ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2023.02.03 05:20
Воно" вбиває по-хвилинно
Мене, похилого в літах
А на чужбині Катерина -
Самотній неба рідний птах…
І ночі довшають в судинах
На зморшки падає їх тінь
Щоби почути - Катерина
В куточках кожних сновидінь…

Віктор Кучерук
2023.02.03 04:28
То спекотна пора, то морози
Підганяють мене в укриття, –
Проявляється в повній тривозі
Вічна повість стрімкого життя.
То приємно штовхають у спину,
То впираються в груди вітри, –
Мов прикмети зовуть, а причини
Заважають надалі іти.

Ярослав Чорногуз
2023.02.03 01:49
Зима стрічається з весною,
І усміхається блакить!
Яке це щастя — буть з тобою,
І кожен день, і кожну мить!

І кожен раз — душі цвітіння,
І розкривається вона —
Як пелюстки на деревині --

Володимир Бойко
2023.02.03 00:18
Попав у партію Микола,
Як і годиться – по приколу.

Росію натягли на зло
Царі, генсеки і пуйло.

Путіненят – мов кошенят.
Щоб дати лад – потрібен кат.

Гриць Янківська
2023.02.02 21:33
А мені до сонця, а мені до сонця би дотягнутись!
Хай би соки всі, хай би соки мої осушило!
Бо мене тут наскрізь пронизує слово-шило.
А моє? – Моє так і не зворушило.

А мені до серця, а мені до серця би докричатись!
Хай стискає груди, хай збиваєтьс

Сергій Губерначук
2023.02.02 21:07
О, ти була його остання.
Ти з ним жила через кишеню,
а він давав тобі у жменю
грошима все своє кохання,..
бо ти була його остання.

2 вересня 1996 р., Київ

Іван Потьомкін
2023.02.02 17:30
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Євген Федчук
2023.02.02 17:29
В дитинстві я щороку приїздив
У гості до бабусі. Ціле літо
Я міг на річку і у ліс ходити.
Там зустрічаєш стільки різних див,
Яких у місті марно і шукать.
Бабуся трави кожен рік збирала,
Мене частенько із собою брала.
Тож довелося і мені пізнать,

Юрій Лазірко
2023.02.02 17:16
сніжинки на щоках
зникомі херувими
розгублене в роках
затримане в незримім

дощі їй віділлють
весною серце в римах
він той від кого йдуть

Юрій Лазірко
2023.02.02 17:13
розлито вино
стигне кров не водиця
пошук істини

(Eng.)
the wine is spilled now
cooling down blood isn’t water
searching for the truth

Ігор Деркач
2023.02.02 15:18
А корупційній мафії при владі
пообіцяли пі-юлєй, таки...
животворящий Байден
лічить банду:
команду зе... бойки і єрмаки.

***
А ось і з Ради потекла зеленка,

Олександр Сушко
2023.02.02 09:37
Дівчата мене любили завжди. Був гурточок шанувальниць у дитячому садочку, хлопчаки дражнилися, але здалеку, бо чубивися з ними залюбки, розквашував носи, копав лежачих ногами, торсав за вуха. Шибеником був ще тим.
У школі саме дівчата обирали мене ком

Микола Соболь
2023.02.02 05:35
Химероводять снігопади,
витьохкує під ранок лід…
це місяць лютий безпорадно
звільняє так шляхи весні,
бо вже пора.

Ось-ось розпустять верболози
суцвіття котиків пухкі,

Віктор Кучерук
2023.02.02 04:46
Коли у гаю за рікою
Зозуля поспішно кує, –
Немає мені супокою
І дуже тривожно стає.
Навіює тільки печалі
У душу кування її,
Бо нині все менше тривалі
Плачі у зеленім гіллі.

Хельґі Йогансен
2023.02.01 23:02
Ну  що  ж,  прощай!  Ідеш  від  мене…  Осінь.
Де  ти  ступала  –  інеєм  лежить
Моя самотність.  Зглянься  ж  хоч  на  мить!
А  я  кричав  колись,  що  з  мене  досить
Твого  повітря,  вижовклих  листків,
Дощів, туману...  Час  вже  пролетів
І  ти

Тетяна Левицька
2023.02.01 22:00
Це маячня, мій любий, тільки сон,
лякає привидом посеред ночі.
Лунає серця срібний камертон,
душа на вістрі леза кровоточить..

То падає узимку дощ: дрібний,
холодний, забобонно-сліпкуватий,
в небесній прірві топить Бог човни,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Рецензії

 купатися чи — ?
 
після провального сюжету «Сонцемісячні хлипи»,
із шедевральними, не побоюся такого епітету, одкровеннями, зокрема:

Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском...


