ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.
Відвідав не один життя анклав
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Дружба
За вікном сльозавить дощ рясний,
Сів, безногий, в ліжечку Прокруста.
Виплітаю з напівмертвих слів
Змучені букетики безглуздя.

У колеги хірургічний сказ,
ЗлОба розірвала тями пута.
Дружба із нечемою - це фарс,
Впала в таз одпиляна приблуда.

- Ще не все, давай, ловкіше ляж
(скалозубить людожерська морда).
Ось, зроблю натхненню декупаж,
Душу ампутую трохи згодом.

Кислоти ув очі увіллю,
Відрубаю графоманські пальці...
Може, це у мене знову глюк?
Дружба має безліч варіацій?

Чорне гузно пхнуло у мішок,
Шмат каліки простогнав "Спасибі!".
Доконав, усе таки "дружок",
Лютими прокляттями присипав.

24.12.2018р.

Патріот

Війни бажає тільки ідіот,
А я розумний, граю на бандурі.
Тож на словах - страждалець-патріот,
На дланях моцних набиваю ґулі.

Співаю басом про козацький дух,
Бої із тьмою, неньку-Україну.
Чекайте, ось заграю про орду,
Де у фіналі я від мук загину.

Немає в мене совісті й боргів
Перед народом, хоче їсти ковбик.
Сидить навпроти брат мій без ноги
І мріє повернутись у окопи...


24.12.2018р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-12-24 06:45:27
Переглядів сторінки твору 8850
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.03.06 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 19:14:32 ]
Писав, Серго, мене подивувало, що написав і отак: скажи...їм...
А чому ж не сказати самому в очі...
Прийшов під мій допис. Запитав...а чого нема коментарів...
от я показала те, що він сказав...похвалив себе, відповідальність перед майбутньою книгою...
Ви мусуєте тему привату.
А не ліпше б десь під каву...це сказати по-дружньому, а не а ти скажи...
жар загрібати чужими руками ліпше.
Не виходить дружби, то не треба ворогування. Нейтралітет.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 19:19:04 ]
О...дочитала коментар Сушка про абсент... Ха...
От у мене фітнес, а там... десь абсент. Пішла я...далеко...від таких малахаїв-нахвалянь...тузи...тузині... Це все не моя естетика. На ютубі є очищення чакр... Саме те, раджу. Мо, писатиметься світле.
.....................................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 19:21:52 ]
Авжеж. Почищу чакри. До гикавки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 19:28:02 ]


Рільке

Оливовий сад

(Переклав Мойсей Фішбейн)
Він підіймався вгору між олив
невидний, сірий, він у сірім листі
чоло, припале пилом, похилив,
занурив у долоні попелисті.

По всьому це. Кінець. Я мушу йти,
сліпма торкати куряву негожу,
велиш казати, що існуєш Ти,
а я Тебе надибати не можу.

Надибати не можу. Ні в собі,
ні в камені не можу, ні в юрбі.
Не можу. Я самотній, далебі.

В людському сумі я осамотів,
його Тобою втишити хотів,
та це не Ти. О стид напоготів…

Відтак розкажуть: янгол прилетів.

Чому це янгол? Ах, то ніч прийшла,
шелеснула оливинами, учні
неподалік поснули невідлучні.
Чому це янгол? Ах, то ніч прийшла.

Звичайна ніч, нітрохи не відмінні
від неї сотні інших, онде пси
дрімотні в незворушному камінні.
Ах, ця скорботна, що чекає нині
повернення ранкової роси.

Бо вже ні янгол, ні великі ночі
до цих молінь не вернуться, бо вже
самозагублених ніхто не вбереже,
бо їм чужі напучування отчі
і материне лоно їм чуже.

Ранній Аполлон

(Переклав Олег Жупанський)
Як інколи через безлисте гілля
вранці зорі просвічується чар
весни: ось там без жодного зусилля
проходить сяєво — крізь його твар —

віршів, які на смерть разити годні,
бо ще не впала тінь на його зір,
ще його скроні для вінця холодні,
з-під його брів вітрам наперекір

зросте ще сад — троянди гожі, —
вже пелюстками першими зацвів,
торкаючись до його рота дрожі,

нерушного, проте сяйного нині,
він усмішкою пив по крапелині, —
неначе спів у ньому струменів.

Прощання

(Переклав Василь Стус)
Так наскрізь я відчув, збагнув прощання смисл,
і ще збагнув, як темно-невловиме,
жорстоке щось, ледь дружбою значиме,
лиш промайнуло й кануло кудись.

Так гребля рветься — прямо на очах.
Мене, накликаного, проминули.
Будь сам. Дивись: жінок таємний чар
явивсь малим, і білим, і знебулим.

І жоден оклик — більше не про мене,
найтихше накликання не збагнеш
тепер, напевно. І зозуля з теміні
сливових віт летить від тебе теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 20:05:00 ]
Ламав я клятву, але двічі й ти
Її ламала, клянучись в любові -
Присяги віри, ложа й чистоти
Зрікалась в дії, не лиш в хибнім слові.
Чом я себе в невірності виню,
Як сам невірним був не раз? А нині
Я наскрізь бачу і твою брехню,
Й мої божіння ложні, хоч невинні.
Я клявся, щоб свою покрити лож
Твоєю чесністю і добротою,
Я очі закривав на все або ж
Їх змушував тебе вважать святою.

Божився я, що світла й чиста ти -
Та це брехня, кінця їй не знайти.

Вільям Шекспір, сонет 152. переклад Дмитра Павличка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 21:31:16 ]
Про друга

Твій друг тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

і цвях, і ґудзик, і літак,

та не за щось – а просто так.

І збільшувальне скельце,

найкраще у дворі,

твій друг зі щирим серцем

тобі віддасть — бери!

І ти нічого не жалій —

ніколи і нітрохи!

І навіть м'яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі —

аж схочеться співати.

І ти подумаєш тоді:

«Як гарно — дарувати!..»

(Анатолій Костецький)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 21:37:22 ]
Про друга

Твій друг тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

і цвях, і ґудзик, і літак,

та не за щось – а просто так.

І збільшувальне скельце,

найкраще у дворі,

твій друг зі щирим серцем

тобі віддасть — бери!

І ти нічого не жалій —

ніколи і нітрохи!

І навіть м'яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі —

аж схочеться співати.

І ти подумаєш тоді:

«Як гарно — дарувати!..»

(Анатолій Костецький)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 21:37:40 ]
Непогано, якщо дружба починається сміхом, і краще всього, якщо вона ним же закінчується. Оскар Уайльд. Портрет Доріана Грея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-24 21:49:57 ]

А спробуйте перекласти

Игорь Северянин

На необитаемом острове

Ни в жены, ни в любовницы, ни в сестры:
Нет верности, нет страстности, нет дружбы.
Я не хотел бы с ней попасть на остров
Необитаемый: убила глушь бы.

Когда любим и любишь, счастьем рая
Глушь может стать. Но как любить такую?
Как быть с ней вечно вместе, созерцая
Не добрую и вместе с тем не злую?

Вечерние меня пугали б тени,
Не радовал бы и восход румяный.
Предаст. Расстроит. Омрачит. Изменит.
Раз нет мужчин, хотя бы с обезьяной.


1   2   3   Переглянути все