Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про те,,,
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про те,,,
Притча про те, як вороги, самі того не усвідомлюючи, можуть принести вам користь
Я вас люблю, мої вороги, за те, що ви мені допомогли
знайти себе і відбутися, перед труднощами не схилитися
і краще в людях розбиратися.
- Східна мудрість
В одній державі настільки вірили в провидіння, що у них був такий звичай: кожному засудженому на смерть перед стратою пропонувалося тягнути жереб долі. У мішечку були всього 2 листочка - «Життя» і «Смерть». Якщо засуджений витягав перший листок, його милували. Якщо другий - вирок тут же приводили у виконання. Таким чином, у кожного засудженого була надія до самого останнього моменту, а у суддів був додатковий голос «згори» за або проти прийнятого ними рішення.
Так уже сталося, що одна людина відкрила свою справу, вона стала потроху процвітати, а разом з успішністю, як це часто буває, з'явилися недоброзичливці. Вони спочатку наклепом домоглися арешту людини, а потім і підписання йому смертельного вироку.
Знаючи про те, що у засудженого завжди є шанс на порятунок, вони обманом викрали з мішечка листочок з написом «Життя» і додали другий листочок з написом «Смерть». Таким чином вороги не залишили людині жодного шансу врятуватися - який листочок він би не витягнув, його чекав смертельний вирок.
Але у чоловіка були і друзі. Вони дізналися про підступи ворогів, проникли до засудженого до в'язниці і розповіли, що в мішечку на нього чекають два «смертельних» листочка. Друзі радили розповісти про це суддям і настояти на перевірці мішечка з жеребом.
Але, як не дивно, засуджений зрадів цій звістці, попросив нікому про це не розповідати і повідомив, що це врятує його. Друзі вже вирішили, що у нього перед смертю затьмарився розум, але він умовив їх зберігати мовчання.
На наступний ранок чоловік витягнув жереб долі і ... відпустили на свободу.
І друзі, і вороги, знаючи про два смертельні вироки в мішечку, дивувалися: як він зміг вийти з такого, здавалося б, безвихідного становища?
А чоловік вчинив так: витягнувши листочок з мішечка, він, не читаючи, тут же проковтнув його. У суддів не залишалося іншого вибору, окрім як подивитися, який листочок залишився в мішечку. А так як там була «Смерть», то було офіційно встановлено, що чоловік витягнув «Життя».
Таким чином вороги, готуючи людині вірну загибель, мимоволі привели його до спасіння.
Не забувайте: вороги і недоброзичливці від поганого життя не з'являються. Якщо вони у вас є - значить, ви гідні того, щоб вам заздрити. А у будь-якої талановитої людини недоброзичливці будуть завжди - тільки в силу того, що не всі таланти дісталися їм
Переклала на українську мову 14.12.18 13.36
Я вас люблю, мої вороги, за те, що ви мені допомогли
знайти себе і відбутися, перед труднощами не схилитися
і краще в людях розбиратися.
- Східна мудрість
В одній державі настільки вірили в провидіння, що у них був такий звичай: кожному засудженому на смерть перед стратою пропонувалося тягнути жереб долі. У мішечку були всього 2 листочка - «Життя» і «Смерть». Якщо засуджений витягав перший листок, його милували. Якщо другий - вирок тут же приводили у виконання. Таким чином, у кожного засудженого була надія до самого останнього моменту, а у суддів був додатковий голос «згори» за або проти прийнятого ними рішення.
Так уже сталося, що одна людина відкрила свою справу, вона стала потроху процвітати, а разом з успішністю, як це часто буває, з'явилися недоброзичливці. Вони спочатку наклепом домоглися арешту людини, а потім і підписання йому смертельного вироку.
Знаючи про те, що у засудженого завжди є шанс на порятунок, вони обманом викрали з мішечка листочок з написом «Життя» і додали другий листочок з написом «Смерть». Таким чином вороги не залишили людині жодного шансу врятуватися - який листочок він би не витягнув, його чекав смертельний вирок.
Але у чоловіка були і друзі. Вони дізналися про підступи ворогів, проникли до засудженого до в'язниці і розповіли, що в мішечку на нього чекають два «смертельних» листочка. Друзі радили розповісти про це суддям і настояти на перевірці мішечка з жеребом.
Але, як не дивно, засуджений зрадів цій звістці, попросив нікому про це не розповідати і повідомив, що це врятує його. Друзі вже вирішили, що у нього перед смертю затьмарився розум, але він умовив їх зберігати мовчання.
На наступний ранок чоловік витягнув жереб долі і ... відпустили на свободу.
І друзі, і вороги, знаючи про два смертельні вироки в мішечку, дивувалися: як він зміг вийти з такого, здавалося б, безвихідного становища?
А чоловік вчинив так: витягнувши листочок з мішечка, він, не читаючи, тут же проковтнув його. У суддів не залишалося іншого вибору, окрім як подивитися, який листочок залишився в мішечку. А так як там була «Смерть», то було офіційно встановлено, що чоловік витягнув «Життя».
Таким чином вороги, готуючи людині вірну загибель, мимоволі привели його до спасіння.
Не забувайте: вороги і недоброзичливці від поганого життя не з'являються. Якщо вони у вас є - значить, ви гідні того, щоб вам заздрити. А у будь-якої талановитої людини недоброзичливці будуть завжди - тільки в силу того, що не всі таланти дісталися їм
Переклала на українську мову 14.12.18 13.36
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