(авжеж бо, у дзеркалі)

&

Звик строчити кошлато, без логіки, рими та ком,
Ковтунисте рунО випліталося із закарлюччя.
Та катюга-Сушко потягнув в сатиричний альков,
Мій потужний талант камасутрою гумору змучив.


&

Похмелитись пора. "Бензобаки" заправлю в куми,
В неї гарна меляса - ковтну, то цвіту, наче ружа.
Місяць блимнув й погас, сонце з розпачу стало німим,
Між ногами від горя набігла таланту калюжа.


(останній рядок — вже хрестоматійний),


перейнятий ’катюга-Сушко’, вкінець закинувши всяку свою притаманну героїчну рутину
про мнякання цицьок-м’якушок, лускання бульки з носу. полірування голівки та іншу камасутру —
засукав рукави маминої кофтини, і нагородив улюблену публіку тепер отаким:

http://maysterni.com/publication.php?id=135910

ну що ж, посмакуємо генія (за версією Д.Павличка), трохи подробніш
оскільки до самого ’катюги’ заходити якось некомільфо, ну бо маніяк...

атож, будьмо уважні. . .

1. Невідомо - правда це чи жарт,
2. Знамо тільки - місяць був уповні.
3. Сів поет з розгону на шпагат,
4. Виваливсь "талантище" назовні.

1. таки невідомо, бо висмоктав жеж, сам ’катюга’, неясно з якого саме пальця
2. насправді новий місяць надворі, але видно, тут якісь давні травми
3. тут продовжується шизове протистояння ’пііт (поет) - сатирик’, ну те, що ’у дзеркалі’
а з якого саме розгону і на який саме шпагат — несуттєво, бо дальше має бути цікавіш
4. про талантище, який(?) ’вивалюється назовні’ (для чого?) —
оце видно геніальний сатиричний ’жир’, тут треба сміятися, бо так треба

5. Чи блідавець трохи з бодуна,
6. А чи сонце спало у коноплях,
7. Бачу, що Пегасові хана,
8. В музи передсмертні крики, воплі.

5. тут починається розмисел, про природу творчості
ну, бо про ’заправку "Бензобаків" в куми’ вже було, тепер в сатирика бодун, логічно
6. а тут — альтернативна реклама
7. ’Пегас’ це такий улюблений коник між ногами в ’катюги’, знаємо
8. ну, тут всім шкода якусь музу, хоча таки невідомо чого вона присмерті

дальше — більше

9. На бандурі бринькає акин,
10. В дами серця під очима слізки.
11. Сумно, бо "творіння" - здохляки,
12. Кожен віршик - мухомор поліський.

9. тут вступає якийсь акин на бандурі
10. тут якась нізвідки дама серця, їй шкода
11. тут чогось їй (дамі серця?) раптом ще сумно,
12. а тут знову має бути смішно, бо ’віршик’ (він жеж ’"творіння"’ можливо, навіть ’акина’, але не факт) насправді — ’мухомор’, тобто, від ’віршика’ дохнуть мухи, але чомусь ’поліський’, ну видно тому що там радіоактивна зона. замислувато, але нехай

що ж далі?

13. На папір кошлаті рими "Плиг!",
14. Тля обсіла поетичну гілку.
15. Критик би "ашугу" допоміг,
16. Затягнув би у труси резинку.

13. ’кошлаті’ — цей епітет прогресує, наявний в кожному творінні генія, хоча непонятний
14. ’поетична гілка’ це — ?
15. ’ашуг’ це, для непосвячених, азербайджанський ’акин’, чому саме азербайджанський — навіть не питайте. . .
а ’критик би’—
16. затягнув у труси резинку, бо мали би бути труси без резинки. о так, це був гумор.

вже якось тоскно, але продовжуймо

17. Нині кожен - геній, златоуст,
18. Табунами бігають таланти.
19. У модерні потопає глузд.
20. То чому ж я, сестроньки, не радий?

17. само собою, товаришу геній
18. справедливо
19. модерн це початок минулого століття, сто років вже як
20. і справді, чо ж геній — не радий?


*

бонус:

Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:08:50 ]
Ви, мабуть, ще карпатських мухоморів не бачили )))


Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-09 18:40:27 ]
Ох і справді! Звик до поліських.




ну вже хоч одна загадка прояснилася, про мухомори (12.)


резюме:

несмак. тоскний





 



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-09 21:46:51
Переглядів сторінки твору 12455
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
ЛІТПРОЦЕСИ
Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії
Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2022.02.28 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:00:01 ]



З Днем української писемності та мови, дорогі друзі!

