Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про впевненість у власних силах
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про впевненість у власних силах
Притча про впевненість у власних силах
Один підприємець по вуха загруз в боргах і вже не бачив виходу з ситуації, що склалася. Він повинен був кредиторам, а постачальники кожен день вимагали оплати.
Він вийшов в парк, щоб відволіктися, але думки роєм крутилися в голові. Чоловік опустив голову на руки, подумки перебираючи варіанти, що ж може врятувати справу від банкрутства. Раптом перед ним з'явився якийсь старий.
- Я бачу, що вас щось турбує, - сказав він. - Чи не поділитеся?
Підприємець розповів йому про свої проблеми, брак грошей і відмовах банку видати хоч якийсь кредит для розкрутки. Старий слухав, не перебиваючи, а потім сказав:
- Думаю, я можу вам допомогти.
Він запитав у підприємця ім'я, виписав чек і сунув його в руку здивованого чоловіка.
- Візьміть ці гроші. Зустрінемося тут рівно через рік, і ви зможете віддати мені їх назад.
Не встиг чоловік і слова сказати, як старий розчинився в натовпі.
Підприємець глянув на чек. На ньому в полі для суми було акуратно виведено «$ 500 000», а нижче було прописано ім'я - «Джон Рокфеллер». Джон Рокфеллер, один з найбагатших людей світу!
«Я можу покінчити з усіма проблемами в одну мить!» - подумав він. Але замість цього підприємець вирішив покласти чек в сейф. Одна тільки думка про його існування давала йому сили виробити спосіб зберегти свій бізнес.
Знову з оптимізмом він уклав вигідні угоди і розширив умови оплати. Йому вдалося зробити кілька великих продаж. Протягом декількох місяців він вибрався з боргів і знову став заробляти гроші. І рік тому він повернувся в парк з тим самим чеком.
У уговоренний час старий знову з'явився. Чоловік уже готовий був віддати чек і розповісти про свої успіхи, як раптом підбігла медсестра і схопила старого.
- Я так рада, що нарешті впіймала його! - вигукнула вона. - Сподіваюся, він не турбував вас. Він часто тікає з дому і розповідає людям, що він Джон Рокфеллер.
Підприємець стояв приголомшений. Протягом всього року він крутився і робив бізнес, купуючи і продаючи, в повній впевненості, що в будь-який момент йому на виручку можуть прийти півмільйона доларів.
Раптово він зрозумів, що не гроші, реальні або уявні, перевернули його життя. Його нова впевненість надала йому сил домогтися всього того, що він тепер має.
Візьміть ініціативу в свої руки. У вирішальний момент тільки впевненість грає ключову роль.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.38
Один підприємець по вуха загруз в боргах і вже не бачив виходу з ситуації, що склалася. Він повинен був кредиторам, а постачальники кожен день вимагали оплати.
Він вийшов в парк, щоб відволіктися, але думки роєм крутилися в голові. Чоловік опустив голову на руки, подумки перебираючи варіанти, що ж може врятувати справу від банкрутства. Раптом перед ним з'явився якийсь старий.
- Я бачу, що вас щось турбує, - сказав він. - Чи не поділитеся?
Підприємець розповів йому про свої проблеми, брак грошей і відмовах банку видати хоч якийсь кредит для розкрутки. Старий слухав, не перебиваючи, а потім сказав:
- Думаю, я можу вам допомогти.
Він запитав у підприємця ім'я, виписав чек і сунув його в руку здивованого чоловіка.
- Візьміть ці гроші. Зустрінемося тут рівно через рік, і ви зможете віддати мені їх назад.
Не встиг чоловік і слова сказати, як старий розчинився в натовпі.
Підприємець глянув на чек. На ньому в полі для суми було акуратно виведено «$ 500 000», а нижче було прописано ім'я - «Джон Рокфеллер». Джон Рокфеллер, один з найбагатших людей світу!
«Я можу покінчити з усіма проблемами в одну мить!» - подумав він. Але замість цього підприємець вирішив покласти чек в сейф. Одна тільки думка про його існування давала йому сили виробити спосіб зберегти свій бізнес.
Знову з оптимізмом він уклав вигідні угоди і розширив умови оплати. Йому вдалося зробити кілька великих продаж. Протягом декількох місяців він вибрався з боргів і знову став заробляти гроші. І рік тому він повернувся в парк з тим самим чеком.
У уговоренний час старий знову з'явився. Чоловік уже готовий був віддати чек і розповісти про свої успіхи, як раптом підбігла медсестра і схопила старого.
- Я так рада, що нарешті впіймала його! - вигукнула вона. - Сподіваюся, він не турбував вас. Він часто тікає з дому і розповідає людям, що він Джон Рокфеллер.
Підприємець стояв приголомшений. Протягом всього року він крутився і робив бізнес, купуючи і продаючи, в повній впевненості, що в будь-який момент йому на виручку можуть прийти півмільйона доларів.
Раптово він зрозумів, що не гроші, реальні або уявні, перевернули його життя. Його нова впевненість надала йому сил домогтися всього того, що він тепер має.
Візьміть ініціативу в свої руки. У вирішальний момент тільки впевненість грає ключову роль.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.38
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
