфари
літа, метелики та нетлі
у сяйві вигаслих давно софітів
подарувавши гарт чуттєвий
смак до жестів, ревність
до винесених за дужки нюансів
мов танці з тінями, немовби
романс до спогадів ~ нехай
& не було їх особливо аж ~
та ми триваємо все ще, запраглі
несуєтної суті à la carte
й хто чути забажав би, вчув би.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:15:59 ]
*

Мій Друже, в Сонячній подобі
Не виринайте з гущі хмар!
Бо Демон знов втече за обрій ~
До спраглих ніжності Тамар )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-13 21:34:06 ]


о, хмари...)

друзяко Даймоне, оскільки
вина лишилося ого
запрошуємо до вечірки
вже є СМ & вжеж, Марґо ~

Тамару просимо також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 21:52:28 ]

*
Інакша справа Місяцева
О Світло стишене нічне!
Є древній Змій і quasi - Єва
Хто дегустацію почне ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:41:19 ]


О що ви, товариства квіт не гасне,
хай і гілки сплітаються інакше,
і змінюються стовбури, буває,
але ж основи - вся ота безмежність
обличчя кожного, бездонні "я",
що не зникає, - простягни чуття
углиб, життя, й не так вечірку стрінеш,
як ранок мрії і її ж обійми,

розмови теж бувають під вино,
розмови , що народжують реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:43:34 ]


А імена пригадувати - в них так мало.
Наскільки наше більше без імен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-14 20:22:19 ]




наче музика безвідносна
мов зерно, котре падає в ...
пам’ятай не гадаючи, згадуй
чари й сяйва, приймаючи світ
у відлуннях звучань, безбережжі
вечорів при зірках & світань
ув обіймах; о, ти би хотів
усіх, але всі вони мрії, чи мрева
у сновидіннях інакших, або

чи ім’я їх любов
або ти це ~ вони
чи вони всі ~ це ти


(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 23:35:16 ]


Вони - це ти а ти – вони
Між зір причалили човни
У плоті шибениці сни
Зачаті в них чужі сини
І всі безцінні - без ціни
Стрибає білка з них і в них
Ковток-ковток і ще ковтни
Вже чутно шепіт з-за спини:
Гляди уп'єшся до весни!
О лезо Оккама спини
Ти ці потоки новизни!
Від них фонить фонить фонить
А так бракує глибини!
Та ще і Вісник сатани
Бажає знов продати мить
Злякались ніжні кажани
Ти знаєш Сонце хто вони
Оці панянки і пани
Що плодять плодять табуни
Женуть пегасів з цілини?
Від них у скронях стугонить
Чи я допилась до мани?!

Магістре, милий, де ж ти зник?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-24 15:52:17 ]
Що час для нас - якщо не міра жесту?
Тебе, Марго , торкаюся - це час,
а не торкаюся - безчасся, певно? )
Коли торкаюся, то прагну глибини? ))


Тієї, що бринить назустріч яро.


Заходиш в імена - в Марго, в Тамаро...
Виходиш потойбіч, де все стократ,
де насолоди води безтілесні
розмили береги, де я не я,
а безкінечний плин, така протяжність,
до потойбіччя іншого - з нудьги
такі, як я, вертаємо в цей світ.

О не один він, мов калейдоскопу
буття кружляння барвне - обирай,
де, ще не був, чи вже бував, чіпляйся
собою міцно берегів й пірнай...


І спершу все так барвно, так чудово )
А потім - те саме, призвання тягне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-10-24 18:01:28 ]
(лірична інтерлюдія, запросто):



Марґо тепер у ролі Коломбіни
& це прекрасна роль, нмсд
хай Вигадка рядно своє пряде
сріблисто~золоте~жовтнево~плинне

усі можливі барви безпричини
& брами осені сяйливий декаданс~
чудуються на сей магічний танц
масовники глухонімої пантоміми

Даймон з гітарою, СМ на дримбі
трохи джаз~
заллято в лямпи свіжий гас
& темносині очі в ночі, нині







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 16:16:58 ]

Марго-Марго. П'янке безмежжя "інь",
вразлива синь, і гострий інтелект,
мужчині з вами все, утім, на радість -
хоча би муки взяти ті, уранці,
з голінням, - низка ваших слів
і кавалеру не потрібна бритва!
Це все, що є у вас, коштовна здобич -
то ви вже обережніше в цих нетрях )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-13 20:57:51 ]
)

О Демоне хіба забули Ви ?!
Оголених мужів я обираю
Ходім зі мною в царство кажанви
У нетрі інь – п’янке безмежжя раю )(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2018-10-14 12:27:29 ]

Де я і де той Рай (. Але й пітьми не знаю,
як відають її тут на Землі прості тілесні.
Куди ведуть дороги вслід за вами? Зараз гляну.
З висот надчасся видно тільки танець,
і музика, як райдуга, і спраглий
здіймає диригент угору руку,
але готові ще не всі - він поспішає
прожити цей момент, оркестр вдихає,
співці і хор у паніці - як готи,
чи як мурахи, стрибають на стіни
цієї сцени, швидше, швидше, швидше,
кружляєте ви, втримуючи коло,
а навкруги вже тісняться роти,
співають звичне і доречне Верді,
й таке далеке від краси кружляння
захопленого тонкощами Світу...

З ким ви танцюєте у колі муз?
Я дивлюся, але упізнаю,
щоразу інше розмаїття гри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марґо Ґейко (М.К./М.К.) [ 2018-10-16 19:30:08 ]


Щоразу інше, в тому то і сенс!
Ми з Сонцем нині зорі загасили.
П'ємо саке, євшан, муншайн, абсент,
Для танців ні снаги нема, ні сили,
Як Місяць зійде - буде знов усе!
Але ми ще нічим не закусили
І ніц нема - довкола голі схили
Тому нехай несуть із тучних сел
Пожертви, що тобі завжди носили
О Демоне,
хто ж нас іще спасе?!