а оце святкова порція похабних пригод сатирика сушка, пані й панове

щиро запрошую всіх небайдужих)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:34:12 ]
нема більше небайдужих?

а шо ж так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 23:56:38 ]
Тішуся, що потрапила в "бонус" ))
Дякую за порцію гумору на ніч )))
Цікаво, що то мені насниться після цього всього читання?
На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:59:32 ]
дякую, Галино, сподіваюся, що ’на все добре!’ це не прощання...

а гумор, звісно ж, велика сила

потім може розкажете, якби справді щось цікаве наснилося)

гарної ночі Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:25:28 ]
Дякую ))
снилося чогось багато, але, чи цікаве, не знаю:
якась мансардна квартирка з декількох мацюпусіньких кімнат, багато людей - не то зустріч однокласників/однокурсників, чи богеми... велика тераса на плоскому даху... всі спілкуються, фотографуються, а я ходжу і нікого не впізнаю... тільки свою тезку по імені і по батькові - маму моєї подруги, і ще одну мамочку з гімнастики малого... - які й не мають наче жодного логічного відношення до тих всіх інших...
одним словом - тусня якась певно нині буде ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:35:52 ]
о Галино

невимовно Вам вдячний, що знайшли час зайти, поділитися, чесно

*задумався про тусню*

та хотілося би, щоби люди спілкувалися, мов у старі добрі часи

може це таке підсвідоме бажання, чогось теплішого-лампового
на фоні оцього всього, що є в наявності, натомість

я не тлумачу сни, ніколи, але дуже радий слухати, бо
мені думається, поетичні твори
вони є більшою, чи меншою мірою, але сновидіннями

або мали б бути



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 02:08:46 ]
тут прямо напросилася навіть епіграма:


мухоморами заправивсь. із полісся!
труселя в сусіди-рагуля
вкрав ашуг & борзописець лисий —
о. сушко, о сатирична тля )


ну як вам?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 09:46:34 ]
бонус-2

сусіда виявився якимсь Василем Василенком...
він ще любить розказувати анекдоти про ГоловаЧлєна, пригадую

ну шо ж, бидло ідентифіковане чисто інтуїтивно,
але безпомилково. хороша компанія, так тримати




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:30:16 ]
Навіщо Вам та вся нехороша лексика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:38:49 ]
я не прихильник, зізнаюся...

але що поробиш, ці сторінки досліджують питання творчого несмаку & людської агресії

яка маскується під сатиру

даруйте, це просто люстро, я ж старатимуся, звісно
мінімізувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:43:29 ]
може навіть, було би точніш сказати ’примітивної людської агресії’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 11:02:07 ]
а взагалі - Ви ж цікавитеся культурологією всякою хорошою, правда ж?

подивіться якось - де Вам зручно наґуґлиться
або, якщо маєте доступ до книг, це навіть ліпше

про мистецтво арлекінади

чомусь певний, що Вам буде цікаво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:00:16 ]
ось ще такий бонус про інтелект (sapienti sat),
із окремого посту:


1. моя пародійна спроба


зачерпнувши фарби охряної
(несподіванки дитячої зразка)
помалюю ставні, мов до бою —
вітрякові, імені сушка

щось він меле, наче би римує
жорнами без продиху довбе
хай тимчасом шашіль точить тую
в спину лихо дихає бобер —

крутить мацаками обсирака
кажанів з горища витряса
ліс пм мовчить, повсюди мряка
а була б, здавалося — яса

Cонце й Mісяць, паки вражі кулі
не втечеш, не змелеш, хоч би як
свині передохли, дохнуть кури
рохкає собі один — вітряк

часоплин спинивши на хвилину
вічність потихеньку обійма
вітрячиху на кого покинув —
чи задовольняється сама?

але що резони, «що там, дохтєр?»
«вас шиза ковбасить, навсібіч!» —
скрапує в очах пекельна вохра

Cонце й Mісяць
suka—
божий бич


*


2. Коментар сабжа:

Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-10 06:28:18 ] - відповісти
Ви правильно вчинили, друже, що написали оце. Хай люди побачать який Ви "майстер" і в сатирі. Кошлатий сумбур - оце і є Ваш стиль письма. І помилок тьма. А гумор потребує інтелекту і непересічного таланту. Перевірити якість написаного просто: почитайте спочатку котові. Якщо він зарегоче - все гаразд. Якщо буде вилизувати під хвостом - треба доопрацювати.











Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:03:13 ]
ну і фінальна наразі ’сатирична’ цяцька, без претензій


хай сумбур кошлатий. ні, не майстер
не сатирик, доля не важка
все не те, єдина дрібка щастя
поцілунок в гузно ~ від сушка



*